Генетичний фінґерпринтинг

Генетичний фінгенпринтінг, фінгерпринтінг (від англ. fingerprinting — «зняття відбитків пальців») або метод генетичних відбитків пальців — метод розрізннення індивідуумів за допомогою використання зразків їх ДНК. Перший варіант методу був розроблений Алеком Джеффресом в Лестерському університеті в 1985 році. Більшість нуклеотидної послідовності ДНК кожних двох людей зазвичай ідентична. В методі фінгерприниінгу використовуються, проте, надзвичайно варіабельні послідовності, які дозволяють розрізнити різних людей. Дві родственно незв'язані людини навряд чи матимуть таку ж саму картину ДНК в даному локусі. Генетичний фінгерпринтінг не є єдиним методом, а набором засобів розрізнення послідовностей цих варіабельних послідовностей. Наприклад, в методі STR-профайлінгу використовуються повторювані ділянки, мінісателіти, які ампліфікуються за допомогою полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) для виявлення числа повторень в кількох локусах. Таком чином можна встановити ідентичність людини, яка надзвичайно навряд чи опиниться помилковою, окрім випадків ідентичних близнят, які мають ідентичні геноми.

У судово-медичній експертизі метод фінгерпринтігу використовується для ідентифікації підозрюваних по зразкам крові, волосся, слини або сперми. Це вже привело до кількох випадків реабілітації підозрюваних, навість після винисення вироку. Метод також використовується для встановлення ідентичності людських залишків, тесті на батьківство, відповідності донорських органів, дослідження популяції диких тварин і встановлення походження продуктів харчування. Метод може використовуватися і для перевірки гіпотез про походження етнічних груп.

Метод фінгерпринтінгу вимагає певного законодавства, щоб мати юридичну силу. Зазвичай тест є добровільним, але може бути обов'язковим за допомогою судового ордеру або запиту. Декілька юрисдикцій почали збирати бази даних, що містять інформацію ДНК злочинців. Найбільші у світі бази даних ДНК підтримують США (NDNAD) та Велика Британія, кожна містить понад 4,5 мільйони записів станом на 2007 рік. Розмір баз даних та право держави на збір даних, проте, викликають занепокоєння деяких правозахисних організацій в обох країнах.

Становище в Україні

В ряді областних Управлінь МВС України при науково-дослідних експертно-криміналістичний центрах діють лабораторії які проводять ідентифікацію за геномом людини.

Через відсутність необхідної законодавчої бази в Україні станом на 2008 р. відсутній єдиний національний реєстр (окрім реєстру ДНК невпізнаних трупів).

Геномний фінґерпринтинг

Геномний фінгерпринтинг містить комплекс молекулярно-генетичних методів на основі полімеразної ланцюгової реакції, що представлений широким спектром методів аналізу прокаріот, які полягають в ампліфікації різноманітних послідовностей бактеріального геному.

Генетичний аналіз окремих мікроорганізмів та їх природних асоціацій може проводитись з використанням для ампліфікації праймерів, специфічних до послідовностей певних мікроорганізмів чи універсальних праймерів, за допомогою яких створюється безліч ДНК-ампліконів, що походять від різних бактерій. Ці амплікони називають геномними фінгерпринтами, а сам метод — геномним фінгерпринтингом. Фінгерпринти окремих бактерій або бактеріальних асоціацій розділяють за допомогою різноманітних методик.

Для отримання фінгерпринту використовують в основному три методи: AP-ПЛР/RAPD, ампліфікація ДНК-повторів та AFLP-аналіз.