Ясон (Смогожевський): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 61: Рядок 61:
== Джерела ==
== Джерела ==
* {{ЕУ}}
* {{ЕУ}}
* ''Zięba Andrzej A.'' Smogorzewski Jan Jason h. Junosza (1715—1788), bazylianin, unicki arcybiskup połocki i metropolita kijowski // [[Polski Słownik Biograficzny]]. — t. XXXIX, 1999—2000. — S. 216—225. {{ref-pl}}


{{Предстоятелі УГКЦ}}
{{Предстоятелі УГКЦ}}

Версія за 08:45, 26 серпня 2016


Ясон Смогожевський
пол. Jason Junosza Smogorzewski
Ясон Смогожевський
Митрополит Київський, Галицький та всієї Руси
1780 — 1788
Церква: Українська Греко-Католицька Церква
Попередник: Лев Шептицький
Наступник: Теодосій Ростоцький
Архієпископ Полоцький
1762 — 1780
Попередник: Флоріян Гребницький
Наступник: Іраклій Лісовський
Єпископ Вітебський — вікарій Полоцької єпархії
1758 — 1762
 
Народження: 3 березня 1715(1715-03-03)
Сілезія
Смерть: 1 листопада 1788(1788-11-01) (73 роки)
Варшава
 
Нагороди:

Кавалер Ордену Святого Станіслава

Я́сон Смогоже́вський (рідше Смогоржевський) (світське ім'я — Ян Смогожевський гербу Юноша, пол. Jan Smogorzewski, Jason Junosza Smogorzewski); (3 березня 1715 (?1714) — 1 листопада 1788) — греко-католицький церковний діяч, василіянин, митрополит Київський, Галицький та всієї Руси УГКЦ. Кавалер ордену Святого Станіслава (1767).

Життєпис

Походив з польської шляхетської родини католицького обряду з Смогоржева (Смогоржова) (Нижня Силезія, Польща), що володіла маєтками у Волковиському повіті.

У 1731 р. вступив до ордену Василіян в Битені, змінивши обряд з римського на греко-католицький, і прийняв чернече ім'я Ясон. З 1734 року студіював богослов'я (теологію) у Римі в Грецькій Колегії св. Атанасія, після висвячення (1740) повернувся в Польщу. Був у монастирях василіян в Супраслі та Варшаві, був проповідником у Полоцьку, з 1747 став генеральним офіціалом брацлавським та вікарієм Київської митрополії, згодом генеральний вікарій полоцького архієпископа Флоріяна Гребницького. З 1752 по 1758 знову перебував в Римі, як представник Київського митрополита Флоріяна Гребницького. Там же, в 1758 році, був висвячений на єпископа Вітебського — вікарія Полоцької єпархії. Зайнявся відбудовою полоцького Софійського катедрального собору. 17621780 — архієпископ Полоцький (по першому розборі Польщі його єпархія опинилася у межах Російської Імперії), пізніше уніатський митрополит Київський та Галицький. В 1764 був електором Станіслава ІІ Августа Понятовського від полоцького воєводства. Перебуваючи на полоцькій кафедрі боровся з наростаючим впливом православ'я. Під час барської конфедерації (1768—1772) був на боці королівської партії в полоцькім воєводстві. Після Першого розбору Польщі (1772), оскільки більшість його полоцької єпархії опинилась в складі Російської імперії, склав присягу (16 вересня) Катерині ІІ, одночасно запевняючи у своїй лояльності короля Станіслава ІІ Августа Понятовського. Після присяги отримав 2 деканати митрополичої єпархії (Гомельський і Рогачівський, 1773) і Смоленську єпархію (1778), що поставило під його владу всі уніятські парафії, що входили до складу Російської імперії. Обороняв позиції греко-католицької церкви як від спроб переводу своїх вірних в православ'я, так і в католицтво. Прагнув обмежити у своїй єпархії діяльність православного єпископа Віктора Садковського, повернути назад ті парфії, котрі прийняли православ'я, заборонити священикам з Росії працювати в приходах. В 1774 домігся від римської курії підтвердження давньої постанови (1624) про заборону уніятам переходити у латинський обряд. Того ж року підготував проект єпархіальної семінарії в селі Струнь біля Полоцька (відкрилась в 1806). Заохочував розвиток василіянських шкіл. З причини спротиву діям влади Російської імперії в релігійній сфері 2 липня 1780 Катерина II позбавила його російського підданства. Змушений був виїхати в Річ Посполиту, жив у своїй резиденції в Радомишлі. Після того, як в 1781 був обраний Київським митрополитом (уніятським), нерідко мав конфлікти з російським послом в Польщі, оскільки активно боровся зі зростаючим впливом православ'я серед уніятів. Розпочав будівництво в Радомишлі уніятського митрополичого центру, до якого входили катедральний собор св. Трійці, митрополичий палац, бібліотека, духовна семінарія і парк. Заснував семінарії в Радомишлі та Житомирі. В приватному житті, більше використовував у спілкуванні польську мову. З 1788 домагався місця в польському сенаті для уніятських митрополитів Київських, але цьому намаганню перешкодила його смерть. Працю Ясона Смогожевського утруднював поділ Київської митрополії поміж 3 державами (Польщею, Росією і Австрією); осідком Смогожевського було с. Струнь біля Полоцька, потім м. Радомишль, помер він у Варшаві.

Джерела

Попередник: Митрополит Київський та Галицький
(УГКЦ)
17801788
Наступник:
Лев Шептицький Теодосій (Ростоцький)