Петропавловськ: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 38: Рядок 38:
}}
}}


'''Петропавловськ''' або '''Петропавль''' ({{Lang-kk|Петропавл}}) — місто в північному [[Казахстан]]і, біля кордону з [[Росія|Росією]], за 278 км на захід від [[Омськ]]а. Населення 203,4 тис. осіб (1999). Місто було засноване в 1752 як російська [[фортеця]], поширюючм російський вплив на кочових казахських територіях. Петропавловськ був важливим центром торгівлі [[шовк]]ом і [[килим]]ами до [[Жовтнева революція|Жовтневої революції]] 1917.
'''Петропавловськ''' або '''Петропавль'''<ref>[http://www.vfsglobal.com/lithuania/kazakhstan/Business_Work.html Lithuania Visa Information&nbsp;— Kazakhstan]</ref> ({{Lang-kk|Петропавл}})&nbsp;— місто в північному [[Казахстан]]і, біля кордону з [[Росія|Росією]], за 278&nbsp;км на захід від [[Омськ]]а. Населення 203,4 тис. осіб (1999). Місто було засноване в 1752 як російська [[фортеця]], поширюючм російський вплив на кочових казахських територіях. Петропавловськ був важливим центром торгівлі [[шовк]]ом і [[килим]]ами до [[Жовтнева революція|Жовтневої революції]] 1917.


== Історія міста ==
== Історія міста ==

Версія за 09:09, 13 вересня 2016

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Петропавловськ (значення).
Петропавловськ
каз. Петропавл
Герб
coat of arms of Petropavlovskd
Театр драми ім. Погодіна
Театр драми ім. Погодіна
Театр драми ім. Погодіна
Основні дані
54°51′44″ пн. ш. 69°08′27″ сх. д. / 54.86222222224977685° пн. ш. 69.14083333336078852° сх. д. / 54.86222222224977685; 69.14083333336078852Координати: 54°51′44″ пн. ш. 69°08′27″ сх. д. / 54.86222222224977685° пн. ш. 69.14083333336078852° сх. д. / 54.86222222224977685; 69.14083333336078852
Країна Казахстан
Регіон Північно-Казахстанська область
Столиця для Північноказахстанська область, Petropavlovsk Okrugd і Петропавлівський повітd
Засновано 1752
Площа 451,6 км²
Населення 208 362 особи (2014)[1]
· густота 461,39 осіб/км²
Висота НРМ 137 ± 1 м
Міста-побратими Омськ (12 червня 2003)[2]
Телефонний код 7 7152
Часовий пояс UTC+6
Номери автомобілів 15
GeoNames 1520172
OSM ↑215760 ·R (Північноказахстанська область)
Поштові індекси 150001 - 150013
Міська влада
Мер міста Володимир Нікандров
Вебсайт sko.kz
Мапа
Мапа
Петропавловськ. Карта розташування: Казахстан
Петропавловськ
Петропавловськ
Петропавловськ (Казахстан)
Петропавловськ. Карта розташування: Північноказахстанська область
Петропавловськ
Петропавловськ
Петропавловськ (Північноказахстанська область)
CMNS: Петропавловськ у Вікісховищі

Петропавловськ або Петропавль[3] (каз. Петропавл) — місто в північному Казахстані, біля кордону з Росією, за 278 км на захід від Омська. Населення 203,4 тис. осіб (1999). Місто було засноване в 1752 як російська фортеця, поширюючм російський вплив на кочових казахських територіях. Петропавловськ був важливим центром торгівлі шовком і килимами до Жовтневої революції 1917.

Історія міста

Петропавловськ розташований у південно-західній частині Західно-Сибірської низовини, на правому березі річки Ішим, він виник в 1752 р. як військова фортеця Ново-Ішимської оборонної лінії Російської держави на півдні Сибіру.

У 1740 рр. царський уряд схвалив проект створення нової лінії військових зміцнень, на південь від колишньої Ішимської лінії, довжиною 558 км. — від урочища Зверінна Голова (на р. Тобол) до Омської фортеці (на р. Іртиш).

28 лютого Сенат, обговоривши зовнішньополітичне становище, що склалася на Західно-Сибірських кордонах у зв'язку із спустошливими набігами джунгарів на кочових казахів, визнав необхідним терміново почати будівництво Ново-Ішимської оборонної лінії, відомої пізніше під назвою «Горькая».

У червні 1752 р. до урочища на р. Ішим рушила експедиція, що складалася з драгунів Луцького полку, піших солдатів Нотебурзького полку і батальйону Вологодського драгунського полку. Майже 2 тисячі людей. Біля невеликого бору, розташованого проти заплавного оз. Бабашево, драгуни переправилися на правий берег Ішима. Два круті яри, що обмежували будівельний майданчик, виходили до Ішима і разом з урвистим берегом широкої (до 47 м) річки створювали природну перешкоду ворогові. Експедиції належало в короткий термін побудувати велике зміцнення святого Петра і два малих — фортеці Полуденну і Лебяж'ю, а між ними 8 редутів. Враховуючи швидке настання холодів, вирішили зміцнення будувати дерев'яні.

Фортеця на Ішимі мала форму правильного шестикутника площею біля 2-х гектарів. По кутах його на рівній відстані розташовувалися бастіони, сполучені між собою крутинами. Загальна довжина фортечної огорожі становила понад 1,3 км. У бастіонах розміщувалися гармати, усередині фортеці — казарми, стайні, офіцерські будинки, гарнізонна церква, пороховий льох і ін. приміщення. Важкі роботи виснажували солдатів і козаків, також погане харчування і ранні холоди. Люди хворіли, багато хто вмирав, почастішали втечі. Казахське населення відносилося до будівництва позитивно, прагнучи встановити дружні взаємини з росіянами.

На початку жовтня випав сніг і роботи були зупинені. У зміцненні залишилися окрім офіцерів 50 драгунів і 40 солдатів. У важких зимових умовах невеликий гарнізон забезпечував постійне спостереження за степом, стежив, чи не подаються сигнали лиха з довколишніх редутів. Сухарі і коржики та квас були основною їжею драгунів і солдатів. З Росією фортецю зв'язував ланцюжок поштових станцій. Навесні 1753 р. будівництво поновилося.

Потреба у хлібі й фуражі сприяла заселенню селянами земель довкола фортеці. Солдати і драгуни теж мали право будувати власні будинки поза фортецею. Найзручнішим місцем для цього було Підгір'я. Поступово тут, тіснившись до річки, зростали вулиці. З метою безпеки передмістя було обнесено огорожею. В'їзд і виїзд з нього охоронявся спеціальними караулами. У 1759 р. у фортеці відкрилася перша школа для солдатських дітей.

Як і інші укріплені пункти в Сибіру, фортеця св. Петра і Павла посилювалася у військовому відношенні: збільшувався гарнізон, дерев'яні стіни і бастіони замінювали земляними. Перебудовані казарми, споруджений «посольський будинок» для прийому представників Коканду. По вказівці Сенату для робіт використовувалися колодники, засланці до Сибіру на каторгу (до 100—300). У 1772 р. при фортеці були вже два передмістя: нагірна частина і підгір'я. Зростав купецький прошарок, оскільки фортеця ставала великим політичним і економічним центром Приішим'я. Тут сходилися торгові шляхи з Росії і Середньої Азії.

Мечеть у Петропавловську

Для зв'язку мешканців з лівобережжям Ішима в 1781 р. на місці поромної переправи було побудовано міст. У 1784 р. почалося будівництво мечеті.

У XIX столітті, зберігаючи своє військово-стратегічне значення, місто перетворилося на центр торгово-економічних зв'язків і духовних контактів казахів та росіян. Під час війни з Наполеоном городяни і селяни двічі відправляли рекрутів і добровільно пожертвували на захист вітчизни близько 30 тис. крб.

1815 р. побудовано Покровську церкву.

Герб повітового міста Петропавловська (Тобольської губернії) затверджено 7 вересня 1842 роки (законом № 16351): У верхній половині щита герб Тобольський. У ніжній «в срібному полі на горі верблюд, пов'ючений двома пакунками напереваги і ведений за мотузок азіатцем».

11 травня 1849 р. спалахнула пожежа, що знищила 450 будинків. Після цього почалася нова забудова за планом, затвердженим царем. Автором плану був архітектор Черненко, який не врахував особливостей ґрунтів і рельєфу, тому Підгір'я не раз тонуло у весняні паводки.

Населення

Петропавловськ: демографічний розвиток від 1897 до 2014[1]

1897 1910 1989[4] 2010 2012 2014[1]

20 014 ▲37 937 ▲241 360 ▼204 333 ▲205 000 ▲208 362

Промисловість

Розвинені машинобудування і металообробка, основні заводи: машинобудівний, малолітражних двигунів, виконавчих механізмів, ізоляційних матеріалів. До найбільших підприємств міста належить м'ясокомбінат (другий у країні після Семипалатинського), є мелькомбінат, молочний, шкіряні заводи і інше виробництво швацьких виробів, взуття, будматеріалів.

Примітки

  1. ↑ а б Агентство Республіки Казахстан по статистиці. Етнодемографічний збірник Республіки Казахстан, 2014 рік (казах.)
  2. ↑ http://admomsk.ru/web/en/city/international/foreign#petropavlovsk
  3. ↑ Lithuania Visa Information — Kazakhstan
  4. ↑ Перепис населення СРСР 1989 року (рос.)

Посилання


Казахстан Це незавершена стаття з географії Казахстану.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Шаблон:Населені пункти Північно-Казахстанської області

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Петропавловськ&oldid=18797253