Декларування доходів та майна державних посадових осіб: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Lauda (обговорення | внесок) |
Lauda (обговорення | внесок) |
||
| Рядок 47: | Рядок 47: | ||
=== В Україні === |
=== В Україні === |
||
Подання та оприлюднення декларацій в Україні регулюється законом [[Закон України «Про запобігання корупції»|Про запобігання корупції]]. |
|||
До 2016 року посадовці та державні службовці подавали паперові декларації. Заповнювали їх від руки. Скани декларацій мали бути викладені на сайт державного органу, в якому працює декларант, або опубліковані в місцевій газеті. Також будь-хто міг ознайомитися з декларацією за письмовим запитом. Його розглядали протягом 5 днів<ref name=":0" />. |
До 2016 року посадовці та державні службовці подавали паперові декларації. Заповнювали їх від руки. Скани декларацій мали бути викладені на сайт державного органу, в якому працює декларант, або опубліковані в місцевій газеті. Також будь-хто міг ознайомитися з декларацією за письмовим запитом. Його розглядали протягом 5 днів<ref name=":0" />. |
||
| Рядок 64: | Рядок 66: | ||
}}</ref>. |
}}</ref>. |
||
| ⚫ | |||
==== Законодавство ==== |
|||
1 листопада 2016 року [[Міністерство закордонних справ України|МЗС України]] попросило [[Рада Європи|Раду Європи]] оцінити е-декларування щодо дотримання [[недоторканність приватного життя|права на приватність]] <ref>{{cite news |
|||
| назва =МЗС попросило Раду Європи оцінити е-декларування |
| назва =МЗС попросило Раду Європи оцінити е-декларування |
||
| url =http://www.pravda.com.ua/news/2016/11/1/7125407/ |
| url =http://www.pravda.com.ua/news/2016/11/1/7125407/ |
||
| Рядок 71: | Рядок 73: | ||
| дата =1 листопада 2016 |
| дата =1 листопада 2016 |
||
| дата-доступу =7 листопада 2016 |
| дата-доступу =7 листопада 2016 |
||
}}</ref>. |
}}</ref>. |
||
| ⚫ | За законом, інформація про майно і кошти є [[Конфіденційна інформація|конфіденційною]]. Але [[Державний службовець|державних службовців]] ця норма не стосується, тому що їхні статки є важливою для суспільства інформацією. [[Конституційний Суд України|Конституційний суд]] 2012 року назвав таку публічність чиновників «додатковим правовим обтяженням», до якого слід бути готовим, йдучи на державну службу. Незалежно від того, є ти президентом чи сільським головою<ref name=":0" />. Таке тлумачення суд дав на звернення Жашківської районної ради з проханням пояснити, чи не є збір і оприлюднення особистих даних посадових осіб втручанням в їхнє особисте життя і порушенням закону<ref>{{Cite web|url=http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v002p710-12|title=РІШЕННЯ КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ у справі за конституційним поданням Жашківської районної ради Черкаської|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=}}</ref>. |
||
| ⚫ | |||
| ⚫ | За законом, інформація про майно і кошти є [[Конфіденційна інформація|конфіденційною]]. Але [[Державний службовець|державних службовців]] ця норма не стосується, тому що їхні статки є важливою для суспільства інформацією. [[Конституційний Суд України|Конституційний суд]] 2012 року назвав таку публічність чиновників «додатковим правовим обтяженням», до якого слід бути готовим, йдучи на державну службу. Незалежно від того, є ти президентом чи сільським головою<ref name=":0" />. Таке тлумачення суд дав на звернення Жашківської районної ради з проханням пояснити, чи не є збір і оприлюднення особистих даних посадових осіб втручанням в їхнє особисте життя і порушенням закону<ref>{{Cite web|url=http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v002p710-12|title=РІШЕННЯ КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ у справі за конституційним поданням Жашківської районної ради Черкаської|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=}}</ref>. |
||
== Див. також == |
== Див. також == |
||
Версія за 13:44, 8 листопада 2016
Декларація про доходи та майно державних посадових осіб — щорічна декларація, яка подається державними службовцями та іншими публічними посадовими особами відповідно до законодавства про державну службу та закону про протидію корупції.[1]
Історія
Першою оприлюднювати декларації почала Великобританія — ще 1974 року. Через кілька років — США, у 1980-х більшість європейських країн, починаючи з Іспанії і Італії в 1982, Португалії - 1983 році[2]. В Радянському союзі цього не робили, а в незалежній Україні почали з 1993 року. Хоча насправді система запрацювала лише 1997-го, коли затвердили бланки для декларацій[3].
Ключові засади
Конвенція Організації Об'єднаних Націй проти корупції
Декларування доходів та майна публічних посадових осіб закріплено в Конвенції Організації Об'єднаних Націй проти корупції (стаття 8)[4], у документах Світового банку, Організації Економічного Співробітництва і Розвитку та інших міжнародних інституцій.
Система декларацій існує в багатьох країнах світу, проте єдиного стандарту немає, і в кожній країні система має свої особливості. У той же час всі системи будуються навколо двох ключових цілей: запобігання незаконного збагачення або врегулювання конфлікту інтересів.
Терміни
Незаконне збагачення — це значне збільшення активів державної посадової особи, яке перевищує її законні доходи і які вона не може раціонально обґрунтувати[5]. Незаконне збагачення відповідно до цієї статті визнається кримінально-караним діянням.
Конфлікт інтересів — ситуація, за якої особиста зацікавленість публічної посадової особи (пряма або непряма) впливає або може вплинути на об'єктивне виконання ним посадових обов'язків, і при якій виникає або може виникнути протиріччя між особистою зацікавленістю посадової особи та законними інтересами інших осіб[6].
Зміст декларацій
Окрім загальних відомостей, таких як ім'я, місце проживання, посада, склад сім'ї, декларація зазвичай містить:
- відомості про доходи
- відомості про нерухоме майно
- відомості про транспортні засоби
- банковські вклади, цінні папери
Перевірка декларацій
Зазвичай декларація заповнюється особою без контролю, тому можливі зловживання. Це обумовлює необхідність перевірки після її подання. Перевірка декларації здійснюється за допомогою інформації з реєстрів майна та від банківских установ.
У деяких країнах автоматизована система подання декларацій підключена до державних реєстрів та банківських установ. У цьому випадку участь декларанта у заповненні мінімальна.
Світові особливості
У Китаї всі державні службовці зобов'язані щорічно подавати інформацію про свої витрати і доходи, а також про витрати і доходи своїх близьких.[7]
У Бразилії, Данії, США і Казахстані стосовно державних службовців застосовується тільки декларування доходів.
У Великобританії члени Парламенту та члени Палати Лордів також зобов'язані декларувати свої доходи.
В Швеції, Норвегії та Канаді обов'язок подавати декларацію про доходи поширюється на всіх громадян, у тому числі державних службовців (без будь-яких особливостей).
У Фінляндії та Сінгапурі державні службовці щорічно надають звіти про свої витрати. У Франції введено «податок на заможність», де бізнесмени і публічні громадяни сплачують податок вище, ніж середній клас громадян.
В Україні
Подання та оприлюднення декларацій в Україні регулюється законом Про запобігання корупції.
До 2016 року посадовці та державні службовці подавали паперові декларації. Заповнювали їх від руки. Скани декларацій мали бути викладені на сайт державного органу, в якому працює декларант, або опубліковані в місцевій газеті. Також будь-хто міг ознайомитися з декларацією за письмовим запитом. Його розглядали протягом 5 днів[3].
У серпні 2016 року запрацював електронний реєстр декларацій державних службовців. Органом влади, що здійснює ведення та перевірку декларацій є Національне агентство з питань запобігання корупції. Перша хвиля декларування завершилася 30 жовтня 2016 року. Загалом було зареєстровано 114244 документа [8]. Загальні обсяги задекларованих грошей та об'єктів нерухомості викликали природний шок у жителів України та всього світу [9].
Право на приватність
1 листопада 2016 року МЗС України попросило Раду Європи оцінити е-декларування щодо дотримання права на приватність [10].
За законом, інформація про майно і кошти є конфіденційною. Але державних службовців ця норма не стосується, тому що їхні статки є важливою для суспільства інформацією. Конституційний суд 2012 року назвав таку публічність чиновників «додатковим правовим обтяженням», до якого слід бути готовим, йдучи на державну службу. Незалежно від того, є ти президентом чи сільським головою[3]. Таке тлумачення суд дав на звернення Жашківської районної ради з проханням пояснити, чи не є збір і оприлюднення особистих даних посадових осіб втручанням в їхнє особисте життя і порушенням закону[11].
Див. також
Примітки
- ↑ Декларации о доходах, об имуществе и обязательствах имущественного характера публичных должностных лиц.
- ↑ Asset Declarations for Public Officials. A TOOL TO PREVENT CORRUPTION (English) . 2011. с. 22.
- ↑ а б в Ажіотаж довкола електронних декларацій. Що відбувається. Дирижабль. 31.10.2016. Процитовано 8.11.2016.
- ↑ Конвенция Организации Объединенных Наций против коррупции, принята резолюцией 58/4 Генеральной Ассамблеи ООН от 31 октября 2003 г. / статья 8.
- ↑ Конвенция Организации Объединенных Наций против коррупции, принята резолюцией 58/4 Генеральной Ассамблеи ООН от 31 октября 2003 г. / статья 20.
- ↑ Федеральный закон от 25 декабря 2008 г. № 273-ФЗ «О противодействии коррупции».
- ↑ Декларирование чиновниками сведений о доходах, имуществе и основных расходах: зарубежный опыт и российская практика
- ↑ Генпрокурор розповів, як перевірятимуть е-декларації. Дзеркало тижня. Україна. 2 листопада 2016. Процитовано 7 листопада 2016.
- ↑ Клименко: Е-декларування повинно завершитися податком на розкіш. Корреспондент. 7 листопада 2016. Процитовано 7 листопада 2016.
- ↑ МЗС попросило Раду Європи оцінити е-декларування. Українська правда. 1 листопада 2016. Процитовано 7 листопада 2016.
- ↑ РІШЕННЯ КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ у справі за конституційним поданням Жашківської районної ради Черкаської.