Гідрати: відмінності між версіями
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Олег.Н (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Файл:Na+H2O.svg|міні|праворуч|200пкс|Гідратація катіону Na<sup>+</sup>]] |
[[Файл:Na+H2O.svg|міні|праворуч|200пкс|Гідратація катіону Na<sup>+</sup>]] |
||
'''Гідра́ти''' — комплекси, які містять зв'язані [[молекула|молекули]] [[вода|води]], що можуть входити до |
'''Гідра́ти''' — [[сольват]]ні комплекси, які містять зв'язані [[молекула|молекули]] [[вода|води]], що можуть входити до їхньої структури. |
||
Координування молекул води відбувається за рахунок донорно-акцепторної взаємодії: атом |
Координування молекул води відбувається за рахунок [[донорно-акцепторний зв'язок|донорно-акцепторної взаємодії]]: атом Оксигену у молекулі води має неподілені пари електронів, на ньому зосереджується частково негативний заряд, тому він може притягатися до позитивно заряджених частинок-[[катіон]]ів (зазвичай, ними є [[метали]]), які утворюються у розчині внаслідок [[електролітична дисоціація|дисоціації]]. |
||
[[Файл:Copper sulfate.jpg|міні| |
[[Файл:Copper sulfate.jpg|міні|ліворуч|150пкс|Кристалогідрат CuSO<sub>4</sub>·5H<sub>2</sub>O]] |
||
Як правило, гідрати є нестійкими сполуками, що легко розкладаються при випарюванні розчину. Однак, існують і такі гідрати, що утримують молекули води у своїй кристалічній структурі і виділяються з [[розчин]]ів у формі [[кристалогідрат]]ів. Кристалогідрати характерні також для природних [[горючий газ|горючих газів]]. |
Як правило, гідрати є нестійкими сполуками, що легко розкладаються при випарюванні розчину. Однак, існують і такі гідрати, що утримують молекули води у своїй кристалічній структурі і виділяються з [[розчин]]ів у формі [[кристалогідрат]]ів. Кристалогідрати характерні також для природних [[горючий газ|горючих газів]]. |
||
У водних розчинах катіони багатозарядних металів завжди утворюють [[аквокомплекси]], які, на відміну від гідратів, мають чітко визначену кількість координованих молекул води (відповідно до [[координаційне число|координаційного числа]] металу-комплексоутворювача): [Be(H<sub>2</sub>O)<sub>4</sub>]<sup>2+</sup>, [Co(H<sub>2</sub>O)<sub>6</sub>]<sup>2+</sup>. Аквокомплекси відрізняються від кристалогідратів міцнішим зв'язком між молекулами H<sub>2</sub>O та металом. Окрім того, молекули води можуть бути одночасно координованими у комплексі та кристалі: [Fe(H<sub>2</sub>O)<sub>6</sub>]SO<sub>4</sub>·2H<sub>2</sub>O. |
У водних розчинах катіони багатозарядних металів завжди утворюють [[аквокомплекси]], які, на відміну від гідратів, мають чітко визначену кількість координованих молекул води (відповідно до [[координаційне число|координаційного числа]] металу-комплексоутворювача): [Be(H<sub>2</sub>O)<sub>4</sub>]<sup>2+</sup>, [Co(H<sub>2</sub>O)<sub>6</sub>]<sup>2+</sup> тощо. Аквокомплекси відрізняються від кристалогідратів міцнішим зв'язком між молекулами H<sub>2</sub>O та металом. Окрім того, молекули води можуть бути одночасно координованими у комплексі та кристалі: [Fe(H<sub>2</sub>O)<sub>6</sub>]SO<sub>4</sub>·2H<sub>2</sub>O.{{clear}} |
||
Сесквігідрати — гідрати з загальною формулою Х·1.5Н<sub>2</sub>О, де певна речовина (Х) кристалізується з 1.5 молекулами води. |
|||
== Див. також == |
== Див. також == |
||
{{Commonscat|Hydrates}} |
{{Commonscat|Hydrates}} |
||
* [[Гідрати вуглецевих газів]] |
* [[Гідрати вуглецевих газів]] |
||
* [[Гідрати природних газів]] |
* [[Гідрати природних газів]] |
||
* [[Сольвати]] |
|||
== |
== Джерела == |
||
* {{МГЕ|nocat=1}} |
* {{МГЕ|nocat=1}} |
||
* {{книга|автор=Глинка Н. Л. |
* {{книга|автор=Глинка Н. Л. |заголовок=Общая химия |відповідальний=А. И. Ермакова |видання=30 |місце=М. |видавництво=Интеграл-Пресс |рік=2003 |том= |сторінки= |сторінок=728 |серія= |isbn=5-89602-017-1 |тираж=}} {{ref-ru}} |
||
* {{книга |
* {{книга |заголовок=Химический энциклопедический словарь |відповідальний=И. Л. Кнунянц |видання= |місце=М. |видавництво=Сов. энциклопедия |рік=1983 |том= |сторінки= |сторінок=792 }} {{ref-ru}} |
||
* Глосарій термінів з хімії // Й.Опейда, О.Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л.М.Литвиненка НАН України, Донецький національний університет — Донецьк: «Вебер», 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0 |
|||
{{chem-stub}} |
|||
[[Категорія:Гідрати|*]] |
[[Категорія:Гідрати|*]] |
||
Версія за 10:00, 26 листопада 2016
Гідра́ти — сольватні комплекси, які містять зв'язані молекули води, що можуть входити до їхньої структури.
Координування молекул води відбувається за рахунок донорно-акцепторної взаємодії: атом Оксигену у молекулі води має неподілені пари електронів, на ньому зосереджується частково негативний заряд, тому він може притягатися до позитивно заряджених частинок-катіонів (зазвичай, ними є метали), які утворюються у розчині внаслідок дисоціації.
Як правило, гідрати є нестійкими сполуками, що легко розкладаються при випарюванні розчину. Однак, існують і такі гідрати, що утримують молекули води у своїй кристалічній структурі і виділяються з розчинів у формі кристалогідратів. Кристалогідрати характерні також для природних горючих газів.
У водних розчинах катіони багатозарядних металів завжди утворюють аквокомплекси, які, на відміну від гідратів, мають чітко визначену кількість координованих молекул води (відповідно до координаційного числа металу-комплексоутворювача): [Be(H2O)4]2+, [Co(H2O)6]2+ тощо. Аквокомплекси відрізняються від кристалогідратів міцнішим зв'язком між молекулами H2O та металом. Окрім того, молекули води можуть бути одночасно координованими у комплексі та кристалі: [Fe(H2O)6]SO4·2H2O.
Див. також
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гідрати |
Джерела
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Глинка Н. Л. Общая химия / А. И. Ермакова. — 30. — М. : Интеграл-Пресс, 2003. — 728 с. — ISBN 5-89602-017-1. (рос.)
- Химический энциклопедический словарь / И. Л. Кнунянц. — М. : Сов. энциклопедия, 1983. — 792 с. (рос.)