Магнетит: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
доповнення, вікіфікація, оформлення
Рядок 19: Рядок 19:
|}}
|}}


[[Файл:Структура-магнетиту.jpg|thumb|300px|Мікрофотографії структур магнетитових залізистих кварцитів ([[Валявкінське родовище]], [[Криворізький басейн]]): х100, світло-сірий колір - [[магнетит]], темно-сірий - [[кварц]], силікати, білий - [[гематит]], чорний - пори; а) ситовидна структура магнетиту з дрібними включеннями кварцу; б) дисперсна [[вкрапленість]] [[магнетит]]у в кварцовому шарі; в) агрегати магнетиту з реліктами гематиту; г) мікрошари магнетиту, що утворюють мікроскладки]]
[[Файл:Структура-магнетиту.jpg|thumb|300px|Мікрофотографії структур магнетитових залізистих кварцитів ([[Валявкінське родовище]], [[Криворізький басейн]]): х100, світло-сірий колір — [[магнетит]], темно-сірий — [[кварц]], силікати, білий — [[гематит]], чорний — пори; а) ситовидна структура магнетиту з дрібними включеннями кварцу; б) дисперсна [[вкрапленість]] [[магнетит]]у в кварцовому шарі; в) агрегати магнетиту з реліктами гематиту; г) мікрошари магнетиту, що утворюють мікроскладки]]


'''Магнетит''' ({{lang-ru|магнетит}}, {{lang-en|magnetite, magnetic iron ore, ferroferrite,}} {{lang-de|Magneteisenerz n, Magneteisenstein m, Magnetit m}}) – [[мінерал]] заліза класу [[Оксид заліза(II,III)|оксидів]] та гідрооксидів.
'''Магнети́т'''<ref>{{СУМ-11|Магнетит}}</ref> або '''магні́тний залізня́к'''<ref>{{СУМ-11|Магнітний}}</ref>&nbsp;— [[мінерал]] заліза класу [[Оксид заліза(II,III)|оксидів]] та гідрооксидів.


== Загальний опис ==
== Загальний опис ==
Формула: FeFe<sub>2</sub>O<sub>4</sub>. Містить (%): FeO – 31,0; Fe<sub>2</sub>O<sub>3</sub> – 69,0. Склад і властивості мінливі і залежать від умов утворення. Домішки: Ti, Mg, Al, V, Cr, Ni, Co, Mn, Ge. [[Сингонія]] кубічна. [[Густина]] 5,175. [[Твердість]] 6,0-6,5. [[Колір]] чорний. [[Блиск]] напівметалічний. Непрозорий. Форми виділення – дрібнозерниста суцільна маса, дрібна [[вкрапленість]], кристали [[Октаедр (кристалографія)|октаедричні]], рідше [[ромбододекаедр]]ичні, дуже рідко кубічні. Деякі зразки мають полярність і самі є природними [[магніт]]ами.
Формула: FeFe<sub>2</sub>O<sub>4</sub>. Містить (%): FeO&nbsp;— 31,0; Fe<sub>2</sub>O<sub>3</sub>&nbsp;— 69,0. Склад і властивості мінливі і залежать від умов утворення. Домішки: Ti, Mg, Al, V, Cr, Ni, Co, Mn, Ge. [[Сингонія]] кубічна. [[Густина]] 5,175. [[Твердість]] 6,0-6,5. [[Колір]] чорний. [[Блиск]] напівметалічний. Непрозорий. Форми виділення&nbsp;— дрібнозерниста суцільна маса, дрібна [[вкрапленість]], кристали [[Октаедр (кристалографія)|октаедричні]], рідше [[ромбододекаедр]]ичні, дуже рідко кубічні. Деякі зразки мають полярність і самі є природними [[магніт]]ами.


Магнетит володіє такими магнітними властивостями: [[точка Кюрі]] Θ = 578<sup>о</sup>С; намагніченість насичення J<sub>s</sub> = 451 – 454 кА/м; [[коерцитивна сила]] H<sub>c</sub> = 1,6 кА/м; початкова питома [[магнітна сприйнятливість]] χ = (0,18 – 1,28)∙10<sup>-2</sup> м<sup>3</sup>/кг.
Магнетит має такі магнітні властивості: [[точка Кюрі]] Θ = 578<sup>о</sup>С; намагніченість насичення J<sub>s</sub> = 451—454 кА/м; [[коерцитивна сила]] H<sub>c</sub> = 1,6 кА/м; початкова питома [[магнітна сприйнятливість]] χ = (0,18&nbsp;— 1,28)∙10<sup>−2</sup> м<sup>3</sup>/кг.


== Розповсюдження ==
== Розповсюдження ==
Рядок 32: Рядок 32:
Зустрічається у вигляді дрібних зерен як акцесорний мінерал у всіх типах вивержених порід. Має кубічну [[сингонія|сингонію]]. Кристали [[Октаедр (кристалографія)|октаедричної форми]]. Частіше спостерігається у вигляді зернистих або зливних мас. Досить стійкий до атмосферної дії, накопичується в річкових і прибережно-морських розсипах, утворюючи родовища типу «чорних пісків». Рідкісніший у високотемпературних гідротермальних жилах, дуже характерніший для контактно-метаморфічних родовищ. Часто утворюється в результаті перекристалізації порід при регіональному метаморфізмі. Природна суміш магнетиту з [[корунд]]ом називається [[наждак]]ом. Це другий по важливості (після [[гематит]]у) рудний мінерал заліза.
Зустрічається у вигляді дрібних зерен як акцесорний мінерал у всіх типах вивержених порід. Має кубічну [[сингонія|сингонію]]. Кристали [[Октаедр (кристалографія)|октаедричної форми]]. Частіше спостерігається у вигляді зернистих або зливних мас. Досить стійкий до атмосферної дії, накопичується в річкових і прибережно-морських розсипах, утворюючи родовища типу «чорних пісків». Рідкісніший у високотемпературних гідротермальних жилах, дуже характерніший для контактно-метаморфічних родовищ. Часто утворюється в результаті перекристалізації порід при регіональному метаморфізмі. Природна суміш магнетиту з [[корунд]]ом називається [[наждак]]ом. Це другий по важливості (після [[гематит]]у) рудний мінерал заліза.


Зустрічаються [[сфероліти]] діаметром до 10 см, дендрити до 10 см довжиною (магнетитові лави Лако, [[Чилі]]), волокнисті та сажисті виділення, коломорфні нирковидні агрегати, [[ооліти]]. Відомі [[псевдоморфози]] М. за [[гематит]]ом, [[хризотил-азбест]]ом, [[перовськіт]]ом і ін. Зустрічається у контактових та магматитових родовищах, а також як [[акцесорні мінерали|акцесорний мінерал]] у вивержених і [[метаморфічні гірські породи|метаморфічних породах]]. Цінна [[залізна руда]].
Зустрічаються [[сфероліти]] діаметром до 10&nbsp;см, дендрити до 10&nbsp;см довжиною (магнетитові лави Лако, [[Чилі]]), волокнисті та сажисті виділення, коломорфні нирковидні агрегати, [[ооліти]]. Відомі [[псевдоморфози]] магнетити за [[гематит]]ом, [[хризотил-азбест]]ом, [[перовськіт]]ом і ін. Зустрічається у контактових та магматитових родовищах, а також як [[акцесорні мінерали|акцесорний мінерал]] у вивержених і [[метаморфічні гірські породи|метаморфічних породах]]. Цінна [[залізна руда]].


== Промислові родовища ==
== Промислові родовища ==


Пром. родов. М. пов’язані з магматичними породами габрової і габро-піроксеніт-дунітової формацій; з сієнітами; з ультраосновними лужними породами і карбонатитами; з контактово-метасоматичними утвореннями; з траппами, вулканогенно-осадовими породами.
Промислові родовища магнетиту пов'язані з магматичними породами габрової і габро-піроксеніт-дунітової формацій; з сієнітами; з ультраосновними лужними породами і карбонатитами; з контактово-метасоматичними утвореннями; з траппами, вулканогенно-осадовими породами.


Найбільші родов. М. метаморфогенні, пов’язані із залізистими [[кварц]]итами (в Україні – Криворізький бас.; у РФ – [[Курська магнітна аномалія]], Оленегірське родов., Кольський п-ів; Костомукшське родов., Карелія; родов. Канади, Бразилії, Венесуели, району Верхнього озера у США).
Найбільші родовища магнетиту метаморфогенні, пов'язані із залізистими [[кварц]]итами (в Україні&nbsp;— Криворізький басейн; у РФ&nbsp;— [[Курська магнітна аномалія]], Оленегірське родовище, Кольський п-ів; Костомукшське родовища, Карелія; родовища Канади, Бразилії, Венесуели, району Верхнього озера у США).


Крупні промислові родовища магнетиту в Кируні (на півночі [[Швеція|Швеції]]) вважаються магматичними утвореннями сегрегацій. Найважливіші родовища магнетиту є в [[Норвегія|Норвегії]], [[Україна|Україні]] ([[Криворізький залізорудний басейн]]) і в [[США]] (гори [[Адірондак]]&nbsp;— [[Нью-Йорк (штат)|штат Нью-Йорк]], а також в штатах [[Нью-Джерсі]] і [[Юта]]). В [[Росія|Росії]] магнетитне родовища розташовані в районі Курської магнітної аномалії, в Карело-Кольському регіоні, на [[Урал]]і і в [[Сибір]]у.
Крупні промислові родовища магнетиту в Кируні (на півночі [[Швеція|Швеції]]) вважаються магматичними утвореннями сегрегацій. Найважливіші родовища магнетиту є в [[Норвегія|Норвегії]], [[Україна|Україні]] ([[Криворізький залізорудний басейн]]) і в [[США]] (гори [[Адірондак]]&nbsp;— [[Нью-Йорк (штат)|штат Нью-Йорк]], а також в штатах [[Нью-Джерсі]] і [[Юта]]). В [[Росія|Росії]] магнетитне родовища розташовані в районі Курської магнітної аномалії, в Карело-Кольському регіоні, на [[Урал]]і і в [[Сибір]]у.
Рядок 44: Рядок 44:
== Збагачення і використання ==
== Збагачення і використання ==


Осн. метод збагачення – мокра [[магнітна сепарація]] в слабкому полі. Комбіновані схеми збагачення (магнітно-гравітаційні, випально-магнітні, магнітофлотаційні і ін.) застосовуються для комплексних, титаномагнетитових, а також бідних руд.
Основний метод збагачення&nbsp;— мокра [[магнітна сепарація]] в слабкому полі. Комбіновані схеми збагачення (магнітно-гравітаційні, випально-магнітні, магнітофлотаційні і ін.) застосовуються для комплексних, титаномагнетитових, а також бідних руд.


М. використовується в процесах збагачення корисних копалин як обважнювач для приготування магнетитової суспензії – важкого середовища для гравітаційного збагачення.
Магнетит використовується в процесах збагачення корисних копалин як обважнювач для приготування магнетитової суспензії&nbsp;— важкого середовища для гравітаційного збагачення.


== Назва ==
== Історія назви ==
⚫
Син.&nbsp;— ''магнітний залізняк, зігельштейн, руда залізна магнітна.''


Походження назви точно не встановлено, версії: за назвою г. Магнезія поблизу м. [[Ізмір]]а (Туреччина); за Плінієм Старшим – від грецьк. Магнес – ім’я легендарного пастуха, який нібито відкрив цей мінерал на г. Іда в Греції (W.K.Haidinger, 1827).
Походження назви «магнетит» точно не встановлено. За одною з версій, походить від назви гори Магнезія поблизу міста [[Ізмір]] у Туреччині. Згідно з Плінієм Старшим&nbsp;— від імені легендарного грецького пастуха Магнеса, який нібито відкрив цей мінерал на горі Іда в Греції<ref>W.K.Haidinger, 1827</ref>.

⚫
Син. – ''магнітний залізняк, зігельштейн, руда залізна магнітна.''


== Різновиди ==
== Різновиди ==


* магнетит алюмініїстий (магнетит, який містить до 15% Al<sub>2</sub>O<sub>3</sub>);
* магнетит алюмініїстий (магнетит, який містить до 15&nbsp;% Al<sub>2</sub>O<sub>3</sub>);
* магнетит ванадіїстий (магнетит, який містить до 5% VO<sub>4</sub>);
* магнетит ванадіїстий (магнетит, який містить до 5&nbsp;% VO<sub>4</sub>);
* магнетит звичайний (зайва назва магнетиту);
* магнетит звичайний (зайва назва магнетиту);
* магнетит магнезіальний (те саме, що і магнетит магніїстий);
* магнетит магнезіальний (те саме, що і магнетит магніїстий);
* магнетит магніїстий (магнетит з магматичних, багатих на магній порід і продуктів фумарол, в якому Mg>Fe);
* магнетит магніїстий (магнетит з магматичних, багатих на магній порід і продуктів фумарол, в якому Mg>Fe);
* магнетит марганцевистий (магнетит, який містить до 6,3% Mn); магнетит нікелистий (магнетит, який містить до 1,18% NiO);
* магнетит марганцевистий (магнетит, який містить до 6,3&nbsp;% Mn); магнетит нікелистий (магнетит, який містить до 1,18&nbsp;% NiO);
* магнетитомаггеміт (мінерал, проміжний за складом між магнетитом і [[маґгеміт]]ом); магнетитоплюмбіт ([[магнетоплюмбіт]]);
* магнетитомаггеміт (мінерал, проміжний за складом між магнетитом і [[маґгеміт]]ом); магнетитоплюмбіт ([[магнетоплюмбіт]]);
* магнетит пилоподібний (агрегати магнетиту, які складаються з пиловидних індивідів);
* магнетит пилоподібний (агрегати магнетиту, які складаються з пиловидних індивідів);
* магнетит твердий (щільні агрегати магнетиту);
* магнетит твердий (щільні агрегати магнетиту);
* магнетит титановий (магнетит, який містить до 7,5% TiO<sub>2</sub>); магнетит титано-залізистий (те саме, що і магнетит титановий);
* магнетит титановий (магнетит, який містить до 7,5&nbsp;% TiO<sub>2</sub>); магнетит титано-залізистий (те саме, що і магнетит титановий);
* магнетит хромистий (магнетит, який містить до 12,3% Cr<sub>2</sub>O<sub>3</sub>).
* магнетит хромистий (магнетит, який містить до 12,3&nbsp;% Cr<sub>2</sub>O<sub>3</sub>).


== У культурі ==
⚫
== Дивись також ==
* У романі-казці [[Носов Микола Миколайович|М.&nbsp;М.&nbsp;Носова]] «[[Незнайко на Місяці]]» від взаємодії магнетиту з шматком особливої місячної породи («місячним каменем») виникала штучна невагомість&nbsp;— у радіусі кількох десятків метрів.

⚫
== Див. також ==


* [[Список мінералів]]
* [[Список мінералів]]
Рядок 74: Рядок 76:
== Література ==
== Література ==
* {{МГЕ|nocat=1}}
* {{МГЕ|nocat=1}}

== Посилання ==
== Посилання ==
* [http://www.webmineral.com/data/Magnetite.shtml Магнетит в базі мінералів webmineral.com]
* [http://www.webmineral.com/data/Magnetite.shtml Магнетит в базі мінералів webmineral.com]

Версія за 11:31, 29 листопада 2016

Магнетит
Загальні відомості
Статус IMA чинний (успадкований, G)[d][1]
Абревіатура Mag[2]
Хімічна формула Fe²⁺Fe³⁺₂O₄
Nickel-Strunz 10 4.BB.05[3]
Dana 8 7.2.2.3
Ідентифікація
Сингонія кубічна сингонія[4]
Просторова група кристалографічна група 227d[4]
Твердість 5,5—6
Колір риси чорний
Густина 5,2
Інші характеристики
Названо на честь Магнісія (німецька)[5]
CMNS: Магнетит у Вікісховищі
Мікрофотографії структур магнетитових залізистих кварцитів (Валявкінське родовище, Криворізький басейн): х100, світло-сірий колір — магнетит, темно-сірий — кварц, силікати, білий — гематит, чорний — пори; а) ситовидна структура магнетиту з дрібними включеннями кварцу; б) дисперсна вкрапленість магнетиту в кварцовому шарі; в) агрегати магнетиту з реліктами гематиту; г) мікрошари магнетиту, що утворюють мікроскладки

Магнети́т[6] або магні́тний залізня́к[7] — мінерал заліза класу оксидів та гідрооксидів.

Загальний опис

Формула: FeFe2O4. Містить (%): FeO — 31,0; Fe2O3 — 69,0. Склад і властивості мінливі і залежать від умов утворення. Домішки: Ti, Mg, Al, V, Cr, Ni, Co, Mn, Ge. Сингонія кубічна. Густина 5,175. Твердість 6,0-6,5. Колір чорний. Блиск напівметалічний. Непрозорий. Форми виділення — дрібнозерниста суцільна маса, дрібна вкрапленість, кристали октаедричні, рідше ромбододекаедричні, дуже рідко кубічні. Деякі зразки мають полярність і самі є природними магнітами.

Магнетит має такі магнітні властивості: точка Кюрі Θ = 578оС; намагніченість насичення Js = 451—454 кА/м; коерцитивна сила Hc = 1,6 кА/м; початкова питома магнітна сприйнятливість χ = (0,18 — 1,28)∙10−2 м3/кг.

Розповсюдження

Зустрічається у вигляді дрібних зерен як акцесорний мінерал у всіх типах вивержених порід. Має кубічну сингонію. Кристали октаедричної форми. Частіше спостерігається у вигляді зернистих або зливних мас. Досить стійкий до атмосферної дії, накопичується в річкових і прибережно-морських розсипах, утворюючи родовища типу «чорних пісків». Рідкісніший у високотемпературних гідротермальних жилах, дуже характерніший для контактно-метаморфічних родовищ. Часто утворюється в результаті перекристалізації порід при регіональному метаморфізмі. Природна суміш магнетиту з корундом називається наждаком. Це другий по важливості (після гематиту) рудний мінерал заліза.

Зустрічаються сфероліти діаметром до 10 см, дендрити до 10 см довжиною (магнетитові лави Лако, Чилі), волокнисті та сажисті виділення, коломорфні нирковидні агрегати, ооліти. Відомі псевдоморфози магнетити за гематитом, хризотил-азбестом, перовськітом і ін. Зустрічається у контактових та магматитових родовищах, а також як акцесорний мінерал у вивержених і метаморфічних породах. Цінна залізна руда.

Промислові родовища

Промислові родовища магнетиту пов'язані з магматичними породами габрової і габро-піроксеніт-дунітової формацій; з сієнітами; з ультраосновними лужними породами і карбонатитами; з контактово-метасоматичними утвореннями; з траппами, вулканогенно-осадовими породами.

Найбільші родовища магнетиту метаморфогенні, пов'язані із залізистими кварцитами (в Україні — Криворізький басейн; у РФ — Курська магнітна аномалія, Оленегірське родовище, Кольський п-ів; Костомукшське родовища, Карелія; родовища Канади, Бразилії, Венесуели, району Верхнього озера у США).

Крупні промислові родовища магнетиту в Кируні (на півночі Швеції) вважаються магматичними утвореннями сегрегацій. Найважливіші родовища магнетиту є в Норвегії, Україні (Криворізький залізорудний басейн) і в США (гори Адірондак — штат Нью-Йорк, а також в штатах Нью-Джерсі і Юта). В Росії магнетитне родовища розташовані в районі Курської магнітної аномалії, в Карело-Кольському регіоні, на Уралі і в Сибіру.

Збагачення і використання

Основний метод збагачення — мокра магнітна сепарація в слабкому полі. Комбіновані схеми збагачення (магнітно-гравітаційні, випально-магнітні, магнітофлотаційні і ін.) застосовуються для комплексних, титаномагнетитових, а також бідних руд.

Магнетит використовується в процесах збагачення корисних копалин як обважнювач для приготування магнетитової суспензії — важкого середовища для гравітаційного збагачення.

Назва

Син. — магнітний залізняк, зігельштейн, руда залізна магнітна.

Походження назви «магнетит» точно не встановлено. За одною з версій, походить від назви гори Магнезія поблизу міста Ізмір у Туреччині. Згідно з Плінієм Старшим — від імені легендарного грецького пастуха Магнеса, який нібито відкрив цей мінерал на горі Іда в Греції[8].

Різновиди

  • магнетит алюмініїстий (магнетит, який містить до 15 % Al2O3);
  • магнетит ванадіїстий (магнетит, який містить до 5 % VO4);
  • магнетит звичайний (зайва назва магнетиту);
  • магнетит магнезіальний (те саме, що і магнетит магніїстий);
  • магнетит магніїстий (магнетит з магматичних, багатих на магній порід і продуктів фумарол, в якому Mg>Fe);
  • магнетит марганцевистий (магнетит, який містить до 6,3 % Mn); магнетит нікелистий (магнетит, який містить до 1,18 % NiO);
  • магнетитомаггеміт (мінерал, проміжний за складом між магнетитом і маґгемітом); магнетитоплюмбіт (магнетоплюмбіт);
  • магнетит пилоподібний (агрегати магнетиту, які складаються з пиловидних індивідів);
  • магнетит твердий (щільні агрегати магнетиту);
  • магнетит титановий (магнетит, який містить до 7,5 % TiO2); магнетит титано-залізистий (те саме, що і магнетит титановий);
  • магнетит хромистий (магнетит, який містить до 12,3 % Cr2O3).

У культурі

  • У романі-казці М. М. Носова «Незнайко на Місяці» від взаємодії магнетиту з шматком особливої місячної породи («місячним каменем») виникала штучна невагомість — у радіусі кількох десятків метрів.

Див. також

Література

Посилання

  1. ↑ International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (February 2013) — 2013.
  2. ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
  3. ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
  4. ↑ а б mineralienatlas.de
  5. ↑ Chester A. H. A Dictionary of the Names of Minerals: Including their History and Etymology — Forgotten Books. — ISBN 978-1-333-71917-3
  6. ↑ Магнетит // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  7. ↑ Магнітний // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  8. ↑ W.K.Haidinger, 1827
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Магнетит&oldid=19251410