Гросмейстер: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Немає опису редагування |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Otheruses|Гросмейстер}} |
{{Otheruses|Гросмейстер}} |
||
'''Гросмейстер''' (від {{lang-de|Großmeister}}, міжнародне скорочення — '''GM'''). |
|||
⚫ | |||
⚫ | Титулом '''Міжнародний Гросмейстер''' ({{lang-de|Internationaler Großmeister}}, скор. '''IGM''' або в англомовному варіанті '''GMI''') — нагороджуються [[шахи|шахісти]] світового класу шаховою організацією [[ФІДЕ]]. За винятком титулу «[[Чемпіон світу з шахів|Чемпіона світу]]», гросмейстер — найвищий титул, якого може досягти шахіст. Це — довічний титул. |
||
Шахові титули гросмейстерів, [[міжнародний майстер|міжнародних майстрів]] і [[Майстер ФІДЕ|майстрів ФІДЕ]] відкриті як для чоловіків, так і для жінок. Починаючи з [[Гапріндашвілі Нона Терентіївна|Нони Гапріндашвілі]] в 1978 році, низка жінок заробили титул гросмейстера. |
Шахові титули гросмейстерів, [[міжнародний майстер|міжнародних майстрів]] і [[Майстер ФІДЕ|майстрів ФІДЕ]] відкриті як для чоловіків, так і для жінок. Починаючи з [[Гапріндашвілі Нона Терентіївна|Нони Гапріндашвілі]] в 1978 році, низка жінок заробили титул гросмейстера. |
Версія за 20:06, 3 грудня 2016
Гросмейстер (від нім. Großmeister, міжнародне скорочення — GM).
Титулом Міжнародний Гросмейстер (нім. Internationaler Großmeister, скор. IGM або в англомовному варіанті GMI) — нагороджуються шахісти світового класу шаховою організацією ФІДЕ. За винятком титулу «Чемпіона світу», гросмейстер — найвищий титул, якого може досягти шахіст. Це — довічний титул.
Шахові титули гросмейстерів, міжнародних майстрів і майстрів ФІДЕ відкриті як для чоловіків, так і для жінок. Починаючи з Нони Гапріндашвілі в 1978 році, низка жінок заробили титул гросмейстера.
Існує окремий титул для жінок — Жіночий Гросмейстер. Але цей термін іноді вживають неправильно, цим титулом нагороджують жінок, що за рівнем гри знаходяться приблизно між чоловічими титулами майстра ФІДЕ і міжнародного майстра.
ФІДЕ також нагороджує титулом гросмейстера композиторів шахових задач і найкращих гравців у шахи за листуванням.
Історія
Наприкінці XIX і на початку XX століття популярним словом для позначення гравця світового класу було французьке слово «маестро».
Термін «гросмейстер» (або ґросмайстер, від. нім. Großmeister) використовували протягом турніру в Остенді в 1907 році. Турнір ділився на дві секції: Чемпіонат і Турнір майстрів. Секція Чемпіонату була для гравців, які раніше виграли міжнародний турнір. Зіґберт Тарраш виграв секцію Чемпіонат, випередивши Карла Шлехтера, Давида Яновського, Френка Маршалла, Опіка Амоса і Михайла Чигоріна, пізніше цих гравців називали гросмейстери для цілей турніру. Слово «гросмейстер» не використовували, наприклад, в англійській мові аж до 1914 року.
Перші формальні гросмейстери (1914)
Титул гросмейстерів було вперше формально надано російським імператором Миколою ІІ, який 1914-го року в іменному порядку нагородив ним п'ять шахістів: Емануїла Ласкера, Хосе Рауля Капабланку, Олександра Алехіна, Зіґберта Тарраша і Френка Маршалла. Ці шахісти були фіналістами знаменитого турніру 1914 року в Санкт-Петербурзі, який частково спонсорував імператор.
Нестандартне вживання перед 1950 роком
До 1950-го року, термін «гросмейстер» іноді неофіційно застосовували до інших шахістів світового класу.
У 1927 році Шахова Федерація СРСР ввела титул Гросмейстер Радянського Союзу тільки для радянських шахістів. Цей титул було скасовано 1931-го року, після того, як Борис Верлінський переміг в Шаховому Чемпіонаті СРСР 1929-го року. Титул було повернено 1935-го року, щоб нагородити Михайла Ботвинника, який став першим «офіційним» гросмейстером СРСР.
Офіційний статус
Коли ФІДЕ реорганізувалася після Другої Світової Війни вона прийняла правила з приводу нагороди шаховими титулами. Титули були присуджені за рішенням Генеральних Зборів ФІДЕ і Арбітражного Комітету. ФІДЕ вперше нагородила титулом гросмейстера 1950-го року 27 шахістів. Цими шахістами були:
- Найкращі гравці цього часу: чемпіон світу Михайло Ботвинник, і ті, хто кваліфікувався до турніру претендентів 1950 року: Ісаак Болеславський, Ігор Бондаревський, Давид Бронштейн, Макс Ейве, Рубен Файн, Сало Флор, Пауль Керес, Олександр Котов, Андор Лілієнталь, Мігель Найдорф, Самуель Решевський, Василь Смислов, Гідеон Штальберг і Ласло Сабо.
- Шахісти, які пішли із шахів, але були гравцями світового класу на піці своєї кар'єри: Йосип Бернштейн, Олдржих Дурас, Ернст Ґрюнфельд, Борислав Костіч, Григорій Левенфіш, Ґеза Мароці, Жак Мізес, В'ячеслав Рагозін, Акіба Рубінштейн, Фрідріх Земіш, Ксавери Тартаковер і Мілан Відмар.
Положення 1953 року
Юхима Боголюбова не було введено до класу гросмейстерів і він не отримував титул до 1951 року, коли на арбітражному комітеті ФІДЕ проголосували 13 «за», 8 «проти» і 5 утримались. Югославія підтримувала введення титулу, на відміну від інших комуністичних країн. За новими правилами титул міжнародного гросмейстера ФІДЕ отримали:
- Чемпіон світу.
- Майстри, які мають абсолютне право грати в Турнірі претендентів або будь-які шахісти, які замінюють відсутнього суперника і заробляють як мінімум 50% рахунок.
- Переможці міжнародного турніру, що відповідають вказаним нормам і будь-які шахісти, що вигравали такі турніри за попередні чотири роки. Турнір має бути як мінімум з одинадцятьма колами та сімома або більше гравцями.
- Гравець, що демонструє здатність бути рівним з трьома першими шахістами в міжнародному турнірі або матчі. Такі титули повинен схвалити Комітет кваліфікації з підтримкою як мінімум п'яти членів.
Список наймолодших гросмейстерів
Свого часу
За всю історію
№ | Гравець | Країна | Років | Місяців | Днів | Рік |
---|---|---|---|---|---|---|
1 | Сергій Карякін | Україна | 12 | 7 | 0 | 2002 |
2 | Парімар'ян Негі | Індія | 13 | 4 | 22 | 2006 |
3 | Магнус Карлсен | Норвегія | 13 | 4 | 27 | 2004 |
4 | Вей І | Китай | 13 | 8 | 23 | 2013 |
5 | Бу Сянчжі | Китай | 13 | 10 | 13 | 1999 |
Література
- Шахматы. Энциклопедический словарь / гл. ред. А. Е. Карпов. — М.: Советская энциклопедия, 1990. — С. 91—92. — 100 000 экз. — ISBN 5-85270-005-3
|