Веста: відмінності між версіями

Перейти до навігації Перейти до пошуку
868 байтів додано ,  5 років тому
уточнення, оформлення
[неперевірена версія][перевірена версія]
(уточнення, оформлення)
{{Otheruses|Веста (значення)}}
[[Файл:Rom vesta tempel.jpg|thumb|200px|Залишки [[Храм Вести|храму Вести]]]]
'''Веста''' ({{lang-la|}} ''Vesta'') — [[Давньоримська міфологія|римська]] [[боги]]ня домашнього вогнища й родинного життя, жіноча персоніфікація [[вогонь|вогню]],. уУ греко-римському пантеоні відповідає грецькій богині [[Гестія|Гестії]]. На додаток до вшанування [[Лари|Ларівларів]] та [[Пенати|Пенатівпенатів]], у кожній римській господі щодня поклонялись Весті, де щоденна спільна страва, за котрою збиралась разом вся родина, символізувала єдність та взаємну любов між усіма членами родини та була вшануванням Вести, якій жертвували м'ясо або хліб.
 
== Веста іу Пріапміфах ==
== Народження ==
Міфологічний образ Вести загалом повторює образ Гестії. Веста була старшою дочкою [[Сатурн (міфологія)|Сатурна]] ([[Уран (міфологія)|Урана]] чи [[Кронос]]а) і [[Рея (міфологія)|Реї]] ([[Гея|Геї]]). При народженні її проковтнув батько., Булаале вона була звільнена Юпітером.
 
Одного разу хтивий [[Пріап]], веселий напівбог полів (і символ нестримного сексу, його зображували з надмірним органом), побачивши сплячу Весту і думаючи, що його ніхто не бачить, підкрався до неї, бажаючи їїоволодіти нею. Але осел сатира Силена, що знаходився неподалік, обурившись, що Пріап збирається завдати образи такій поважній богині, почав так голосно кричати, що всі жителі Олімпу прокинулися - і зухвалий напівбог повинен був відмовитися від свого наміру.
Веста була старшою дочкою [[Сатурн (міфологія)|Сатурна]] ([[Уран (міфологія)|Урана]] чи [[Кронос]]а) і [[Рея (міфологія)|Реї]] ([[Гея|Геї]]). При народженні її проковтнув батько. Була звільнена Юпітером.
 
== ВшануванняКульт Вести ==
ЗаВеста довічнувважалася клятвубогинею, зберігативід цнотуякої їйзалежить дарованадобробут перевагародини -і налад всіхв сімейнихбудинку. осередкахЇї приносилисимволом їйбуло першої жертвивогнище і шануваличасто їївоно втакож храмахназивалося усіхВестою богівяк образ богині. КожнаЗ господацієї булапричини такожкожен храмомдім Вести,був уїї храмом. [[2Катон століттяСтарший]] доу II Р.Х.|2-ст до Рн.Хе.]], [[Катон Старший]], радив у своєму «Трактаті про Сільське Господарство» голові родини доглядати домашнє вогнище, тримати його у чистоті, обходити щовечора перед відходом до сну, та на [[календи]], [[іди]] та [[нони]] прикрашати його вінком із квітів, все це на честь Вести.
 
Особливо шанувалося вогнище в головному храмі Вести. Храм мав круглу форму та вважався центром Всесвіту. Цей храм, споруджений, згідно з переказом, [[Нума Помпілій|Нумою Помпілієм]], не мав статуї богині, але на [[вівтар|вівтарі]] постійно пломенів вогонь, за яким стежили жриці. Вогонь був живим символом Вести та стійкості римського народу. Овідій писав: «У неї, так само, як у полум'я, немає ні тіла, ні образу, ні зображення». Священний вогонь поновлювався від концентрування сонячних променів в увігнутому дзеркалі, що робило його не рукотворним, а начебто створеним самою богинею. Церемонія відбувалася щороку 1 березня, а 15-го червня храм прибирали та очищали. Все сміття переносили у спеціальний погріб та зачиняли, ніхто не міг увійти до нього. Перша половина цього дня вважалась нещасливою, та навіть жриці [[Юнона|Юнони]], богині що також захищала серце Римської Держави, не дозволялось розчісувати волосся чи обрізати нігті. Натомість друга половина дня вважалась щасливою та хорошим часом для укладання угод, одруження чи інших важливих подій. Римляни вірили, що Рим стоятиме, поки палатиме цей вогонь у храмі, а його згасання віщує велику біду для держави.
За довічну клятву зберігати цноту їй дарована перевага - на всіх сімейних осередках приносили їй першої жертви і шанували її в храмах усіх богів. Кожна господа була також храмом Вести, у [[2 століття до Р.Х.|2-ст до Р.Х.]], [[Катон Старший]], радив у своєму «Трактаті про Сільське Господарство» голові родини доглядати домашнє вогнище, тримати його у чистоті, обходити щовечора перед відходом до сну, та на [[календи]], [[іди]] та [[нони]] прикрашати його вінком із квітів, все це на честь Вести.
 
Жрицями Вести могли бути тільки незаймані дівчата - [[весталки]], позаяк вогонь був символом чистоти і непорочності. У Весту вірили як непохитно чесну богиню, її іменем закріплювалися угоди, таємниці, в її храмі зберігалися тексти заповітів. За довічну клятву зберігати цноту Весті була дарована перевага - їй приносили перші жертви і шанували в храмах усіх богів.
Окрім приватного вшанування Вести у кожному домі, існував державний культ Вести. У круглому храмі Вести на [[рим]]ському [[форум]]і, спорудженому, згідно з переказом, [[Нума Помпілій|Нумою Помпілієм]], не було статуї богині, але на [[вівтар|вівтарі]] постійно пломенів вогонь, за яким стежили [[весталки]]. Вогонь був живим символом Вести та стійкості римського народу. Згасання вогню вважалося призвісткою нещастя для [[Стародавній Рим|Риму]].
 
9-го червня святкували [[весталії]], під час яких увінчували квітами присвячених Весті віслят. Під час свята римлянки здійснювали босоніж паломництво до храму богині і тут приносили їй жертви. У день цього святкування осли не використовувалися для роботи.
{{Початок цитати}}
«У неї, так само, як у полум'я, немає ні тіла, ні образу, ні зображення» [[Овідій]]
{{Кінець цитати}}
 
Кожного 1-го березня, священний вогонь Вести у її храмі оновлювався, а 15-го червня храм прибирали та очищали. Все сміття переносили у спеціальний погріб та зчиняли, ніхто не міг увійти до нього. Перша половина цього дня вважалась нещасливою, та навіть жриці [[Юнона|Юнони]], богині що також захищала серце Римської Держави, не дозволялось розчісувати волосся чи обрізати нігті. Натомість друга половина дня вважалась щасливою та хорошим часом для укладання угод, одруження чи інших важливих подій.
 
== Веста і Пріап ==
 
Одного разу [[Пріап]], веселий напівбог полів (і символ нестримного сексу, його зображували з надмірним органом), побачивши сплячу Весту і думаючи, що його ніхто не бачить, підкрався до неї, бажаючи її. Але осел Силена, що знаходився неподалік, обурившись, що Пріап збирається завдати образи такій поважній богині, почав так голосно кричати, що всі жителі Олімпу прокинулися - і зухвалий напівбог повинен був відмовитися від свого наміру.
 
== Весталії ==
 
9 червня святкували [[весталії]], під час яких увінчували квітами присвячених Весті віслят. Під час свята римлянки здійснювали босоніж паломництво до храму богині і тут приносили їй жертви. У день цього святкування осли не використовувалися для роботи.
 
==Література==
* ''Словник античної мітології'' / Упоряд. Козовик І.Я., Пономарів О.Д. — Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, [[2006]]. — 312с.
* [[Словник античної міфології]]
*Joël Schmidt (2004). ''«Roman Mythology»'', ст. 20, Kent: Grange Books. ISBN 1-840136-898
*Циркин Ю.Б. Мифы Древнего Рима. — М.: ООО «Издательство Астрель»: ООО «Издательство АСТ», 2000. — 560 с : ил. — (Мифы народов мира).
 
== Див. також ==

Навігаційне меню