Іверське (Дніпровський район): відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
MobyBot (обговорення | внесок) |
MobyBot (обговорення | внесок) м →Історія: replaced: біля 3 → близько 3 |
||
Рядок 48: | Рядок 48: | ||
== Історія == |
== Історія == |
||
Село Дзержинівка (раніше Іверське) розташоване на південно-західній частині Солонянського району Дніпропетровської області, засноване до відміни кріпосницького права в 1813 році. |
Село Дзержинівка (раніше Іверське) розташоване на південно-західній частині Солонянського району Дніпропетровської області, засноване до відміни кріпосницького права в 1813 році. |
||
До 1813 року зустрілись дві людини, це були багаті люди. Клейген, який мав земельну ділянку |
До 1813 року зустрілись дві людини, це були багаті люди. Клейген, який мав земельну ділянку близько 3000 десятин і велику псарню під Уманню. Інший поміщик був багатий на кріпосних селян у Тамбовській губернії. Між ними відбувся договір: поміняти одну селянську душу на одну собаку. Умови були такі: сім’я повинна складатись з 5 чоловік. Чоловік і дружина повинні бути за віком не молодше 30 років. Вони повинні мати 3-х дітей (бажано хлопчиків). Так було виміняно 21 сім’ю: дві сім’ї з 5-ти чоловік, а інші по 6-8 чоловік. Перевезли ці сім’ї з Тамбовської губернії в наше село. Це були Батаєви, Пономарьови, Чернишови, Бровкіни, Короти, Догонови, Мінаєви. Клейген виділив однакову кількість землі (по десятині) кожній сім’ї, надав допомогу будівельним матеріалом і над балкою (на кобелі) було збудовано 21 хату. Будували разом (толокою). |
||
Вулиця, на якій були збудовані ці перші хати, дуже довго називались кобелівкою. Тут же, недалеко, була збудована і садиба поміщика Клейгена. Пізніше Клейген перепродав свій маєток сусідові Нефельду. |
Вулиця, на якій були збудовані ці перші хати, дуже довго називались кобелівкою. Тут же, недалеко, була збудована і садиба поміщика Клейгена. Пізніше Клейген перепродав свій маєток сусідові Нефельду. |
||
В звя’зку з тим, що населення мешкало російське, виникла потреба ходити до церкви. Цим скористалась збідніла і дуже освідчена княгиня Варвара, яка мешкала в сусідньому селі Миколаївка. В селі Варварівці вона будує церкву. Ця церква і стала приходом для мешканців села Дзержинівка. Церкву Варвара назвала Іверською (на честь перемоги Петра І над шведами). |
В звя’зку з тим, що населення мешкало російське, виникла потреба ходити до церкви. Цим скористалась збідніла і дуже освідчена княгиня Варвара, яка мешкала в сусідньому селі Миколаївка. В селі Варварівці вона будує церкву. Ця церква і стала приходом для мешканців села Дзержинівка. Церкву Варвара назвала Іверською (на честь перемоги Петра І над шведами). |
Версія за 08:53, 9 грудня 2016
село Іверське | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Дніпропетровська область |
Район | Солонянський район |
Рада | Дзержинівська сільська рада |
Облікова картка | Дзержинівка |
Основні дані | |
Засноване | 1813 |
Населення | 345 |
Поштовий індекс | 52421 |
Телефонний код | +380 5669 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 47°59′51″ пн. ш. 34°17′38″ сх. д. / 47.99750° пн. ш. 34.29389° сх. д.Координати: 47°59′51″ пн. ш. 34°17′38″ сх. д. / 47.99750° пн. ш. 34.29389° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
118 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 52421, Дніпропетровська обл., Солонянський р-н, с. Іверське, вул. Кооперативна, 26, тел. 9-34-18 |
Сільський голова | Московченко Сергій Володимирович |
Карта | |
Мапа | |
|
Іверське — село в Україні, в Солонянському районі Дніпропетровської області. Населення — 345 мешканців.
Орган місцевого самоврядування — Дзержинівська сільська рада. Сільраді підпорядковані села Кашкарівка, Мала Калинівка, Миропіль, Миколо-Мусіївка, Олександрівка, Осипенко, Розтання, Ганно-Мусіївка.
Географічне розташування
Село Іверське знаходиться на відстані до 2,5 км від сіл Мала Калинівка, Розтання і Миколо-Мусіївка. По селу протікає пересихаючий струмок з загатою. Розташоване за 65 км на захід від районного центру Солоне і за 10 км від залізничної станції Лошкарівка на лінії Апостолове — Нижньодніпровськ-Вузол.
Історія
Село Дзержинівка (раніше Іверське) розташоване на південно-західній частині Солонянського району Дніпропетровської області, засноване до відміни кріпосницького права в 1813 році. До 1813 року зустрілись дві людини, це були багаті люди. Клейген, який мав земельну ділянку близько 3000 десятин і велику псарню під Уманню. Інший поміщик був багатий на кріпосних селян у Тамбовській губернії. Між ними відбувся договір: поміняти одну селянську душу на одну собаку. Умови були такі: сім’я повинна складатись з 5 чоловік. Чоловік і дружина повинні бути за віком не молодше 30 років. Вони повинні мати 3-х дітей (бажано хлопчиків). Так було виміняно 21 сім’ю: дві сім’ї з 5-ти чоловік, а інші по 6-8 чоловік. Перевезли ці сім’ї з Тамбовської губернії в наше село. Це були Батаєви, Пономарьови, Чернишови, Бровкіни, Короти, Догонови, Мінаєви. Клейген виділив однакову кількість землі (по десятині) кожній сім’ї, надав допомогу будівельним матеріалом і над балкою (на кобелі) було збудовано 21 хату. Будували разом (толокою).
Вулиця, на якій були збудовані ці перші хати, дуже довго називались кобелівкою. Тут же, недалеко, була збудована і садиба поміщика Клейгена. Пізніше Клейген перепродав свій маєток сусідові Нефельду.
В звя’зку з тим, що населення мешкало російське, виникла потреба ходити до церкви. Цим скористалась збідніла і дуже освідчена княгиня Варвара, яка мешкала в сусідньому селі Миколаївка. В селі Варварівці вона будує церкву. Ця церква і стала приходом для мешканців села Дзержинівка. Церкву Варвара назвала Іверською (на честь перемоги Петра І над шведами). В 1845 році село Клейгенове було переіменовано в Іверське. Така назва проіснувала до 1927 року. За рішенням парт-ячейки село Іверське у 1927 році було переіменоване в Дзержинське (на честь Ф.Е. Дзержинського). Але у місцевому діалекті прижилась назва Дзержинівка. У 1927 році в селі було збудовано семирічну школу. У 1931 році на території села Дзержинівка утворились два колгоспи: «Ударник» та «Червона зірка». Через деякий час вони об’єднались у один колгосп під назвою «Червона зірка». Першим головою був призначений чоловік з Лугової (Олександрополя). Другим головою був Батаєв С. В 1941 році він пішов на війну і не повернувся. Загинув в перші дні війни. На території села постійно функціонувала школа: з 1927 року, з 1968 по 1985 роки восьмирічна і з 1985 10-ти річна. В 50-ті роки в школі навчалось близько 300 дітей. В 50-ті роки мешканці села були активними учасниками художньої самодіяльності. Колектив посяг І місце на смотрі в районі та області. Велика Вітчизняна війна не обійшла стороною село. Із Дзержинівки на фронт пішло близько 190 чоловік, 81 з них не повернувся. У 1943 році з села було заслано до Германії близько 20-ти чоловік. В ніч з 27 на 28 листопада 1943 року село було звільнено від німецько-фашистських загарбників. В дні визволення за Дзержинівку загинуло близько 400-х чоловік. Вічна їм пам’ять! В роки війни звання піонера-героя присвоєно Калюті Якову, 10-ти річному хлопчику, який своєчасно виконував завдання від радянського командування. Також наші односельчани проявили мужність та героїзм при визволенні країн Європи: Польщи, Венгрії, Германії. 36 односельчан нагороджено орденами і медалями за участь у ВВВ. У 1946-1947 роки померло дуже багато дітей. У 1946 році колгосп «Червона зірка» було переіменовано в колгосп ім.. Ворошилова. З 1953 року колгосп носить назву «Россія». У 50-ті роки колгосп «Росія» мав 4тис200га землі, 3тис800га пахоти. Працездатного населення нараховувалось 1200 чоловік. На початку 50-х років в склад комсомольської організації входило близько 50 чоловік. Секретарем комсомольської організації був Батаєв В.С. До 1956 року комсомольську організацію колгоспу поповнили ще 51 член і вона нарахувала 101 комсомолця. Батаєв В.С. як один з активних комсомольських секретарів району, був премійований поїздкою в складі районної делегації на 6-й Всесвітній Московський фестиваль. У 1960 році комсомолець Некрасов О.М. був делегатом з’їзду ВЛКСМ. У 1968 році на честь 50-ти річчя УРСР в селі була збудована амбулаторія. У 1965 році під керівництвом Вейцман С.І. було прокладено по селу водогін. У другій половині 60-х років по всьому селі було знято солом’яні стріхи. Шефську допомогу залізом надав завод ім.. Петровського у м. Дніпрпоетровську. У 1969 році у селі було збудовано приміщення контори. На початку 70-х в селі Дзержинівка почав свою роботу Будинок культури. Він став культурним центром всього колгоспу. В приміщенні Будинку культури постійно реєструвалися шлюби, був свій кінотеатр. Населення села в середині 70-х років отримало можливість ходити і їздити асфальтованою дорогою, вулицями. У 1976 році працівники полів колгоспу «Росія» досягли високого врожаю. Колгосп зайняв перше місце у районі по врожайності ранніх зернових культур. Головою колгоспу був Батаєв В.С., головним агрономом Борисов Б.П. Батьківщина високо оцінила працю робітників сільського господарства і багатьох нагородили медалями і орденами. На початку 80-х років в селі проведена реконструкція електромережі, почата робота по газифікації. У 1985 році була збудована Дзержинівська середня школа, яку очолив відмінник народної освіти Оксамитний І.І. За час існування школа випустила 153 учня (до 2000р.). Великий внесок у навчальну справу та виховання дітей внесли учителя: Батаєва Н.І., Машкара Г.Н, Асеєєва Н.В., Оксамитний І.І. Серед випускників школи більше десяти медалістів. У 1993 році була газифікована перша вулиця села. Газифікацією села займався голова колгоспу Батаєв В.С. і інженер Шевченко В.О У 1995 році було збудовано олійницю та пекарню головою КСП Кондратьєвим А.В. У 1998 році завершено будівництво дитячої установи «Світанок» на 50 місць. В 90-ті роки колгосп «Росія» ліквідований і на його базі був створений КСП «Росія» З середини 90-х на зміну КСП «Росія» прийшла ТОВ «Флора- Інтернейшл», а в 2000-ні роки створено с/г ТОВ «Техко-Русь» З початку 2000-х років почали з’являтися перші одноосібники, які своїми силами почали обробляти землю на своїх паях. В 2007 році сільська рада перейшла в іншу будівлю, в якій пізніше був зроблений капітальний ремонт. В 2012 році було зроблено капітальний ремонт по вул. Кооперативній за рахунок сільської ради. В 2012 році була створена громадська організація «Фортуна», яка брала участь у проекті «Енергозберігаючі заходи у комунальному закладі освіти» і було замінено вікна в Дзержинівській СЗШ І-ІІІ ступенів за кошти Європейського союзу та програми розвитку ООН в Україні, бюджету Дніпрпопетровської обласної ради, Солонянської районної ради, Дзержинівської сільської ради, Дзержинівської ГО «Фортуна». В 2015 році було зроблено реконструкцію пам’ятника загиблим воїнам у роки ВВВ. В 2016 році Дзержинівській СЗШ І-ІІІ ступенів було проведено капітальний ремонт системи опалювання з заміной батарей опалення на нові за виділенням коштів Дніпропетровської обласної ради та Дзержинівської сільської ради. Також у дитячій установі «Світанок» створений проект на проведення інноваційних енерго-ефективних заходів (заміна вікон на металопластикові). Як нам всім відомо, що все в житті ходить по колу, так через більш як 200 років заснування села і першої його назви, з прийняттям закону «Про декомунізацію» село перейменовують знову в «Іверське».
Опис
На території села є середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів , в якій навчається більше 100 учнів, будинок культури з залом на 325 місць, бібліотека, книжковий фонд якої становить 7 тис. томів, фельдшерсько-акушерський пункт, дитячий садок і ясла на 60 місць, магазин, АТС, поштове відділення, ощадна каса.
Інтернет-посилання
Це незавершена стаття з географії Дніпропетровської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |