Алфавітне письмо: відмінності між версіями
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Алфаві́тне письмо́''' — вид [[фонетичне письмо|фонетичного письма]], що виник на [[Близький Схід|Близькому Сході]] з єгипетського і ієрогліфічного письма (див. [[Біблоське письмо|Біблоське]], [[ |
'''Алфаві́тне письмо́''' — вид [[фонетичне письмо|фонетичного письма]], що виник на [[Близький Схід|Близькому Сході]] з єгипетського і ієрогліфічного письма (див. [[Біблоське письмо|Біблоське]], [[Синайське письмо|Синайське]], [[Угаритське письмо]]). |
||
Непослідовність Алфавітного письма в фонетичному розумінні є в тому, що окремі його знаки можуть передавати кілька [[звук]]ів і, навпаки, один звук може передаватися кількома [[знак письмовий|знаками]]. Крім того, в ньому зберігаються знаки для позначення складних (силабічних) звуків, схожих до українських '''є''', '''ї''', '''ю''', '''я'''. |
Непослідовність Алфавітного письма в фонетичному розумінні є в тому, що окремі його знаки можуть передавати кілька [[звук]]ів і, навпаки, один звук може передаватися кількома [[знак письмовий|знаками]]. Крім того, в ньому зберігаються знаки для позначення складних (силабічних) звуків, схожих до українських '''є''', '''ї''', '''ю''', '''я'''. |
||
Поточна версія на 08:54, 12 грудня 2016
Алфаві́тне письмо́ — вид фонетичного письма, що виник на Близькому Сході з єгипетського і ієрогліфічного письма (див. Біблоське, Синайське, Угаритське письмо).
Непослідовність Алфавітного письма в фонетичному розумінні є в тому, що окремі його знаки можуть передавати кілька звуків і, навпаки, один звук може передаватися кількома знаками. Крім того, в ньому зберігаються знаки для позначення складних (силабічних) звуків, схожих до українських є, ї, ю, я.
Література[ред. | ред. код]
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.