Кобринський повіт (Російська імперія): відмінності між версіями
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Siverec (обговорення | внесок) |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 19: | Рядок 19: | ||
}} |
}} |
||
'''Кобринський повіт''' ({{lang-be|Кобрынскі павет}}) — [[адміністративно-територіальна одиниця]] [[ |
'''Кобринський повіт''' ({{lang-be|Кобрынскі павет}}) — [[адміністративно-територіальна одиниця]] [[Слонімське намісництво|Слонімської]], [[Литовська губернія|Литовської]] та [[Гродненська губернія|Гродненської губернії]]. Адміністративний центр — місто [[Кобринь]]. |
||
== Підпорядкування == |
== Підпорядкування == |
||
Версія за 11:13, 16 січня 2017
| Кобринський повіт | ||||
_(1845).png) | ||||
 | ||||
| Губернія | Гродненська губернія | |||
|---|---|---|---|---|
| Центр | Кобринь | |||
| Створений | 1795 | |||
| Площа | 333 512 (3643.6 км²) (1897) | |||
| Населення | 184 500 осіб (1897) | |||
| Густота | 50.6 осіб / км² | |||
| Попередники | Річ Посполита | |||
| Наступники |
 Кобринський повіт | |||
Кобринський повіт (біл. Кобрынскі павет) — адміністративно-територіальна одиниця Слонімської, Литовської та Гродненської губернії. Адміністративний центр — місто Кобринь.
Підпорядкування
- Утворений у 1795 році у складі Слонимської губернії на території, що відійшла до складу Російської імперії після третього поділу Речі Посполитої.
- 1797 року відійшов до Литовської губернії.
- 1801 року передано до складу Гродненської губернії.
- 1920 року відійшов до складу Польщі.
Географія
Населення
За даними перепису 1897 року в повіті проживало 184,5 тис. мешканців, у тому числі українці — 79,6%; євреї — 13,7%;, росіяни — 3,1%; поляки — 2,2%. У повітовому місті Кобринь проживало 10 408 мешканців[1].
Станом на 1913 рік у повіті було 30 волостей [2].
Примітки
- ↑ Демоскоп Weekly - Додаток. Довідник статистичних показників (рос.)
- ↑ рос. дореф. Волостныя, станичныя, сельскія, гминныя правленія и управленія, а также полицейскіе станы всей Россіи съ обозначеніем мѣста ихъ нахожденія. Кіевъ. Изд-во Т-ва Л. М. Фишъ, 1913
Джерела
- Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907.
- рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ V. Губерніи Литовской и Бѣлорусской областей. СанктПетербургъ. 1886. — XII + 259 с.
|
Це незавершена стаття з історії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття з географії Білорусі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||
| ||||||||||||||