Баранівська волость (Новоград-Волинський повіт): відмінності між версіями
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 53: | Рядок 53: | ||
* [[Баранівка]] — колишнє власницьке містечко на річці [[Случ|Случ]], 1250 осіб, 158 дворів, волосне управління (повітове місто — 35 верст; православних церков , католицька каплиця, єврейських молитовних будинків — 2, школа, водяних млинів — 2, порцелянова фабрика. За 4 і 5 верст — смоляні заводи. За 10 верст — смоляний і цегляний завод. За 10 верст — чиншове село Гліксталь (Бубно). |
* [[Баранівка]] — колишнє власницьке містечко на річці [[Случ|Случ]], 1250 осіб, 158 дворів, волосне управління (повітове місто — 35 верст; православних церков , католицька каплиця, єврейських молитовних будинків — 2, школа, водяних млинів — 2, порцелянова фабрика. За 4 і 5 верст — смоляні заводи. За 10 верст — смоляний і цегляний завод. За 10 верст — чиншове село Гліксталь (Бубно). |
||
* [[Глибочок]] — колишнє власницьке село при р. [[Хомора]], 337 осіб, 38 дворів. |
* [[Глибочок]] — колишнє власницьке село при р. [[Хомора]], 337 осіб, 38 дворів. |
||
* [[Жабориця]] — колишнє власницьке село при р. [[Случ]], 500 осіб, 48 дворів, православна церква, постоялий будинок, водяний млин. |
* [[Баранівка|Жабориця]] — колишнє власницьке село при р. [[Случ]], 500 осіб, 48 дворів, православна церква, постоялий будинок, водяний млин. |
||
* [[Погорила]] — колишнє власницьке село при струмку Кашперівка, 26 осіб, 7 дворів, скляний завод. |
* [[Озерянка (Баранівський район)|Погорила]] — колишнє власницьке село при струмку Кашперівка, 26 осіб, 7 дворів, скляний завод. |
||
* [[Ульша]] — колишнє власницьке село при р. [[Случ]], 490 осіб, 38 дворів, православна церква, постоялий будинок, водяний млин, смоляний завод. |
* [[Вільха (Романівський район)|Ульша]] — колишнє власницьке село при р. [[Случ]], 490 осіб, 38 дворів, православна церква, постоялий будинок, водяний млин, смоляний завод. |
||
Версія за 19:04, 19 січня 2017
| Баранівська волость | ||||
| Центр | Баранівка | |||
|---|---|---|---|---|
| Площа | 22 057 (1885) | |||
| Населення | 8809 осіб (1885) | |||
| Густота | 36.6 осіб / км² | |||
| Наступники | Баранівський район | |||
Баранівська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Новоград-Волинського повіту Волинської губернії Російської імперії. Волосний центр — містечко Баранівка.
З 1921 року входила до складу Новоград-Волинського повіту.
Станом на 1885 рік складалася з 29 поселень, 14 сільських громад. Населення — 8809 особа (4412 чоловічої статі та 4397 — жіночої), 508 дворових господарств[1].
| Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
|---|---|---|
| Сільських громад | 4792 | 3270 |
| Приватної власності | 17141 | 3475 |
| Казенної власності | — | — |
| Іншої власності | 124 | 65 |
| Загалом | 22057 | 6810 |
Основні поселення волості:
- Баранівка — колишнє власницьке містечко на річці Случ, 1250 осіб, 158 дворів, волосне управління (повітове місто — 35 верст; православних церков , католицька каплиця, єврейських молитовних будинків — 2, школа, водяних млинів — 2, порцелянова фабрика. За 4 і 5 верст — смоляні заводи. За 10 верст — смоляний і цегляний завод. За 10 верст — чиншове село Гліксталь (Бубно).
- Глибочок — колишнє власницьке село при р. Хомора, 337 осіб, 38 дворів.
- Жабориця — колишнє власницьке село при р. Случ, 500 осіб, 48 дворів, православна церква, постоялий будинок, водяний млин.
- Погорила — колишнє власницьке село при струмку Кашперівка, 26 осіб, 7 дворів, скляний завод.
- Ульша — колишнє власницьке село при р. Случ, 490 осіб, 38 дворів, православна церква, постоялий будинок, водяний млин, смоляний завод.
Джерела
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
Посилання
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
| ||||||||||||||
|
Це незавершена стаття з історії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |