Вікіпедія:Проєкт:Чи ви знаєте/Підготовка наступного випуску: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 10: Рядок 10:


=== До звичайних випусків ===
=== До звичайних випусків ===
* [[Абданк (герб)|Абданк]] насправді [[Сирокомля (герб)|Сирокомля]], а може '''[[Герб Хмельницьких|щось зовсім геть інше]]'''.--[[Користувач:Иван Дулин|Іван Дулін]] ([[Обговорення користувача:Иван Дулин|обговорення]]) 13:08, 2 лютого 2017 (UTC)
* '''[[Головко Андрій Васильович|Український письменник]]''' до того як стати лауреатом Шевченківської премії, класиком, чиї твори згодом віднесуть до надбань дитячої літератури, холоднокровно вбив свою жінку і п’ятирічну доньку.--[[Користувач:Qypchak|Кипчак]] ([[Обговорення користувача:Qypchak|обговорення]]) 19:19, 27 січня 2017 (UTC)
* '''[[Головко Андрій Васильович|Український письменник]]''' до того як стати лауреатом Шевченківської премії, класиком, чиї твори згодом віднесуть до надбань дитячої літератури, холоднокровно вбив свою жінку і п’ятирічну доньку.--[[Користувач:Qypchak|Кипчак]] ([[Обговорення користувача:Qypchak|обговорення]]) 19:19, 27 січня 2017 (UTC)
* Звичайний [[молоток]], загублений 1992 року в селі Хоксн в Англії, після того, як був '''[[Хоксненський скарб|знайдений]]''', став експонатом [[Британський музей|Британського музею]].--[[Користувач:Romanbibwiss|Romanbibwiss]] ([[Обговорення користувача:Romanbibwiss|обговорення]]) 09:26, 26 січня 2017 (UTC)
* Звичайний [[молоток]], загублений 1992 року в селі Хоксн в Англії, після того, як був '''[[Хоксненський скарб|знайдений]]''', став експонатом [[Британський музей|Британського музею]].--[[Користувач:Romanbibwiss|Romanbibwiss]] ([[Обговорення користувача:Romanbibwiss|обговорення]]) 09:26, 26 січня 2017 (UTC)

Версія за 13:08, 2 лютого 2017

На цій сторінці збираються факти для рубрики «Чи ви знаєте», що розміщена на Головній сторінці. Основна стаття виділяється жирним шрифтом.

Ви можете додавати сюди все, що здалось вам цікавим у Вікіпедії, робити анонси нових та подавати цікавинки з давно існуючих статей. Випуск рубрики оновлюється щотижня, а також по мірі накопичення матеріалу.

Докладніше див. Проект:Чи ви знаєте

Якщо можливо, не вилучайте матеріал з цієї сторінки, а використовуйте <S>закреслювання</S> (закреслювання)

До звичайних випусків

* Хоча цей раб і приніс небачене процвітання для своєї Батьківщини, однак помер, хоч і вільним, але у бідності.--Nickispeaki (обговорення) 15:05, 24 листопада 2016 (UTC)[відповісти]

До Євро 2016

До шлюбного спецвипуску

Наближається Весна, то коли ж, як не зараз!

Музичний спецвипуск

Нам варто було б якось зорганізувати такий спецвипуск, бо є вже і цікавинки для нього, але статті слабенькі і їх просто необхідно поліпшити. --Олег (обговорення) 16:33, 16 листопада 2015 (UTC)[відповісти]

@Mr.Rosewater: то що, коли його організувати? Є наприклад нагода до дня музики - 1 жовтня, але цього року пропустили. Або можна би під наступне Євробачення (у травні). @Nickispeaki:, ті статті дійсно слабенькі, а пан Хтось десь забарився, може розшириш з англовікі, наприклад? --A1 (обговорення) 18:52, 18 листопада 2016 (UTC)[відповісти]
@A1: до дня музики було б краще, але можна й до Євробачення. Ви могли б цим зайнятись? --Олег (обговорення) 08:48, 20 листопада 2016 (UTC)[відповісти]
Так, міг би. Тільки б не забути. --A1 (обговорення) 14:45, 20 листопада 2016 (UTC)[відповісти]

Науковий спецвипуск

Виявляється, цей рік - рік науки у Вікіпедії. Давайте зберемо чогось. --Brunei (обговорення) 15:57, 27 січня 2016 (UTC)[відповісти]

@Brunei: Непогано було б спочатку загальнонауковий тиждень-місяць зорганізувати? --Олег (обговорення) 18:19, 9 березня 2016 (UTC)[відповісти]
@Brunei:, @Олег-літред: та всі зацікавлені — Всесвітній день науки відзначається щорічно 10 листопада. Давайте готуватися на цю дату. Десь за місяць до цього можна зогрганізувати й загальнонауковий місячник. --Олег (обговорення) 15:14, 15 липня 2016 (UTC)[відповісти]

Біологія

Острівці Лангерганса
Острівці Лангерганса
Джгутик
Джгутик
Хімічна структура пуринів
Хімічна структура пуринів
TRPM8, TRPA1 та TRPV1 іонні канали, що реагують на метол, алілізотіоціанат та капсаїцин (що є у м'яті, гірчиці та перці чілі, відповідно)
TRPM8, TRPA1 та TRPV1 іонні канали, що реагують на метол, алілізотіоціанат та капсаїцин (що є у м'яті, гірчиці та перці чілі, відповідно)

@Helixitta: досить специфічні, якщо не проти, теж переніс до наукового спецвипуску. --Олег (обговорення) 19:11, 16 вересня 2016 (UTC)[відповісти]

  • Добре було б перед тим, як до цікавинок додати, хоч трохи статтю підправити. Ну, відпатрулювати, додати джерел. Та й розширити той манюсінький стабчик... @Fessor: А цікавинка дійсно цікава! Сам таке вперше чую, хоча в дитинстві їв пташине молоко. ;-) --Nickispeaki (обговорення) 09:44, 8 жовтня 2016 (UTC)[відповісти]

Все решта

@Dim Grits: якщо не проти, переніс до наукового спецвипуску. --Олег (обговорення) 18:23, 15 липня 2016 (UTC)[відповісти]

Вато-цікавинки

Транспортний спецвипуск

Відразу три цікавинки з доволі вузької однотипної тематики, можливо, згодяться для спецвипуска. Якщо не набереться достатньої кількості, поступово розкидаємо по звичайним випускам. --Олег (обговорення) 03:04, 14 серпня 2014 (UTC)[відповісти]

Буковинський спецвипуск

Може, помаленьку й набереться. У цьому українському селі розміщена пам'ятка природи на честь молдавського національного героя.

Запорізький спецвипуск

Одеський спецвипуск

???--Шиманський Василь 20:44, 22 лютого 2012 (UTC)[відповісти]
Там можна попробувати також обіграти колишні назви німецьких поселень: Колись на території України були свої Гамбург, Лейпциг тощо... --ДмитрОст 20:30, 21 лютого 2012 (UTC)[відповісти]
З приводу вашого зауваження:
Перше албанське поселення на території України носило назву одного з найнебезпечніших видів павуків, що водяться на нашій території.
Знову ж, в статті ніде не вказана площа водної поверхні. --Олег 07:39, 7 грудня 2011 (UTC)[відповісти]
Додав у статтю, триває Тиждень Одещини, може назбирається ще 3 цікавинки, бо три ніби вже є. --ДмитрОст 20:27, 21 лютого 2012 (UTC)[відповісти]
Так, дякую. --Олег 14:11, 22 лютого 2012 (UTC)[відповісти]


До Закарпатського спецвипуску

Через складні митні та прикордонні процедури, неузгодженість тарифної політики українські потяги практично не можуть користуватися цим відрізком колії. Таким чином Рахівський район практично відрізаний у залізничному сполученні від Ужгорода та решти Закарпатської області, хоча між 1919 та 1938 роками між між тодішньою Чехословаччиною та Румунією діяла так звана пеажна угода, яка дозволяла проходження поїзда Прага—Ясіня без митного та паспорного контролю пасажирів (те саме стосувалося румунського поїзда сполученням Сату-МареСигету-Мармацієй, який курсував через Королево).

Можливо, за результатами Другої світової війни ця центральна залізнична магістраль перетворилася на мертву гілку. --ДмитрОст 09:42, 17 березня 2012 (UTC)[відповісти]

Шевченкіана

  • @Mr.Rosewater: Шановний пане Олегу, в літературному спецвипуску анонсовано те, що Віру Річ поховали на Чернечій горі. Про цілком перекладеного «Кобзаря» там не згадано. Щоб не повторюватися з однією й тією самою статтею (в нашому випадку — про Віру Річ), мою запропоновану цікавинку можна (і треба, це безперечно!) було б опублікувати чи за кілька, чи за кільканадцять років, до якоїсь круглої Кобзаревої дати й взяти за основу такі роки: 1814, 1861 (стаття «без лапок») та 1840 (стаття «з лапками»). Тут ідеально годився б 2040 рік, до якого навряд чи доживу. Невже ж у нас надмір цікавинок про Шевченка?! Ну не можна їх гайнувати й скидати бозна-куди, в безвість! Гаразд, що я поновив цю пропозицію з пам'яті, бо інакше пропала б, неархівована. Ще одного не можу втямити: чому ліквідовано рубрику «Літературний випуск»?.. З повагою — Олег-літредобг. 16:53, 27 жовтня 2016 (UTC)[відповісти]
    Пане Олеже, хіба я її викреслив? Перефразую — погано, що не додали туди ще й цей факт, розмір цікавинки це дозволяв. Звичайно, бажано анонсувати різні статті, бо їх, як Ви знаєте, декілька сотень тисяч, а анонсуємо ми з нашими темпами близько 100 на рік. Іноді анонсуємо одну й ту саму статтю двічі, або й більше разів. До речі, статтю Шевченко Тарас Григорович анонсували у рубриці «Цікавинки» з 2009 року вісім разів. То ж і запропоновану Вами цікавинку ніхто не викреслив. Коли її розміщувати — питання, яке потрібно буде вирішити. Попередню про Віру Річ, як бачите, розмістили в літературному спецвипуску, присвяченому Івану Франку. Менше ніж за рік будуть 50-ті роковини від дня смері Павла Тичини, якого вона теж перекладала — можна зробити черговий спецвипуск і розмістити там. Це один із варіантів. Стосовно рубрики «Літературний випуск» — тут не буває, принаймні, ще не було постійних рубрик. З'являється якийсь проект тематичного спецвипуску, як правило, присвячений або якійсь даті, або тематичному тижню, як той, що зараз на головній (ще Вам варіант з Вашою цікавинкою), потім після розміщення її на головній зникає звідси до наступного разу. Ті, що тут висять роками, як Буковинський або Запорізький спецвипуск просто ще не набрали необхідної кількості цікавинок. До інших, як Одеський спецвипуск — ні в кого не доходять руки, щоб довести їх до фіналу. Тематичні просто так за традицією ще не розміщували. Частіше за все ми (та й, здається, іншомовні розділи) формуємо нетематичні випуски (теж варіант для Віри Річ, хоча й гірший, як на мене). --Олег (обговорення) 18:03, 27 жовтня 2016 (UTC)[відповісти]
  • P. S. Геть забув зауважити, що цікавинку про п'ятьох президентів США і пам'ятник Шевченкові таки можна було б довести до пуття (правда, для цього треба добряче попрацювати) й з успіхом оприлюднити. Це ж зразок довгобуду. Не знаю, як там було насправді, але мені хоч-не-хоч, а таки спадає на думку аналогія — історія з пам'ятником Котляревському в Полтаві («Котляревський мені без надобності». Олег-літредобг. 17:17, 27 жовтня 2016 (UTC)[відповісти]

Кінцеві редакції цікавинок на Головну

Ця таблиця додана для наочності, як буде виглядати розділ на Головній сторінці:

Лінійні кораблі типу «Нельсон» — тип лінкорів Королівського військово-морського флоту Великої Британії часів Другої світової війни. Всього для британського флоту побудовано 2 кораблі цього типу і вони були названі на честь знаменитих адміралів минулого — «Нельсон» (англ. Nelson) та «Родні» (англ. Rodney). «Нельсони» стали першими «вашингтонськими лінкорами». Відповідно до Вашингтонської морської угоди Велика Британія отримала право побудувати два лінкори з гарматами калібром до 406-мм і стандартною водотоннажністю до 35 560 т. Формально «Нельсон» і «Родні» були 23-вузловою версією лінійних крейсерів типу «G-3», від будівництва яких Велика Британія відмовилася за вищезгаданою угодою. Попри низку недоліків та невелику максимальну швидкість, «Нельсон» і «Родні» вважалися найсильнішими британськими лінкорами періоду Другої світової війни, за сукупністю характеристик перевершуючи пізніші лінкори типу «Кінг Джордж V». У роки війни обидва лінкори брали активну участь у бойових операціях. А «Родні» зіграв вирішальну роль у потопленні німецького лінкора «Бісмарк», який до цього пустив на дно у Данській протоці гордість Королівського флоту — лінійний крейсер «Худ».

 
Цікавинки
Цікавинки

Архів пропозицій, що не потрапили до рубрики

Архів див. у розділі Вікіпедія:Проект:Чи ви знаєте/Архів пропозицій, що не потрапили до рубрики

Посилання