Гаошань: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м вилучена Категорія:Тайвань; додана Категорія:Народи Тайваню за допомогою HotCat
Немає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
[[Файл:Taiwanese aborigines.JPG|міні|Аборигени Тайваню народу [[Атаян]] в традиційних костюмах]]
[[Файл:Taiwanese aborigines.JPG|міні|Аборигени Тайваню народу [[Атаян]] в традиційних костюмах]]
'''Аборигени Тайваню''' ([[Китайська мова|кит.]] ''原住民'', ''yuánzhùmín'', ''юаньчжумінь''; [[Тайванська мова|тайв.]] goân-chū-bîn}} - «[[Корінні народи|аборигени]]»; раніше ''хуань-а''- «[[Китайці та варвари|варвари]]») - група [[народ]]ів на [[Тайвань|Тайвані]], складових корінного [[Австронезійські мови|австронезійського]] населення. Аборигени східного Тайваню широко відомі під назвою '''гаошань''' ([[Китайська мова|кит.]] ''高山族'', ''gāoshānzú'' - «гірський народ»), вони становлять більшість аборигенного населення. Загальна чисельність - близько 407 тис. чол. ([[2005]], оцінка).
'''Аборигени Тайваню''' ([[Китайська мова|кит.]] ''原住民'', ''yuánzhùmín'', ''юаньчжумінь''; [[Тайванська мова|тайв.]] goân-chū-bîn}} — «[[Корінні народи|аборигени]]»; раніше ''хуань-а''- «[[Китайці та варвари|варвари]]») — група [[народ]]ів на [[Тайвань|Тайвані]], складових корінного [[Австронезійські мови|австронезійського]] населення. Аборигени східного Тайваню широко відомі під назвою '''гаошань''' ([[Китайська мова|кит.]] ''高山族'', ''gāoshānzú'' — «гірський народ»), вони становлять більшість аборигенного населення. Загальна чисельність — близько 407 тис. чол. ([[2005]], оцінка).


== Походження ==
== Походження ==
Гірські племена говорять на [[тайванські мови|тайваньських мовах]] [[Австронезійські мови|австронезійської сім'ї]] і [[Китайська мова|китайською]]; рівнинні племена повністю перейшли на китайську. З китайських діалектів серед гірських племен поширений, в основному, тайванський діалект [[Південноміньська мова|Південноміньської мови]], та Сайсе розмовляють китайською мовою-діалектом [[Хакка (мова)|хакка]]. Частково аборигени також володіють [[Путунхуа|літературною китайською мовою]]. Представники старшого покоління, котрі ходили в школу до [[1945]] року, зазвичай володіють [[японська мова|японською]] краще, ніж китайською.
Гірські племена говорять на [[тайванські мови|тайваньських мовах]] [[Австронезійські мови|австронезійської сім'ї]] і [[Китайська мова|китайською]]; рівнинні племена повністю перейшли на китайську. З китайських діалектів серед гірських племен поширений, в основному, тайванський діалект [[Південноміньська мова|Південноміньської мови]], та Сайсе розмовляють китайською мовою-діалектом [[Хакка (мова)|хакка]]. Частково аборигени також володіють [[Путунхуа|літературною китайською мовою]]. Представники старшого покоління, котрі ходили в школу до [[1945]] року, зазвичай володіють [[японська мова|японською]] краще, ніж китайською.


== Віросповідання ==
== Віросповідання ==
Рядок 41: Рядок 41:


== Традиційна культура ==
== Традиційна культура ==
Гаошань - нащадки найдавнішого населення Тайваню. '''Традиційне заняття''' у жінок - [[підсічно-вогневе землеробство|підсічно-вогневе]] терасне поливне землеробство ([[рис]], [[просо]], [[Таро (рослина)|таро]], [[батат]]). У чоловіків - [[полювання]] (переважає колективне полювання на оленів; зброя - [[лук]], [[спис]], пастки) і [[рибальство]]. Ремесла - [[ткацтво]], [[гончарство]], обробка дерева, [[бамбук]]а. [[Тваринництво]] розвинене слабо.
Гаошань — нащадки найдавнішого населення Тайваню. '''Традиційне заняття''' у жінок — [[підсічно-вогневе землеробство|підсічно-вогневе]] терасне поливне землеробство ([[рис]], [[просо]], [[Таро (рослина)|таро]], [[батат]]). У чоловіків — [[полювання]] (переважає колективне полювання на оленів; зброя — [[лук]], [[спис]], пастки) і [[рибальство]]. Ремесла — [[ткацтво]], [[гончарство]], обробка дерева, [[бамбук]]а. [[Тваринництво]] розвинене слабо.


На рівнинах '''поселення''' обносилися огорожею з бамбука зі сторожовою вежею. На півдні відомі великі центральні селища (до 1500 чол.). Були відомі пальові житла (у сірая), напівземлянки, викопані в схилах гір (у атаял) і печери з навісом перед входом (у паіван).
На рівнинах '''поселення''' обносилися огорожею з бамбука зі сторожовою вежею. На півдні відомі великі центральні селища (до 1500 чол.). Були відомі пальові житла (у сірая), напівземлянки, викопані в схилах гір (у атаял) і печери з навісом перед входом (у паіван).


'''Одяг''' - зі шкір, [[пенька|пеньки]] і [[бавовняно-паперова тканина|бавовняно-паперової тканини]]: [[пов'язка на стегнах]] і коротка [[куртка]] у чоловіків, [[спідниця]], [[нагрудник]] і накидка (дівчата драпують її навколо тіла, жінки носять в ній дітей за спиною) - у жінок. До кінця [[XX]] століття практикувалися [[підпилювання зубів]], [[татуювання]] у повнолітніх чоловіків і заміжніх жінок.
'''Одяг''' — зі шкір, [[пенька|пеньки]] і [[бавовняно-паперова тканина|бавовняно-паперової тканини]]: [[пов'язка на стегнах]] і коротка [[куртка]] у чоловіків, [[спідниця]], [[нагрудник]] і накидка (дівчата драпують її навколо тіла, жінки носять в ній дітей за спиною) — у жінок. До кінця [[XX століття]] практикувалися [[підпилювання зубів]], [[татуювання]] у повнолітніх чоловіків і заміжніх жінок.


Громади, що володіють землею (з регулярними переділами) і мисливськими угіддями, складалися з родинних груп (від 20-30 до 200 чол.), очолювалися виборними старійшинами. У рівнинних народів відомі жінки-старійшини, матрилінійне спадкування і [[Матрилокальний шлюб]].
Громади, що володіють землею (з регулярними переділами) і мисливськими угіддями, складалися з родинних груп (від 20-30 до 200 чол.), очолювалися виборними старійшинами. У рівнинних народів відомі жінки-старійшини, матрилінійне спадкування і [[Матрилокальний шлюб]].


До кінця [[XIX]] століття побутували [[кровна помста]] і [[полювання за головами]]. Відомі відробіток за дружину і викрадення нареченої (у паіван). У Атаял і аміс юнак, щоб вступити в шлюб, повинен був відзначитися на полюванні, у аміс і паіван існували будинки для юнаків. Зберігаються культи духів і предків, в [[фольклор]]і простежуються зв'язки з індонезійськими і океанійскіх міфами. Збереглися [[балади]], казки, [[гімн]]и предкам, трудові, мисливські, похоронні пісні, пісні для роботи.
До кінця [[XIX століття]] побутували [[кровна помста]] і [[полювання за головами]]. Відомі відробіток за дружину і викрадення нареченої (у паіван). У Атаял і аміс юнак, щоб вступити в шлюб, повинен був відзначитися на полюванні, у аміс і паіван існували будинки для юнаків. Зберігаються культи духів і предків, в [[фольклор]]і простежуються зв'язки з індонезійськими і океанійскіх міфами. Збереглися [[балади]], казки, [[гімн]]и предкам, трудові, мисливські, похоронні пісні, пісні для роботи.


Понад 30% живуть у містах. На Тайвані створена [[Рада аборигенних народів]] при [[Рада міністрів Тайваню|Раді міністрів Тайваню]].
Понад 30 % живуть у містах. На Тайвані створена [[Рада аборигенних народів]] при [[Рада міністрів Тайваню|Раді міністрів Тайваню]].


== Історія ==
== Історія ==

=== Доколоніальна історія ===
=== Доколоніальна історія ===
{{main|Доісторичний Тайвань}}
{{main|Доісторичний Тайвань}}
За археологічними даними людина населяла Тайвань щонайменше в 8000 році до н. е. Тайвань був прабатьківщиною [[Австронезійські мови|Австронезійських мов]]. До приходу європейців на Тайвань на острові жила велика кількість аборигенних племен, які говорили на [[тайванські мови|тайваньських мовах]], які активно контактували один з одним.
За археологічними даними людина населяла Тайвань щонайменше в 8000 році до н. е. Тайвань був прабатьківщиною [[Австронезійські мови|Австронезійських мов]]. До приходу європейців на Тайвань на острові жила велика кількість аборигенних племен, які говорили на [[тайванські мови|тайваньських мовах]], які активно контактували один з одним.


=== Голландська і іспанська колонізації ===
=== Голландська і іспанська колонізації ===
Рядок 63: Рядок 64:
[[Файл:Gospel of St. Matthew in Formosan.jpg|thumb|right|200px|Фрагмент євангелія сіньганською та голландською]]
[[Файл:Gospel of St. Matthew in Formosan.jpg|thumb|right|200px|Фрагмент євангелія сіньганською та голландською]]
[[Файл:Formosans.jpg|200px|thumb|left|Голландська замальовка аборигена [[сірая]] (1670)]]
[[Файл:Formosans.jpg|200px|thumb|left|Голландська замальовка аборигена [[сірая]] (1670)]]
У південній частині острова навколо міста [[Тайнань]] на Тайвані поселилися голландці (1623-1662), а в північній - іспанці (1626-1642). Іспанці не залишили по собі істотних слідів на острові, а голландці встановили систему податків, відкрили школи і церкви в багатьох селах аборигенів.
У південній частині острова навколо міста [[Тайнань]] на Тайвані поселилися голландці (1623—1662), а в північній — іспанці (1626—1642). Іспанці не залишили по собі істотних слідів на острові, а голландці встановили систему податків, відкрили школи і церкви в багатьох селах аборигенів.


Влаштувавшись навколо гавані в місті ([[Аньпін]]), голландці змогли встановити торговельні відносини з племенем [[сірая]] і селом Сакко. Скоро почалася війна між різними селами сірая - Синкаєм ([[Синьшен]]) проти [[Мадоу]], у війну були втягнуті інші села. У 1629 році голландський загін, що відправився в похід проти ханьских піратів, був знищений жителями [[Мадоу]], і проти голландців повстали інші села. У 1635 році голландці прислали підкріплення з [[Джакарта|Джакарти]] і спалили село Мадоу. Це було найсильніше село, тому інші групи аборигенів відразу стали пропонувати голландцям мир, також і за межами земель сірая. Це обєднало аборигенів і припинило війни між селами. Голландці в період миру будували школи і церкви, намагаючись навертати аборигенів у християнство. Голландці ввели писемність для аборигенів ([[Сіньганське письмо]]) мовою сірая.
Влаштувавшись навколо гавані в місті ([[Аньпін]]), голландці змогли встановити торговельні відносини з племенем [[сірая]] і селом Сакко. Скоро почалася війна між різними селами сірая — Синкаєм ([[Синьшен]]) проти [[Мадоу]], у війну були втягнуті інші села. У 1629 році голландський загін, що відправився в похід проти ханьских піратів, був знищений жителями [[Мадоу]], і проти голландців повстали інші села. У 1635 році голландці прислали підкріплення з [[Джакарта|Джакарти]] і спалили село Мадоу. Це було найсильніше село, тому інші групи аборигенів відразу стали пропонувати голландцям мир, також і за межами земель сірая. Це обєднало аборигенів і припинило війни між селами. Голландці в період миру будували школи і церкви, намагаючись навертати аборигенів у християнство. Голландці ввели писемність для аборигенів ([[Сіньганське письмо]]) мовою сірая.


Голландці організували заготовку оленячих шкур, які поставляли аборигени для китайських торговців, але з 1642 року потреба в шкурах різко зменшилася. Аборигени змушені були змінювати вид діяльності і займатися сільським господарством для самозабезпечення.
Голландці організували заготовку оленячих шкур, які поставляли аборигени для китайських торговців, але з 1642 року потреба в шкурах різко зменшилася. Аборигени змушені були змінювати вид діяльності і займатися сільським господарством для самозабезпечення.
Рядок 74: Рядок 75:


=== Китайське заселення Тайваню ===
=== Китайське заселення Тайваню ===
З 1683 Тайвань був приєднаний до імперії [[Цін (династія)|Цин]]. За 200 років цинського панування кількість населення острова різко зросла, однак культура аборигенів багато в чому втратилася, зокрема за рахунок змішаних шлюбів, діти яких визнавалися китайцями. Китайський уряд визнавав за аборигенами права на оленячі пасовища, однак процес витіснення аборигенів поступово набирав силу. Бунти і повстання відбувалися дуже часто - через кожні три-п'ять років.
З 1683 Тайвань був приєднаний до імперії [[Цін (династія)|Цин]]. За 200 років цинського панування кількість населення острова різко зросла, однак культура аборигенів багато в чому втратилася, зокрема за рахунок змішаних шлюбів, діти яких визнавалися китайцями. Китайський уряд визнавав за аборигенами права на оленячі пасовища, однак процес витіснення аборигенів поступово набирав силу. Бунти і повстання відбувалися дуже часто — через кожні три-п'ять років.


Багато рівнинних аборигенів перемістилися в гірські райони, йдучи від китайців. У цей час китайські і європейські етнографічні експедиції досліджували гори і звичаї гірських аборигенів.
Багато рівнинних аборигенів перемістилися в гірські райони, йдучи від китайців. У цей час китайські і європейські етнографічні експедиції досліджували гори і звичаї гірських аборигенів.


=== Японське панування ===
=== Японське панування ===
Після [[Японсько-цінська війна|японо-китайської війни 1894-1895 років]], за умовами [[Сімоносекський договір|Сімоносекського мирного договору]], Тайвань перейшов під управління японської адміністрації. [[Тайвань під управлінням Японії|Японське панування]] тривало аж до 1945 року. Японці почали вивчення племен аборигенів, яких вони називали «Такасаго» (японське прочитання китайського «гаошань»), були проведені наукові дослідження та класифікації. Іноді японцям доводилося долати шалений опір: для придушення племені тарокко їм довелося застосовувати гази і літаки. Але японці змогли встановити контроль над усім островом.
Після [[Японсько-цінська війна|японо-китайської війни 1894—1895 років]], за умовами [[Сімоносекський договір|Сімоносекського мирного договору]], Тайвань перейшов під управління японської адміністрації. [[Тайвань під управлінням Японії|Японське панування]] тривало аж до 1945 року. Японці почали вивчення племен аборигенів, яких вони називали «Такасаго» (японське прочитання китайського «гаошань»), були проведені наукові дослідження та класифікації. Іноді японцям доводилося долати шалений опір: для придушення племені тарокко їм довелося застосовувати гази і літаки. Але японці змогли встановити контроль над усім островом.


Під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] деякі села японці перетворили у військові табори, готуючи місцеве населення воювати в японській армії. З аборигенів були сформовані дві рейдові роти під командуванням японських офіцерів, які брали активну участь в [[Війна на Тихому океані|боях на Тихому Океані]], зокрема, у [[Нова Гвінея|Новій Гвінеї]] і [[Філіппіни|Філіппінах]], а також під час рейду на американський [[аеродром]] [[Брауен]]. У ході цього рейду загін [[Тейсінтай|смертників]] - тайванців під найменуванням «група Каору» повинен був підірвати на аеродромі американські літаки; виконати завдання вдалося лише частково. В цілому, загони «Такасаго» під час боїв відзначилися високими бойовими якостями.
Під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] деякі села японці перетворили у військові табори, готуючи місцеве населення воювати в японській армії. З аборигенів були сформовані дві рейдові роти під командуванням японських офіцерів, які брали активну участь в [[Війна на Тихому океані|боях на Тихому Океані]], зокрема, у [[Нова Гвінея|Новій Гвінеї]] і [[Філіппіни|Філіппінах]], а також під час рейду на американський [[аеродром]] [[Брауен]]. У ході цього рейду загін [[Тейсінтай|смертників]] — тайванців під найменуванням «група Каору» повинен був підірвати на аеродромі американські літаки; виконати завдання вдалося лише частково. В цілому, загони «Такасаго» під час боїв відзначилися високими бойовими якостями.


=== Влада Гоміньдану ===
=== Влада Гоміньдану ===
Уряд [[гоміньдан|гоміньдану]], влаштувавшись на Тайвані, провела шкільну реформу для китаїзації аборигенів, які стали вивчати [[путунхуа]] і китайську історію. Культура аборигенів придушувалася або ігнорувалася. Заохочувалися, як і в цинський час, змішані шлюби, іноді китайські солдати купували собі дружин з бідних сімей аборигенів, діти від змішаних шлюбів вважалися китайцями.
Уряд [[гоміньдан]]у, влаштувавшись на Тайвані, провела шкільну реформу для китаїзації аборигенів, які стали вивчати [[путунхуа]] і китайську історію. Культура аборигенів придушувалася або ігнорувалася. Заохочувалися, як і в цинський час, змішані шлюби, іноді китайські солдати купували собі дружин з бідних сімей аборигенів, діти від змішаних шлюбів вважалися китайцями.


У школах вивчалася легенда про [[У Фен]]а, що демонструє переваги китайської цивілізації.
У школах вивчалася легенда про [[У Фен]]а, що демонструє переваги китайської цивілізації.
Рядок 95: Рядок 96:
Для отримання офіційного визнання, необхідно, зокрема, щоб у племені були генеалогічні дані, історія, велася регулярна громадська діяльність і підтримувалася власна мова. Оскільки за роки колоніального панування багато племен не вели документації, а власні мови забувалися і не підтримувалися, то для багатьох племен отримання офіційного визнання виявляється дуже важким завданням. Проте сучасне підвищення цікавості до етнографії та розвиток етно-туризму заохочують племена активно шукати свою культурну спадщину і відновлювати традиції.
Для отримання офіційного визнання, необхідно, зокрема, щоб у племені були генеалогічні дані, історія, велася регулярна громадська діяльність і підтримувалася власна мова. Оскільки за роки колоніального панування багато племен не вели документації, а власні мови забувалися і не підтримувалися, то для багатьох племен отримання офіційного визнання виявляється дуже важким завданням. Проте сучасне підвищення цікавості до етнографії та розвиток етно-туризму заохочують племена активно шукати свою культурну спадщину і відновлювати традиції.


Серед рівнинних аборигенів тільки [[кавалан]] і [[сакізая]] змогли отримати офіційне визнання, інші 12 офіційно визнаних племен - це гірські аборигени.
Серед рівнинних аборигенів тільки [[кавалан]] і [[сакізая]] змогли отримати офіційне визнання, інші 12 офіційно визнаних племен — це гірські аборигени.


'''Визнані племена''': [[Амі (народ)|амі]], [[атаял]], [[бунун]], [[кавалан]], [[пайвань]], [[пуюма]], [[рукай]], [[сайсіят]], [[ямі (народ)|ямі]], [[тхао]], [[цзоу]], [[труку]], [[сакізая]], [[седік]].
'''Визнані племена''': [[Амі (народ)|амі]], [[атаял]], [[бунун]], [[кавалан]], [[пайвань]], [[пуюма]], [[рукай]], [[сайсіят]], [[ямі (народ)|ямі]], [[тхао]], [[цзоу]], [[труку]], [[сакізая]], [[седік]].
<!&nbsp;— : * '''Unrecognized''': [[Babuza people|Babuza]], [[Basay people|Basay]], [[Hoanya people|Hoanya]], [[Ketagalan people|Ketagalan]], [[Luilang]], [[Pazeh people|Pazeh]]/ [[Kaxabu people|Kaxabu]], [[Popora people|Popora]], [[Qauqaut]], [[Siraya people|Siraya]], [[Taokas people|Taokas]], [[Trobiawan]].
<! -
: * '''Unrecognized''': [[Babuza people|Babuza]], [[Basay people|Basay]], [[Hoanya people|Hoanya]], [[Ketagalan people|Ketagalan]], [[Luilang]], [[Pazeh people|Pazeh]]/ [[Kaxabu people|Kaxabu]], [[Popora people|Popora]], [[Qauqaut]], [[Siraya people|Siraya]], [[Taokas people|Taokas]], [[Trobiawan]].


== Див. Також ==
== Див. також ==
* [[Тайванські мови]]
* [[Тайванські мови]]


== Література ==
== Література ==
* Ітс Р. Ф. Архаїчні форми соціально-виробничих об'єднань тайваньських горян // Мисливці, збирачі, рибалки. Л., 1972.
* Ітс Р.&nbsp;Ф.&nbsp;Архаїчні форми соціально-виробничих об'єднань тайваньських горян // Мисливці, збирачі, рибалки. Л., 1972.
* Hsu et al., Taiwanes Aboriginal History: Amis, Taipei: 2001.
* Hsu et al., Taiwanes Aboriginal History: Amis, Taipei: 2001.


Рядок 122: Рядок 122:
{{Аборигени Тайваню}}
{{Аборигени Тайваню}}


[[Категорія:Аборигени Тайваню| Аборигени Тайваню]]
[[Категорія:Корінні народи]]
[[Категорія:Корінні народи]]
[[Категорія:Народи Тайваню]]
[[Категорія:Народи Тайваню]]

Версія за 13:49, 24 лютого 2017

Аборигени Тайваню народу Атаян в традиційних костюмах

Аборигени Тайваню (кит. 原住民, yuánzhùmín, юаньчжумінь; тайв. goân-chū-bîn}} — «аборигени»; раніше хуань-а- «варвари») — група народів на Тайвані, складових корінного австронезійського населення. Аборигени східного Тайваню широко відомі під назвою гаошань (кит. 高山族, gāoshānzú — «гірський народ»), вони становлять більшість аборигенного населення. Загальна чисельність — близько 407 тис. чол. (2005, оцінка).

Походження

Гірські племена говорять на тайваньських мовах австронезійської сім'ї і китайською; рівнинні племена повністю перейшли на китайську. З китайських діалектів серед гірських племен поширений, в основному, тайванський діалект Південноміньської мови, та Сайсе розмовляють китайською мовою-діалектом хакка. Частково аборигени також володіють літературною китайською мовою. Представники старшого покоління, котрі ходили в школу до 1945 року, зазвичай володіють японською краще, ніж китайською.

Віросповідання

За релігією в основному протестанти і католики, зберігаються традиційні вірування.

Склад

Карта первісного розселення корінних народів Тайваню

Основним є поділ на рівнинні і гірські племена. Рівнинні аборигени (кит. Пінпу, Пепо), що живуть на заході і півночі острова, сильно китаїзовані, практично повністю перейшли на китайську мову і як правило офіційно не визнані як аборигенні народи. Горяни (власне гаошань, гесень), що живуть в горах в центрі, на півдні і на східних рівнинах, зберегли оригінальну культуру і мови, і визнані урядом як окремі етнічні групи.

До рівнинних племен відносяться (з півдня на північ):

Гірські племена включають (з півночі на південь):

Офіційно до гаошань відносяться також ями (або дао) (3 тис. чол.), Що живуть на невеликому острові Ланью на південний схід від Тайваню і говорять на австронезійській мові ямі, яка близька до поширених південніше філіппінських мов.

Традиційна культура

Гаошань — нащадки найдавнішого населення Тайваню. Традиційне заняття у жінок — підсічно-вогневе терасне поливне землеробство (рис, просо, таро, батат). У чоловіків — полювання (переважає колективне полювання на оленів; зброя — лук, спис, пастки) і рибальство. Ремесла — ткацтво, гончарство, обробка дерева, бамбука. Тваринництво розвинене слабо.

На рівнинах поселення обносилися огорожею з бамбука зі сторожовою вежею. На півдні відомі великі центральні селища (до 1500 чол.). Були відомі пальові житла (у сірая), напівземлянки, викопані в схилах гір (у атаял) і печери з навісом перед входом (у паіван).

Одяг — зі шкір, пеньки і бавовняно-паперової тканини: пов'язка на стегнах і коротка куртка у чоловіків, спідниця, нагрудник і накидка (дівчата драпують її навколо тіла, жінки носять в ній дітей за спиною) — у жінок. До кінця XX століття практикувалися підпилювання зубів, татуювання у повнолітніх чоловіків і заміжніх жінок.

Громади, що володіють землею (з регулярними переділами) і мисливськими угіддями, складалися з родинних груп (від 20-30 до 200 чол.), очолювалися виборними старійшинами. У рівнинних народів відомі жінки-старійшини, матрилінійне спадкування і Матрилокальний шлюб.

До кінця XIX століття побутували кровна помста і полювання за головами. Відомі відробіток за дружину і викрадення нареченої (у паіван). У Атаял і аміс юнак, щоб вступити в шлюб, повинен був відзначитися на полюванні, у аміс і паіван існували будинки для юнаків. Зберігаються культи духів і предків, в фольклорі простежуються зв'язки з індонезійськими і океанійскіх міфами. Збереглися балади, казки, гімни предкам, трудові, мисливські, похоронні пісні, пісні для роботи.

Понад 30 % живуть у містах. На Тайвані створена Рада аборигенних народів при Раді міністрів Тайваню.

Історія

Доколоніальна історія

За археологічними даними людина населяла Тайвань щонайменше в 8000 році до н. е. Тайвань був прабатьківщиною Австронезійських мов. До приходу європейців на Тайвань на острові жила велика кількість аборигенних племен, які говорили на тайваньських мовах, які активно контактували один з одним.

Голландська і іспанська колонізації

Китайська гравюра 1895, що зображає вождя аборигенів (番王) і жінку з племені (番 婆)
Фрагмент євангелія сіньганською та голландською
Голландська замальовка аборигена сірая (1670)

У південній частині острова навколо міста Тайнань на Тайвані поселилися голландці (1623—1662), а в північній — іспанці (1626—1642). Іспанці не залишили по собі істотних слідів на острові, а голландці встановили систему податків, відкрили школи і церкви в багатьох селах аборигенів.

Влаштувавшись навколо гавані в місті (Аньпін), голландці змогли встановити торговельні відносини з племенем сірая і селом Сакко. Скоро почалася війна між різними селами сірая — Синкаєм (Синьшен) проти Мадоу, у війну були втягнуті інші села. У 1629 році голландський загін, що відправився в похід проти ханьских піратів, був знищений жителями Мадоу, і проти голландців повстали інші села. У 1635 році голландці прислали підкріплення з Джакарти і спалили село Мадоу. Це було найсильніше село, тому інші групи аборигенів відразу стали пропонувати голландцям мир, також і за межами земель сірая. Це обєднало аборигенів і припинило війни між селами. Голландці в період миру будували школи і церкви, намагаючись навертати аборигенів у християнство. Голландці ввели писемність для аборигенів (Сіньганське письмо) мовою сірая.

Голландці організували заготовку оленячих шкур, які поставляли аборигени для китайських торговців, але з 1642 року потреба в шкурах різко зменшилася. Аборигени змушені були змінювати вид діяльності і займатися сільським господарством для самозабезпечення.

У цей час стали з'являтися групи китайських поселенців, які займали родючі землі. Ті китайці, які оселялися в селах сірая, призначалися голландцями для адміністративної діяльності та збору податків.

У 1662 році Коксінга підняв повстання і вигнав голландців, створивши державу Дуннін. Це держава почала будувати дороги, школи і піклуватися про добробут аборигенів. У школах вивчали класичні конфуціанські твори.

Китайське заселення Тайваню

З 1683 Тайвань був приєднаний до імперії Цин. За 200 років цинського панування кількість населення острова різко зросла, однак культура аборигенів багато в чому втратилася, зокрема за рахунок змішаних шлюбів, діти яких визнавалися китайцями. Китайський уряд визнавав за аборигенами права на оленячі пасовища, однак процес витіснення аборигенів поступово набирав силу. Бунти і повстання відбувалися дуже часто — через кожні три-п'ять років.

Багато рівнинних аборигенів перемістилися в гірські райони, йдучи від китайців. У цей час китайські і європейські етнографічні експедиції досліджували гори і звичаї гірських аборигенів.

Японське панування

Після японо-китайської війни 1894—1895 років, за умовами Сімоносекського мирного договору, Тайвань перейшов під управління японської адміністрації. Японське панування тривало аж до 1945 року. Японці почали вивчення племен аборигенів, яких вони називали «Такасаго» (японське прочитання китайського «гаошань»), були проведені наукові дослідження та класифікації. Іноді японцям доводилося долати шалений опір: для придушення племені тарокко їм довелося застосовувати гази і літаки. Але японці змогли встановити контроль над усім островом.

Під час Другої світової війни деякі села японці перетворили у військові табори, готуючи місцеве населення воювати в японській армії. З аборигенів були сформовані дві рейдові роти під командуванням японських офіцерів, які брали активну участь в боях на Тихому Океані, зокрема, у Новій Гвінеї і Філіппінах, а також під час рейду на американський аеродром Брауен. У ході цього рейду загін смертників — тайванців під найменуванням «група Каору» повинен був підірвати на аеродромі американські літаки; виконати завдання вдалося лише частково. В цілому, загони «Такасаго» під час боїв відзначилися високими бойовими якостями.

Влада Гоміньдану

Уряд гоміньдану, влаштувавшись на Тайвані, провела шкільну реформу для китаїзації аборигенів, які стали вивчати путунхуа і китайську історію. Культура аборигенів придушувалася або ігнорувалася. Заохочувалися, як і в цинський час, змішані шлюби, іноді китайські солдати купували собі дружин з бідних сімей аборигенів, діти від змішаних шлюбів вважалися китайцями.

У школах вивчалася легенда про У Фена, що демонструє переваги китайської цивілізації.

Самосвідомість і самоототожнення аборигенів стало підніматися в міру розвитку демократії, з сімдесятих і особливо вісімдесятих років. Наприкінці XX століття рух аборигенів отримав політичні форми, після чого були прийняті урядові заходи з ідентифікації аборигенів і збереженню їх культурної спадщини.

Офіційне визнання племен

В 1996 році була створена урядова організація «Рада з питань корінного населення». Одним з перших завдань ради було виявлення та реєстрація аборигенних племен. Для офіційного визнання племені було потрібно виконати певні формальні процедури. Племена, що пройшли офіційне визнання Ради, отримали певні права та пільги, і закріпили офіційно свою національну ідентичність. До травня 2009 року офіційне визнання отримали 14 племен.

Для отримання офіційного визнання, необхідно, зокрема, щоб у племені були генеалогічні дані, історія, велася регулярна громадська діяльність і підтримувалася власна мова. Оскільки за роки колоніального панування багато племен не вели документації, а власні мови забувалися і не підтримувалися, то для багатьох племен отримання офіційного визнання виявляється дуже важким завданням. Проте сучасне підвищення цікавості до етнографії та розвиток етно-туризму заохочують племена активно шукати свою культурну спадщину і відновлювати традиції.

Серед рівнинних аборигенів тільки кавалан і сакізая змогли отримати офіційне визнання, інші 12 офіційно визнаних племен — це гірські аборигени.

Визнані племена: амі, атаял, бунун, кавалан, пайвань, пуюма, рукай, сайсіят, ямі, тхао, цзоу, труку, сакізая, седік. <! — : * Unrecognized: Babuza, Basay, Hoanya, Ketagalan, Luilang, Pazeh/ Kaxabu, Popora, Qauqaut, Siraya, Taokas, Trobiawan.

Див. також

Література

  • Ітс Р. Ф. Архаїчні форми соціально-виробничих об'єднань тайваньських горян // Мисливці, збирачі, рибалки. Л., 1972.
  • Hsu et al., Taiwanes Aboriginal History: Amis, Taipei: 2001.

Посилання

Шаблон:Аборигени Тайваню