Карбонатити

Карбонатити (рос. карбонатиты, англ. carbonatites, нім. Karbonatite m pl) – карбонатні або силікатно-карбонатні породи, складені більш ніж на 50% кальцитом, доломітом, анкеритом і інш. Крім карбонатів, можуть бути присутні піроксен, амфібол, флоголіт, форстерит, апатит, магнетит, титаніт, лужний польовий шпат, рідкіснометальні мінерали (пірохлор, баделеїт, бастнезит, циркон і інш.). У разі їх присутності в значній кількості породу називають піроксеновим, фло-гопітовим, магнетитовим, апатитовим карбонатитом. Специфічна особливість складу карбонатитів – їх часте збагачення рідкісними і розсіяними елементами (ніобієм, залізом, титаном тощо). Карбонатити поширені у складі складних кільцевих плутоніч. лужно-ультраосновних комплексів. У кільцевих масивах карбонатити утворюють штоки, кільцеві і конічні дайки, жили, штокверки; у вулканічних породах - штоки типу “пробок". Карбонатити, як правило, найпізніші з порід, що складають кільцеві масиви і вулканічні утворення. Виявлені також ефузивні і пірокластичні карбонатити, які утворюють автономні лавові потоки, покривала з вулк. попелу і конуси. Вважається, що карбонатити загалом - гетерогенні породи. Карбонатити - сировина для одержання ряду металів.

Див. також

• карбонатність породи

Література

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.