Батальний жанр: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Tryhlav (обговорення | внесок)
мНемає опису редагування
Tryhlav (обговорення | внесок)
мНемає опису редагування
Рядок 3: Рядок 3:
'''Бата́льний жанр''' — жанр [[образотворче мистецтво|образотворчого мистецтва]], що відображає військові події і життя армії.
'''Бата́льний жанр''' — жанр [[образотворче мистецтво|образотворчого мистецтва]], що відображає військові події і життя армії.


Зображення битв зустрічаються вже в пам'ятках мистецтва [[Стародавній Єгипет|Стародавнього Єгипту]], [[Ассирія|Ассирії]], [[Стародавня Греція|Греції]] і [[Стародавній Рим|Риму]]. Особливої виразності набуває Б. ж. в епоху Відродження. Прогресивний напрям в історії Б. ж. зв'язаний з правдивим відображенням військових подій, викриттям мілітаризму, прославленням героїзму народу у визвольних війнах (Ж. Калло, Ф. Гойя, Е. Делакруа, А. Невіль, [[Матейко Ян|Я. Матейко]] та ін.).
Зображення битв зустрічаються вже в пам'ятках мистецтва [[Стародавній Єгипет|Стародавнього Єгипту]], [[Ассирія|Ассирії]], [[Стародавня Греція|Греції]] і [[Стародавній Рим|Риму]]. Особливої виразності набуває в епоху [[Відродження]].


== В мистецтві України ==
== В мистецтві України ==

Версія за 22:44, 20 березня 2017

«Дике Полювання» (1872) Петер Арбо.

Бата́льний жанр — жанр образотворчого мистецтва, що відображає військові події і життя армії.

Зображення битв зустрічаються вже в пам'ятках мистецтва Стародавнього Єгипту, Ассирії, Греції і Риму. Особливої виразності набуває в епоху Відродження.

В мистецтві України

В українському мистецтві сцени визвольної боротьби увічнені в гравюрах Н. Зубрицького і Л. Тарасевича. Військова тематика знайшла відображення у творах Т. Шевченка («Кара шпіцрутенами» та інших). Темам війни та героїчного минулого українського народу присвячені картини С. Васильківського, Г. Крушевського («Тривога») тощо. Наприкінці XX ст.- поч.XXI ст. єдними з яскравих представників були А. Орльонов, А. Серебряков, С. Чайка та інші. Від 2010-х жанр в країні значно занепав, натомість українські реалії відтворювали переважно митці інших країн[1].

Примітки

Література

Див. також