Цвинтар Расу: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Avatar6 (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Avatar6 (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Цвинтар |
{{Цвинтар |
||
|назва = Цвинтар Расу |
|назва = Цвинтар Расу |
||
|ориг назва = {{lang-lt|Rasų kapinės}}<br/>{{lang-pl|Cmentarz na Rossie}} |
|||
|зображення = Cmentarz na Rossie 6.JPG |
|зображення = Cmentarz na Rossie 6.JPG |
||
|підпис = |
|підпис = |
||
|країна = Литва |
|||
|місто = [[Вільнюс]] |
|||
|відкрито = 1801 |
|відкрито = 1801 |
||
|закрито = [[1967]] |
|закрито = [[1967]] |
||
Рядок 29: | Рядок 28: | ||
== На цвинтарі поховані == |
== На цвинтарі поховані == |
||
{{Головна категорія|Поховані на цвинтарі Расу}} |
|||
* Франциск Смуглевіч ([[1745]]-[[1807]]) — [[художник]], професор Віленського університету. |
* Франциск Смуглевіч ([[1745]]-[[1807]]) — [[художник]], професор Віленського університету. |
||
* Еузебіуш Словацька ([[1773]] або [[1772]]-[[1814]]) — [[поет]], [[професор]] Віленського університету. |
* Еузебіуш Словацька ([[1773]] або [[1772]]-[[1814]]) — [[поет]], [[професор]] Віленського університету. |
Версія за 10:02, 28 березня 2017
Цвинтар Расу | |
---|---|
Інформація про цвинтар | |
54°40′06″ пн. ш. 25°18′16″ сх. д.H G O | |
Країна | Литва |
Розташування | Вільнюс |
Відкрито | 1801 (вперше згадано:1801) |
Закрито | 1967 |
Статус | закрите, крім виняткових випадків |
Площа | 10,8 гектар |
| |
Цвинтар Расу (лит. Rasų kapinės, пол. Cmentarz na Rossie) — один з найдавніших і найцінніших в історико-культурному відношенні некрополів Литви. Площа кладовища 10.863 га. Кладовище є пам'ятником історії і культури національного значення і охороняється державою.
Історія
У квітні 1801 магістрат Вільни виділив ділянку землі для цвинтаря за тодішньою міською межею. 6 травня 1801 цвинтар був освячений. 8 травня 1801 на ньому був похований бургомістр Ян Мюллер. У 1814 до північної частини цвинтаря була приєднана ще одна ділянка землі.
Поруч з цим цвинтарем в першій половині XIX століття розташовувалося місце поховання померлих у відділенні Антокольській лікарні. Спочатку його називали Сирітським, потім Новою Росою (площа 4,6 га).
Перед входом на цвинтар в 1920 були поховані солдати, полеглі в польсько-совєтській війні. У 1935—1936 невеликий військовий цвинтар був перебудований за проектом Войцеха Ястжембовського, автора розташованого в центрі надгробка над прахом матері і серцем Юзефа Пілсудського. Поруч поховані солдати почесної варти, які відмовилися здати зброю червоноармійцям в 1939 і розстріляні на місці.
З 1967 поховання на Расу, крім виняткових випадків, припинені.
10 березня 2005 під час державного візиту в Литву президента Польщі на цвинтарі Расу Олександр Кваснєвський і Валдас Адамкус поклали квіти на могили Йонаса Басанавічюса і Юзефа Пілсудського.
На цвинтарі поховані
- Франциск Смуглевіч (1745-1807) — художник, професор Віленського університету.
- Еузебіуш Словацька (1773 або 1772-1814) — поет, професор Віленського університету.
- Август Бекю (1775-1824) — професор Віленського університету, медик.
- Анджей Снядецький (1768-1838) — вчений, медик, професор Віленського університету.
- Юстин Нарбут (1776-1845) — історик.
- Кароль Подчашінський (1790-1860) — архітектор.
- Адам Йохер (1791-1860) — бібліограф і філолог.
- Йоахім Лелевель (1786-1861)- історик, професор Віленського університету.
- Владислав Сирокомля (1823-1862) — письменник і поет.
- Онуфри Петрашкевич (1793-1863) — друг Адама Міцкевича, один із засновників товариства філоматів і хранитель архіву філоматів.
- Еустахи граф Тишкевич (1814-1873) — історик і археолог.
- Адам Фердинанд Адамович (1802-1881) — медик.
- Марк Конрад Соколовський (1818-1883) — відомий віртуоз класичної гітари.
- Ян Казимир Вільчинський (1806-1885) — лікар, колекціонер, видавець «Віленського альбому».
- Повілас Вішінскіс (1875-1906) — книгоноша, письменник, збирач литовського фольклору, учасник археологічних експедицій, культурний діяч.
- Йонас Яшмантас (1849-1906) — культурний діяч, організатор благодійної організації допомоги литовцям в Петербурзі, член литовської патріотичної організації «Дванадцять апостолів Вільнюса» (1895-1904).
- Мікалоюс Константінас Чюрльоніс (1875—1911) — художник і композитор.
- Аугустінас Пашкявічюс (1844-1914) — доктор, культурний діяч, керівник вільнюської литовської культурної організації «Rūta».
- Александрас Юрашайтіс (1859-1915) — литовський фотограф, з 1902 працював у власній фотостудії на Георгіївському проспекті, один з перших литовських кінорежисерів, литовський культурний діяч.
- Юзеф Балзукевич (1867-1915) — художник.
- Юозапас Амбразеюс-Амбразевічюс (1855-1915) — композитор, поет, з 1897 року керівник литовського хору.
- Габріелюс Ландсбергіс-Жямкальніс (1852-1916) — драматург, театральний діяч, публіцист, книгоноша, редактор першої литовської газети Вільнюса — Vilniaus žinios.
Галерея
-
Пам'ятник на могилі І. Лелевеля
-
Пам'ятник на могилі Ю. Монтвілла
-
Пам'ятник на могилі Й. Басанавичюса
-
Надгробок на могилі А. Пиісудського