Бура Ольга Анатоліївна: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 91: Рядок 91:
[[Категорія:Українські телеведучі]]
[[Категорія:Українські телеведучі]]
[[Категорія:Українські моделі]]
[[Категорія:Українські моделі]]
[[Категорія:Телеведучі «Першого національного»]]
[[Категорія:Телеведучі каналу «UA:Перший»]]
[[Категорія:Телеведучі «ICTV»]]
[[Категорія:Телеведучі «ICTV»]]
[[Категорія:Телеведучі каналу «Інтер»]]
[[Категорія:Телеведучі каналу «Інтер»]]

Версія за 12:57, 8 травня 2017

Ольга Бура
Ольга Бура
Народилася 27 травня 1977(1977-05-27)
Тетіїв, СРСР
Померла 29 травня 2004(2004-05-29) (27 років)
Київ, Україна
·травми в автокотастрофі
Громадянство Україна Україна
Національність українка
Місце проживання Київ
Діяльність телеведуча
Відома завдяки телеведуча та модель
Alma mater Київський автодорожній інститут
У шлюбі з Сергій Власенко
Діти немає

О́льга Анато́ліївна Бу́ра (* 27 травня 1977 — † 29 травня 2004) — українська телеведуча та модель.

Біографія

Ольга Бура народилася 27 травня 1977 року в містечку Тетієві на Київщині. Вона була другою дитиною в родині. У дитинстві закінчила музичну школу по класу бандури. Згодом закінчила Київський автодорожній інститут (за професією економіст), але ніколи не працювала за спеціальністю. 3 2002 року навчалася на заочному відділенні Інституту журналістики Київського державного університету.

Влітку 2003 року Ольга Бура вийшла заміж за відомого адвоката Сергія ВласенкаПомилка цитування: Недійсний параметр у тезі <ref>.

Праця на телебаченні

Під час навчання в інституті підробляла моделлю. Потім випадково потрапила на телебачення. Працювала на трьох каналах:

  • На «Першому національному»: стала телеведучою програми «Щасливий дзвінок», що проіснувала недовго. Після розвалу проекту залишилася на «Першому національному» вести «Погоду» — вела її два з половиною роки.
  • На ICTV. 2002 року Бура на запрошення продюсера Олександра Богуцького прийшла на ICTV. Півроку готувала своє шоу «Коронна страва» (тоді вона вже розпрощалася з «Погодою») — вела це шоу кілька років.
  • На «Інтері». Якийсь час була ведучою ранкової програми «Новий день». Ще рік вела усілякі концерти, вчила англійську і навчалася на заочному відділенні Інституту журналістики[1].

Участь в рекламних кампаніях та конкурсах краси

У роки навчання в інституті отримала виграла конкурс краси серед студенток й отримала титул «Студентська красуня»[2].

2001 року отримала премію «Чорна перлина» у сфері моди та реклами, перемогла у конкурсі «Найкраща модель-телеведуча»Помилка цитування: Недійсний параметр у тезі <ref>.

У 2000-х роках Ольга Бура була обличчям рекламних кампаній деяких фірм та товарів:

  • «Якобс Монарх»[3].

Загибель

29 травня 2004 року бл. 00:55 дорогою додому з Сум трагічно загинула в автокатастрофі на Харківській площі у Києві (при в'їзді до міста з боку Бориспільської траси).

Водій автомобіля (чорний «Lexus») на величезній швидкості (близько 200 км/год) врізався в бетонну огорожу на Харківській площі, потім — у клумбу, і полетів на газон. Машина кілька разів перевернулася в повітрі й ударилася в опору рекламного щита на висоті чотирьох метрів. Ольга вилетіла з машини і від отриманих травм загинула на місці,водій помер по дорозі в лікарню.

Зі згадок про Ольгу Буру :

«Сонячна, світла та щира Ольга полонила серця українців. Вона була прекрасною людиною і чудовим другом. Ніколи ні на що і ні на кого не скаржилася. Завжди усміхнена, світилася зсередини. Її жіночність вражала, тому байдужих до неї не залишилось. Ольга нагадувала леді Ді, у них була іскорка в очах, любов до життя… обоє загинули в автокатастрофі… Усе, що сталося — це шок!»[1][4]

Увічнення пам'яті

  • «Фільм про Олю» (ICTV, 2004)

Примітки

  1. а б Таїсія Бахарєва (2 червня 2004). За несколько минут до смерти Ольга Бурая позвонила мужу и сказала: «скоро буду. Жди… ». fakty.ua (рос.). Газета «ФАКТИ». 
  2. Ольга Бура на tetiy.at.ua
  3. Ярослава Ширченко (18 січня 2000). Ольга Бура: «Скорость я просто обожаю». autocentre.ua (рос.). Журнал "Автоцентр". 
  4. Дивовижна телеведуча Ольга Бура [недоступне посилання]

Джерела та посилання