Салії: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування
Немає опису редагування
Мітка: перше редагування
Рядок 2: Рядок 2:


'''Са́лії''' ({{lang-la|Salii}}) — колегія з 12 жерців, яку заснував [[Нума Помпілій]] на честь [[Марс (міфологія)|Марса]]. [[1 березня]] салії, вбрані у військові обладунки, влаштовували святкову процесію з танцями й співами. Пісні салій дали початок римській літературі. У лютому, березні й листопаді жерці організовували свята еквінів ({{lang-la|equus}} — кінь): змагання вершників на [[Марсове поле (Рим)|Марсовому полі]].
'''Са́лії''' ({{lang-la|Salii}}) — колегія з 12 жерців, яку заснував [[Нума Помпілій]] на честь [[Марс (міфологія)|Марса]]. [[1 березня]] салії, вбрані у військові обладунки, влаштовували святкову процесію з танцями й співами. Пісні салій дали початок римській літературі. У лютому, березні й листопаді жерці організовували свята еквінів ({{lang-la|equus}} — кінь): змагання вершників на [[Марсове поле (Рим)|Марсовому полі]].

У давній римськії релігії, Салії (/ sæliˌaɪ /, латинська вимова: [ 'sʌlɪiː]) були знані як "стрибаючі священики" (від дієслова saliō "стрибок") Марса, і були, скоріш за все введені королем Нумою Помпілієм. Це були дванадцять патриціанських юнаків, одягнені як архаїчні воїни: вишита туніка, нагрудники, короткий червоний плащ ([[палудаментум]]), меч, і голчастий головний убір що називається апекс. Вони були озброєні дванадцятьма бронзовими щитами, званих [[анкіл | анкілами]], які, як [[мікенської щит]], нагадують вісімку. Один з щитів, за легендою, впав з неба в царювання царя Нуми і одинадцять примірників були зроблені, щоб захистити справжній священний щит за порадою німфи [[Егер]], порадниці Нуми, яка передбачила, що той народ який зберігатиме щит буде панівним народом землі.
Щороку в березні салії робил хід по місту, танцювали та співали [[Carmen Saliare]]. [[Овідій]], який розповідає історію Нуми і небесного анкіла в своїх "Фастах", вважав гімни і ритуали саліїв застарілими і важкими в розумінні. Під час принципату, за указом Сенату, ім'я Августа було вставлене в пісню (10 Gestae Res). Вони закінчиували день банкетуванням. "Saliaris Cena" стало ідіомою для пишного бенкету.

Царю [[Тулла Гостілій|Туллу Гостіллію]] приписують, встановлення іншої колегії Саліїв для виконання обітниці, яку він зробив у другій війні з Фідеянами і Веями. Цих Саліїв також було дванадцять, обиралися вони з патриціїв, і були присвячені служінню Квирину. Їх називали Collini Salii, Agonales або Agonenses.

До цих пір неясно, чи є головною метою ритуалу захист армії Риму, хоча це традиційне розуміння.


== Засновник ==
У доповненні до міфу про анкіл, кілька інших пояснень пропонуються в грецьких і латинських джерелах щодо створення священства. Джерелами у етрусків воно приписується заснуванню королю Веїв. Саліям також приписується походження в зв'язку з Дарданом і Самотракійськими пенатими, або Салюсом, який приїхав до Італії з Евандером і в Енеїді змагався в похоронних іграх [[Анхиз| Анхиза]].

==Інтерпритація ритуалів==
[[Жорж Дюмезіль]] інтерпретував ритуали саліїв, як позначення відкриття та закриття щорічного військового сезону. Відкриття збіглося з днем Березневих агоналій 19 березня, а закриття з днем [[Армілустрім]] 19 жовтня. Перша дата також згадується як день ancilia movere «рух анкіли, вихід анкіли» і другий, як ancilia condere, «день коли зберігали (або ховали) анкілу". Дюмезіль розглядає дві груп саліїв - одні, що представляють Марса, а інші - [[Квирин| Квирина]], як діалектичне відношення, що показує взаємозалежність військових і економічних функцій в римському суспільстві.
Класичний філолог Георг Уіссова стверджував, що ритуал саліїв є військовий танець чи танець з шаблями, а їх костюми явно вказують на їх військове походження.
Оскільки ранній римський календар почався з березня місяця, Херманн Усенер вважали, що обряди ancilia movere були ритуалами вигнання старого року, в особі таємничої фігури Мамеріус Ветеріус, щоб звільнити місце для нового бога Марса, що народжувався 1 березня. На березневі іди, людина ритуально названа як Мамеріус Ветеріус була бита довгими білими палицями. На думку Узенера це була форма козла відпущення. Мамеріус був міфічний коваль, який зробив одинадцять реплік оригінального божественного щита, який впав з неба.
За Узенером і Людвігом Преллером Марс був бог війни і родючості, а Мамеріус Ветеріус означав «Старого Марса». Марс, натомість, сам танцюрист, і глава саліїв-танцюристів, молодих патриціїв, його батьки обидва були смертними. Ритуальний танець саліїв, таким чином, був зрощенням посвяти у доросле життя і війну, та козла відпущення.
Інший вчені 19-го століття порівнював ритуали саліїв з ведичними міфами про Індра і Марута.
Стародавні автори цитовані Мавром Сервієм Гоноратом і Макробієм писали, що салії існували в Тіволі, Тускулумі і Веїв ще до їх створення в Римі.

==Номенклатура==
'''Salii Palatini''', яких ввів Нума, були присвячені Марсу прозваного [[Gradivus]] (що означає «той, хто ходить в бій»), і були розквартировані на пагорбі Палатин.
'''Salii Collini''', що були введені Туллою були присвячені Квирину, і були розквартировані на Квіриналі. Друга група саліїв могла бути створена в ході реорганізації Августом священства.

==Салійські діви==
Секст Помпей Фест згадує про "Салійських дів" (saliae virgines). Вони носили палудаментум і загострений головний убір саліїв,і допомагали колегії понтифіків в проведенні жертвоприношень в Регію. Найбільш рання інтерпритація каже, що діви грали роль відсутніх воїнів в тій чи іншій формі жертви-викупу перед богами. Як і навіщо їх наймали все ще невідомо.



== Література ==
== Література ==

Версія за 08:01, 7 червня 2017

Церемоніальні головні убори Саліїв

Са́лії (лат. Salii) — колегія з 12 жерців, яку заснував Нума Помпілій на честь Марса. 1 березня салії, вбрані у військові обладунки, влаштовували святкову процесію з танцями й співами. Пісні салій дали початок римській літературі. У лютому, березні й листопаді жерці організовували свята еквінів (лат. equus — кінь): змагання вершників на Марсовому полі.

У давній римськії релігії, Салії (/ sæliˌaɪ /, латинська вимова: [ 'sʌlɪiː]) були знані як "стрибаючі священики" (від дієслова saliō "стрибок") Марса, і були, скоріш за все введені королем Нумою Помпілієм. Це були дванадцять патриціанських юнаків, одягнені як архаїчні воїни: вишита туніка, нагрудники, короткий червоний плащ (палудаментум), меч, і голчастий головний убір що називається апекс. Вони були озброєні дванадцятьма бронзовими щитами, званих анкілами, які, як мікенської щит, нагадують вісімку. Один з щитів, за легендою, впав з неба в царювання царя Нуми і одинадцять примірників були зроблені, щоб захистити справжній священний щит за порадою німфи Егер, порадниці Нуми, яка передбачила, що той народ який зберігатиме щит буде панівним народом землі. Щороку в березні салії робил хід по місту, танцювали та співали Carmen Saliare. Овідій, який розповідає історію Нуми і небесного анкіла в своїх "Фастах", вважав гімни і ритуали саліїв застарілими і важкими в розумінні. Під час принципату, за указом Сенату, ім'я Августа було вставлене в пісню (10 Gestae Res). Вони закінчиували день банкетуванням. "Saliaris Cena" стало ідіомою для пишного бенкету.

Царю Туллу Гостіллію приписують, встановлення іншої колегії Саліїв для виконання обітниці, яку він зробив у другій війні з Фідеянами і Веями. Цих Саліїв також було дванадцять, обиралися вони з патриціїв, і були присвячені служінню Квирину. Їх називали Collini Salii, Agonales або Agonenses.

До цих пір неясно, чи є головною метою ритуалу захист армії Риму, хоча це традиційне розуміння.


Засновник

У доповненні до міфу про анкіл, кілька інших пояснень пропонуються в грецьких і латинських джерелах щодо створення священства. Джерелами у етрусків воно приписується заснуванню королю Веїв. Саліям також приписується походження в зв'язку з Дарданом і Самотракійськими пенатими, або Салюсом, який приїхав до Італії з Евандером і в Енеїді змагався в похоронних іграх Анхиза.

Інтерпритація ритуалів

Жорж Дюмезіль інтерпретував ритуали саліїв, як позначення відкриття та закриття щорічного військового сезону. Відкриття збіглося з днем Березневих агоналій 19 березня, а закриття з днем Армілустрім 19 жовтня. Перша дата також згадується як день ancilia movere «рух анкіли, вихід анкіли» і другий, як ancilia condere, «день коли зберігали (або ховали) анкілу". Дюмезіль розглядає дві груп саліїв - одні, що представляють Марса, а інші - Квирина, як діалектичне відношення, що показує взаємозалежність військових і економічних функцій в римському суспільстві. Класичний філолог Георг Уіссова стверджував, що ритуал саліїв є військовий танець чи танець з шаблями, а їх костюми явно вказують на їх військове походження. Оскільки ранній римський календар почався з березня місяця, Херманн Усенер вважали, що обряди ancilia movere були ритуалами вигнання старого року, в особі таємничої фігури Мамеріус Ветеріус, щоб звільнити місце для нового бога Марса, що народжувався 1 березня. На березневі іди, людина ритуально названа як Мамеріус Ветеріус була бита довгими білими палицями. На думку Узенера це була форма козла відпущення. Мамеріус був міфічний коваль, який зробив одинадцять реплік оригінального божественного щита, який впав з неба. За Узенером і Людвігом Преллером Марс був бог війни і родючості, а Мамеріус Ветеріус означав «Старого Марса». Марс, натомість, сам танцюрист, і глава саліїв-танцюристів, молодих патриціїв, його батьки обидва були смертними. Ритуальний танець саліїв, таким чином, був зрощенням посвяти у доросле життя і війну, та козла відпущення. Інший вчені 19-го століття порівнював ритуали саліїв з ведичними міфами про Індра і Марута. Стародавні автори цитовані Мавром Сервієм Гоноратом і Макробієм писали, що салії існували в Тіволі, Тускулумі і Веїв ще до їх створення в Римі.

Номенклатура

Salii Palatini, яких ввів Нума, були присвячені Марсу прозваного Gradivus (що означає «той, хто ходить в бій»), і були розквартировані на пагорбі Палатин. Salii Collini, що були введені Туллою були присвячені Квирину, і були розквартировані на Квіриналі. Друга група саліїв могла бути створена в ході реорганізації Августом священства.

Салійські діви

Секст Помпей Фест згадує про "Салійських дів" (saliae virgines). Вони носили палудаментум і загострений головний убір саліїв,і допомагали колегії понтифіків в проведенні жертвоприношень в Регію. Найбільш рання інтерпритація каже, що діви грали роль відсутніх воїнів в тій чи іншій формі жертви-викупу перед богами. Як і навіщо їх наймали все ще невідомо.


Література