Іредентизм: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 31: | Рядок 31: | ||
== Посилання == |
== Посилання == |
||
{{commonscat|Irredentism}} |
{{commonscat|Irredentism}} |
||
⚫ | |||
* [http://www.uni-koeln.de/phil-fak/soeg/ethnos/inhalte/inhalte6/pirjevec.htm Die Slowenen in Italien] |
* [http://www.uni-koeln.de/phil-fak/soeg/ethnos/inhalte/inhalte6/pirjevec.htm Die Slowenen in Italien] |
||
* [http://www.briefmarken.de/allgemein/aktuelles_detail.php?pId=287 Italienisch Irredentistische Briefmarke 2007] |
* [http://www.briefmarken.de/allgemein/aktuelles_detail.php?pId=287 Italienisch Irredentistische Briefmarke 2007] |
||
== Література == |
== Література == |
||
⚫ | |||
* ''М. Капітоненко''. Іредентизм // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.302 ISBN 978-966-611-818-2 |
* ''М. Капітоненко''. Іредентизм // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.302 ISBN 978-966-611-818-2 |
||
* Політологічний енциклопедичний словник / уклад.: Л. М. Герасіна, В. Л. Погрібна, І. О. Поліщук та ін. За ред. М. П. Требіна. — Х. : Право, 2015 |
* Політологічний енциклопедичний словник / уклад.: Л. М. Герасіна, В. Л. Погрібна, І. О. Поліщук та ін. За ред. М. П. Требіна. — Х. : Право, 2015 |
Версія за 08:56, 21 липня 2017
Іредентизм (італ. irredentismo, від irredento — незвільнений, такий, що перебуває під чужим владарюванням) — це термін міжнародних відносин, який являє собою рух за анексію територій іншої держави на підставі етнічної належності та/або попереднього володіння.
Це особливості політики ідентичності культурної і політичної географії. Оскільки більшість меж були колись переміщені, дуже багато країн могли б надати іредентизм у відношенні до їхніх сусідів. Територію, якій можуть виставити вимогу на возз'єднання з іншою країною на підставі однакового етнічного складу населення або колишньої колонії, називають возз'єднаною територією. Не всі потенційні возз'єднані території є залученими у фактичний іредентизм.
Вперше термін став вживатися відносно руху за приєднання до Італії територій з італо-романським населенням (Трієста, Трентіно-Альто-Адідже), що перебували у складі Австро-Угорщини та інших країн.
Класичні приклади іредент
- Угорці в Румунії.
- Казахи в Росії, Монголії, Китаї, Узбекистані.
- Узбеки в Киргизстані, Афганістані.
- Росіяни в Україні.
- Поляки в Литві
- Українці в Мармарощині, в Росії (Стародубщина, Східна Слобожанщина, Кубань), Пряшівщині, Берестейщині.
Діаспора чи іредента?
На відміну від діаспори, члени якої розсіяно проживають на території віддалених від їхньої історичної батьківщини держав, члени іреденти, як правило, компактно розселені в державах, що межують з їхньою історичною батьківщиною, особливо висока їхня концентрація в прикордонних, суміжних територіях (наприклад, раніше так проживали фольксдойче в Чехословаччині (область Судети) та Польщі (Сілезія, Польський коридор)).
Приклад відмінностей між діаспорою та іредентою:
- Поляки в Литві (іредента) — Поляки в Казахстані (діаспора)
- Українці на Кубані (іредента) — Українці в США (діаспора)
- Українці в Мармарощині (іредента) — Українці Канади (діаспора)
Див. також
- Велика ідея — іредентистська концепція греків під ярмом Османської імперії.
- «Україна уярмлена» («Ukraina Irredenta»), 1895
- постколоніалізм
- анклав
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Іредентизм |
Література
- ІРЕДЕНТИЗМ //Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — ISBN 966-749-200-1.
- М. Капітоненко. Іредентизм // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.302 ISBN 978-966-611-818-2
- Політологічний енциклопедичний словник / уклад.: Л. М. Герасіна, В. Л. Погрібна, І. О. Поліщук та ін. За ред. М. П. Требіна. — Х. : Право, 2015
|