Курфюрст: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 2: | Рядок 2: | ||
[[Файл:Kurfurstenhut.jpg|thumb|right|150px|давній зразок шапки курфюрста]] |
[[Файл:Kurfurstenhut.jpg|thumb|right|150px|давній зразок шапки курфюрста]] |
||
[[Файл:Kurhut neu.png|thumb|right|150px|пізній зразок шапки курфюрста]] |
[[Файл:Kurhut neu.png|thumb|right|150px|пізній зразок шапки курфюрста]] |
||
⚫ | '''Курфюрсти''' ( {{lang-de|Kurfürst}}, від kur, kure, küren — вибори, вибирати + Fürst — [[князь]], [[герцог]]) — [[титул]] князів у [[Священна Римська Імперія|Священній Римській імперії німецької нації]], рангом вище [[ерцгерцог]]а і нижче тільки короля, великого герцога або імператора. Курфюрсти обмеженим числом входили до [[Виборча колегія|Виборчої колегії]], за якою було закріплено право обрання «Римського короля» ({{lang-de|Römischer König}}) — [[титул]], закріплений за німецьким [[імператор]]ом ([[Кайзер]]ом). Титул Курфюрст існував з 13 до 19 ст. |
||
'''Курфюрсти''' ( {{lang-de|Kurfürst}}, від kur, kure, küren — вибори, вибирати + Fürst — [[князь]], [[герцог]]) — |
|||
⚫ | [[титул]] князів у [[Священна Римська Імперія|Священній Римській імперії німецької нації]], |
||
[[Золота булла 1356|Золота булла]] від [[1356]] закріплювала статус курфюрста за сімома князями імперії: |
[[Золота булла 1356|Золота булла]] від [[1356]] закріплювала статус курфюрста за сімома князями імперії: |
Версія за 00:15, 22 липня 2017
Курфюрсти ( нім. Kurfürst, від kur, kure, küren — вибори, вибирати + Fürst — князь, герцог) — титул князів у Священній Римській імперії німецької нації, рангом вище ерцгерцога і нижче тільки короля, великого герцога або імператора. Курфюрсти обмеженим числом входили до Виборчої колегії, за якою було закріплено право обрання «Римського короля» (нім. Römischer König) — титул, закріплений за німецьким імператором (Кайзером). Титул Курфюрст існував з 13 до 19 ст.
Золота булла від 1356 закріплювала статус курфюрста за сімома князями імперії:
- Три духовні
- Чотири світські
В епоху Тридцятирічної війни до них додався восьмий:
Після Вестфальського миру, у 1648 році було додано курфюрство Пфальц. У 1692 було додане дев'яте курфюрство для Брауншвейг-Люнебурга (Ганновера), остаточно оформлене у 1708 році.
В епоху наполеонівських воєн Кельн і Трір втратили виборче право.
У 1803 році були додані нові курфюрства — Вюртемберг, Баден, Гессен-Кассель, Зальцбург.
Зі скасуванням Священної Римської імперії у 1806 колегія курфюрстів припинила існування.
Формально титул курфюрстів зберігався тільки за володарями Гессен-Касселя, допоки не було приєднане до Пруссії у 1866 році.
Територія, керована курфюрстом, крім своєї звичайної назви, могла також назватися курфюрством.
Основні повноваження та права курфюрстів
- Обирати імператора, складати за його участі виборчі капітуляції, займати одну з найвищих імперських посад;
- Володіти титулом і становищем, рівним королівському;
- Розробляти законодавство, давати поради імператору з усіх важливих питань імперії, давати свою санкцію без згоди решти рейхстагу в певних випадках (мита, привілеї по розробці рудників);
- Скликати за власною ініціативою курфюрстскій рада;
- Володіти королівськими повноваженнями у межах своїх власних територій, а також частковим судовим суверенітетом.
Під час безкоролівства курфюрст Пфальцський призначався імперським вікарієм-заступником у південній Німеччині, курфюрст саксонський у північній.
Див. також
|
|