Публіцистика: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Basio (обговорення | внесок)
Basio (обговорення | внесок)
м вилучена Категорія:Література за допомогою HotCat
Рядок 34: Рядок 34:
{{Journalism-stub}}
{{Journalism-stub}}


[[Категорія:Література]]
[[Категорія:Літературні жанри]]
[[Категорія:Літературні жанри]]
[[Категорія:Жанри журналістики]]
[[Категорія:Жанри журналістики]]

Версія за 17:39, 1 вересня 2017

Публіци́стика (з латини publicum - "громадськість") — рід літературної і журналістської творчості, який дієво досліджує, узагальнює і трактує з власного погляду важливі суспільно-політичні питання та інші виклики суспільства, з метою впливу на суспільну думку та існуючі політичні інститути, використовуючи при цьому засоби логічного мислення та емоційного впливу[1].

Від суто наукового твору публіцистичний відрізняється наявністю авторської оцінки явищ (подекуди суб'єктивної) та спонуканням до висновків на майбутнє.

Призначення публіцистики

У публіцистики є два основних призначення:

  • утворювати громадську думку;
  • викликати прагнення зміни або навпаки збереження дійсного суспільного ладу.

Публіцист не просто описує чи поєднує дані, повідомляє про сучасні виклики — він роз'яснює й переконує, обговорює й викриває, закликає до дії, підштовхує до певного рішення. У публіцистичних творах з'єднуються мовно-образні особливості наукового дослідження і ораторського мовлення, невимушена жвавість розмовної говірки і чітка впорядкованість літературної мови.[1]

Важливою властивістю сучасної публіцистики є її науковість. "Сплав" науки і публіцистики виражається в прагненні журналістів всебічно осмислити підняте питання, дати зважену й точну оцінку висвітленому явищу, довести до кожного отримувача свою правоту, переконати його не безпідставними доказами, а цифрами, точними даними, логічними підтвердженнями, посиланнями на першоджерела. Поважне і глибоке дослідження суспільних непорозумінь, викликів свіжість думки і слова, достовірність — ось ознаки, які дозволяють говорити сьогодні про публіцистику як різновид ледь не наукової діяльності.

Напрями публіцистики

До публіцистичних жанрів належать: есе, нарис, замальовка, фейлетон, памфлет, гумореска, байка, пародія, хроніка, портрет.

Див. також

Примітки

  1. Феномен публіцистики: проблема дефініційї - Титаренко М., Науковий вісник Львівського університету, 2007

Джерела

  1. Михайлин І.Л. Основи журналістики, Навчальний посібник. - К: Центр учбової літератури, 2011.

Література

  • В. Портников. Політична публіцистика // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.:Парламентське видавництво, 2011. — с.590 ISBN 978-966-611-818-2
  • Телевізійна публіцистика: методологія, методи, майстерність / Ю. Г. Шаповал; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. — Л., 2002. — 232 c. — Бібліогр.: 223 назв.