Сонант: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
м Ієрархія заголовків починається із 3-х '='. WikiProject Check Wikipedia. ID #7 |
оформлення, уточнення |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{refimprove}} |
|||
| ⚫ | |||
| ⚫ | '''Сонант''' або '''сонорний приголосний звук''' — у [[фонетика|фонетиці]] клас [[приголосний звук|приголосних звуків]], що характеризуються перевагою тона над шумом. Артикуляційно вони є приголосними, але за акустичними характеристиками вони наближені до [[голосний звук|голосних звуків]]. Це, зокрема, [w], [l], [m], [n], [r]. Звуки у межах фонем /l/ /r/ ще називають [[плавні приголосні|плавними приголосними]]. |
||
| ⚫ | У деяких мовах сонанти можуть утворювати [[склад]], виступаючи при цьому у ролі голосного. |
||
== Складотворчі сонанти == |
|||
| ⚫ | У [[давньоукраїнська мова|давньоукраїнській мові]] такі складоутворюючі сонанти також деякий час існували (після падіння '''єр'''ів ('''ъ''' та '''ь''')), але вони дуже швидко розвили перед собою або після себе допоміжний голосний: |
||
| ⚫ | У деяких мовах сонанти можуть утворювати [[склад (мовознавство)|склад]], виступаючи при цьому у ролі голосного. [[плавні приголосні#Складотворчі плавні|Складотворчі плавні]], зокрема, властиві [[словацька мова|словацькій]], [[чеська мова|чеській]], [[сербська мова|сербській]], [[хорватська мова|хорватській]], [[словенська мова|словенскій]] та [[македонська мова|македонській]] мовам. Наприклад, словацьке '''hĺbka''' [глбка] («глибина», з наголосом на «l»), сербське '''Србиjа''' («Сербія» з наголосом на «р»). У зв'язку з цим цікава штучна чеська та словацька фраза ([[скоромовка]]), в усіх словах якої немає жодного голосного звука, а всі склади утворено за допомогою сонанта [r]: '''[[strč prst skrz krk]]''' [стрч прст скрз крк] «просунь палець через шию». Цю фразу вчать під час вивчення чеської та словацької мов. |
||
| ⚫ | У [[давньоукраїнська мова|давньоукраїнській мові]] такі складоутворюючі сонанти також деякий час існували (після падіння '''єр'''ів ('''ъ''' та '''ь''')), але вони дуже швидко розвили перед собою або після себе допоміжний голосний: {{lang-orv|кръвавыи > крвавий}} > '''кривавий''' (діалект.: '''кервавий'''), ''глъбъкыи > глбокий'' > '''глибокий''', ''сльза > сл'за > слеза'' > '''сльоза''' (діалект.: '''селза'''), ''сьрдьцє > ср'це'' > '''серце'''; або перейшли у клас голосних (напівголосних): ''вълкъ > влк > воўк'' > '''вовк'''. |
||
| ⚫ | Позиційно складотворчі сонанти властиві й [[англійська мова|англійській мові]]. Так, якщо вимовляти слово «section» як [sekſ'''n'''] «секція», то звук [n] можна вважати складотворчим сонантом. Складотворчі [n] та [m] |
||
| ⚫ | Позиційно складотворчі сонанти властиві й [[англійська мова|англійській мові]]. Так, якщо вимовляти слово «section» як [sekſ'''n'''] «секція», то звук [n] можна вважати складотворчим сонантом. Складотворчі [n] та [m] — звичайне явище у [[німецька мова|німецькій мові]]: braten [bra: t'''n'''] «смажити(ся)», sieben [zi: p'''m'''] «сім». |
||
{{мова-доробити}} |
{{мова-доробити}} |
||
==Література== |
== Література == |
||
* {{ЕУ}} |
* {{ЕУ}} |
||
[[Категорія:Мовознавство]] |
[[Категорія:Мовознавство]] |
||
Версія за 16:54, 6 вересня 2017
 | Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. |
Сонант або сонорний приголосний звук — у фонетиці клас приголосних звуків, що характеризуються перевагою тона над шумом. Артикуляційно вони є приголосними, але за акустичними характеристиками вони наближені до голосних звуків. Це, зокрема, [w], [l], [m], [n], [r]. Звуки у межах фонем /l/ /r/ ще називають плавними приголосними.
Складотворчі сонанти
У деяких мовах сонанти можуть утворювати склад, виступаючи при цьому у ролі голосного. Складотворчі плавні, зокрема, властиві словацькій, чеській, сербській, хорватській, словенскій та македонській мовам. Наприклад, словацьке hĺbka [глбка] («глибина», з наголосом на «l»), сербське Србиjа («Сербія» з наголосом на «р»). У зв'язку з цим цікава штучна чеська та словацька фраза (скоромовка), в усіх словах якої немає жодного голосного звука, а всі склади утворено за допомогою сонанта [r]: strč prst skrz krk [стрч прст скрз крк] «просунь палець через шию». Цю фразу вчать під час вивчення чеської та словацької мов.
У давньоукраїнській мові такі складоутворюючі сонанти також деякий час існували (після падіння єрів (ъ та ь)), але вони дуже швидко розвили перед собою або після себе допоміжний голосний: дав.-рус. кръвавыи > крвавий > кривавий (діалект.: кервавий), глъбъкыи > глбокий > глибокий, сльза > сл'за > слеза > сльоза (діалект.: селза), сьрдьцє > ср'це > серце; або перейшли у клас голосних (напівголосних): вълкъ > влк > воўк > вовк.
Позиційно складотворчі сонанти властиві й англійській мові. Так, якщо вимовляти слово «section» як [sekſn] «секція», то звук [n] можна вважати складотворчим сонантом. Складотворчі [n] та [m] — звичайне явище у німецькій мові: braten [bra: tn] «смажити(ся)», sieben [zi: pm] «сім».
|
Це незавершена стаття про мову. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.