Тадеуш Чацький: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 24: Рядок 24:
| підпис_герба =
| підпис_герба =
}}
}}
'''Таде́уш Ча́цький ''' ({{lang-pl|Tadeusz Czacki}}; {{ДН|28|8|1765}} — {{ДС|8|2|1813}}) — польський освітянин, економіст, історик родом з [[Україна|України]]. Представник [[шляхта|шляхетського]] роду [[Чацькі|Чацьких]] гербу [[Свинка (герб)|Свинка]]. Народився у [[Порицьк]]у, [[Волинське воєводство]], [[Річ Посполита]]. Син коронного підчашого [[Фелікс Чацький|Фелікса Чацького]] Співзасновник [[Вища Волинська гімназія|Вищої Волинської гімназії]], на основі якої планувалося створити університет (з 1819 року — [[Кременецький ліцей]]). Помер у [[Дубно]], [[Волинська губернія]], [[Російська імперія]].
'''Таде́уш Ча́цький ''' ({{lang-pl|Tadeusz Czacki}}; {{ДН|28|8|1765}} — {{ДС|8|2|1813}}) — польський освітянин, економіст, історик родом з [[Україна|України]]. Представник [[шляхта|шляхетського]] роду [[Чацькі|Чацьких]] гербу [[Свинка (герб)|Свинка]]. Народився у [[Порицьк]]у, [[Волинське воєводство]], [[Річ Посполита]]. Син коронного підчашого [[Фелікс Чацький|Фелікса Чацького]]. Присвятив життя [[просвітництво|просвітництву]] українських земель. Співзасновник [[Вища Волинська гімназія|Вищої Волинської гімназії]], на основі якої планувалося створити університет (з 1819 року — [[Кременецький ліцей]]). Помер у [[Дубно]], [[Волинська губернія]], [[Російська імперія]].


== Біографія ==
== Біографія ==

Версія за 04:13, 12 вересня 2017

Тадеуш Чацький
пол. Tadeusz Czacki
Псевдо T. C.
Народився 28 серпня 1765(1765-08-28)
Порицьк, Річ Посполита
Помер 8 лютого 1813(1813-02-08) (47 років)
Дубно, Російська імперія
Поховання Порицьк
Підданство Річ Посполита, Російська імперія
Національність поляк
Місце проживання Острог, Кременець
Діяльність історик
Відомий завдяки освітній діяч, історик, колекціонер, урядник
Знання мов польська[1]
Членство Варшавське товариство друзів науки і Едукаційна комісія
Конфесія католик
Рід Чацькі
Батько Фелікс Чацький
Мати Катаржина Кароліна Малаховськаd
Родичі Ян Малаховський (дід)
Брати, сестри Міхал Чацький
У шлюбі з Барбара Дембінська
Діти Maria Czackad і Wiktor Czackid
Нагороди
Орден Білого Орла Knight of the Order of Saint Stanislaus
Герб
Герб

Таде́уш Ча́цький (пол. Tadeusz Czacki; 28 серпня 1765(17650828)8 лютого 1813) — польський освітянин, економіст, історик родом з України. Представник шляхетського роду Чацьких гербу Свинка. Народився у Порицьку, Волинське воєводство, Річ Посполита. Син коронного підчашого Фелікса Чацького. Присвятив життя просвітництву українських земель. Співзасновник Вищої Волинської гімназії, на основі якої планувалося створити університет (з 1819 року — Кременецький ліцей). Помер у Дубно, Волинська губернія, Російська імперія.

Біографія

Син коронного підчашого Фелікса Щенсного Чацкого та доньки великого коронного канцлера Яна Малаховського Катажини[2]. В дитинстві був позбавлений батьківської опіки через арешт із наказу Рєпніна за агітацію проти рівних прав для неуніятів та дисидентів. Мати померла рано (1768 року). Зі старшим братом Міхалом виховувався у Ґданьску під опікою стрия — коронного стражника Францішека протягом 5,5 років. Порицьк, захоплений військами Крєчєтнікова, був пограбований, знищений. Після звільнення батька виховувався у родинному домі в Порицьку під опікою єзуїта кс. Фаустина Ґродзіцкого[3] з Львівського єзуїтського колегіуму. В 16-річному віці став практикантом задворних судів у Варшаві; в цей період вільний час присвячував самоосвіті, часто перебував у бібліотеці Залуських, зблизився з Я. Альбертранді, А. Нарушевичем. За дорученням королівської канцелярії (короля) впорядковував королівський особистий архів, частину коронної метрики. 1784 року став членом Комісії пол. Kruszcowej, де, незважаючи на молодий вік, розвинув живу діяльність. До 1785 року був останнім негродовим новгород-сіверським старостою[4]. 1786 року Сейм обрав Т. Чацького (мав посаду новогродського старости) до комісії Коронного скарбу, в якій діяв протягом 7 років[5].

Діяч Освітньої комісії, що займалася питаннями освіти і просвітництва в Речі Посполитій у 1773—1779 роках. Присягнув Польській конституції в травні 1791 року. 1793 року перебував у Кракові: працював у бібліотеці Ягеллонського університету, відвідував лекції в Академії, досліджував антикварні, кляштори, мав наміри стати професором Краківського університету.

У цей час були зайняті російською імперською армією його маєтки в Порицьку, Острові, обкладений секвестром маєток у Брусилові. Під час повстання Т. Костюшка перебував у Кракові, до нього стосунку не мав[5]. Після Другого розділу Польщі в 1793 р. і національної катастрофи — зникнення Польщі як держави, маєтки Чацького конфісковані (спочатку були повернені, потім наказано їх продати, а йому самому покинути межі Російської імперії). Чацькому вдалося частково повернути майно після смерті імператриці Катерини ІІ, коли царський престол посів імператор Павло І.

Шляхтою Київської губернії обраний послом (делегатом) на церемонію коронації імператора Росії Павла І. Під час перебування в Москві та Санкт-Петербурзі клопотав про створення в Києві суду для Київської, Подільської, Волинської губерній, поверненню процедури вибору маршалків шляхти цих губерній.

З 1803 року візитатор (куратор) шкіл Волинської, Подільської та Київської губерній; засновник Вищої Волинської гімназії (1805) разом із видатним польським реформатором Гуґо Коллонтаєм (від 1819 — ліцей), у якій заснував нумізматичний музей (19 тис. рідкісних монет і медалей), що став основою колекції Київського університету. Під час цієї роботи зазнавав переслідувань від російської влади (1807, 1808 роки), прикростей від університету Вільнюса (1810 року). 1811 року заснував друкарню Крем'янецького ліцею, в заповіті переказав власну бібліотеку (32 тис. томів) для нього[6]. Сприяв поверненню з Росії на Волинь цінної бібліотеки К. Залуського.

Для Кременецької гімназії не шкодував власних грошей, іноді використовував для неї державні кошти, призначені для інших шкіл. Ректор Віленського університету Ян Снядецький у травні 1810 року виявив витрату Т. Чацьким 12 тис. рублів на своє дітище замість шкіл Житомира, Вінниці, Кам'янця на Поділлі[7]. Спричинився до поширення шкіл, підтримував професійне шкільництво. По його смерті більшість обов'язків у Крем'янецькій комісії перейшли Міхалу Собанському[8].

Тіло поховали в родинному склепі в Порицьку. Серце було поховане в урні, що знаходилася в актовій залі Кременецького колегіуму.[6]

Праці

Праці Чацького присвячені переважно історичному праву. Визначніші з них — О nazwisku Ukrainy і początki kozaków («Про назву „Україна“ і зародження козацтва», 1801), «Про литовські і польські закони» (1800—1801), «Чи римські закони були основою польських законів?» (1809) та інші.

Переважну частину рукописів короля Станіслава Августа після Т. Чацького (отримав у момент його абдикації (зречення)) набув князь Адам Єжи Чарторийський[9].

Власність

У 1794 році в Малаховського купив село Новосілку (нині Здолбунівського району)[10].

Пам'ять

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Мałachowscy (01) (пол.)
  3. За даними статті про Т. Чацкого — Францішека.
  4. Nowogród (3) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 255. (пол.). — S. 255. (пол.)
  5. а б Knot A. Czacki Tadeusz (1765—1813)… — S. 144.
  6. а б Knot A. Czacki Tadeusz (1765—1813)… — S. 146.
  7. Даниляк П. Тадеуш Чацький та його роль у розвитку освіти на Правобережній Україні… — С. 58-59.
  8. Anusik Z. Sobański Michał h. Junosza (1755—1832) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków: Polska Akademia Nauk, Polska Akademia Umiejętności, 1999. — Tom XXXIХ/3, zeszyt 162. — 435. (пол.)
  9. Knot A. Czacki Tadeusz (1765—1813)… — S. 145—146.
  10. Nowosiółka (7), wś z cerkwią paraf. // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 276. (пол.) — S. 277. (пол.)
  11. Тарас Грушівський. Погруддя Тадеуша Чацького — в Кременці // Радивилів.info. — 2015. — 21 жовтня.
  12. Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie z planem miasta // Wydanie drugie. — Lwów-Warszawa: Ksiąźnica Atlas, 1925. — 276 s. — mapa. (пол.)

Література

Посилання