Алегорія: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 2: | Рядок 2: | ||
[[Файл:Laurent de La Hyre Allegory of Music 02.jpg|thumb|350px|[[Лоран де Ла Гір]]. «[[Алегорія музики з двома путті]]», [[1649|1649 рік]]]] |
[[Файл:Laurent de La Hyre Allegory of Music 02.jpg|thumb|350px|[[Лоран де Ла Гір]]. «[[Алегорія музики з двома путті]]», [[1649|1649 рік]]]] |
||
''' |
'''Алего́рія''' ({{Lang-grc|ἀλληγορία }} — іносказання) — спосіб двопланового художнього зображення, що ґрунтується на приховуванні реальних осіб, явищ і предметів під конкретними художніми образами з відповідними асоціаціями, з характерними ознаками приховуваного. Алегоричні образи переважно є втіленням абстрактних понять, які завжди можна розкрити аналітично. Значення алегорії, на відміну від багатозначного символу, однозначне і відділене від образу; зв'язок між значенням і образом встановлюється за подібністю (наприклад, '''лев''' — сила, влада чи царювання). |
||
== Образотворче мистецтво == |
== Образотворче мистецтво == |
||
Рядок 29: | Рядок 29: | ||
* «незборимий царизмом Кавказ» — Прометей (поема [[Кавказ (поема)|«Кавкаш |
* «незборимий царизмом Кавказ» — Прометей (поема [[Кавказ (поема)|«Кавкаш |
||
з»]] Т. Шевченка); |
з»]] Т. Шевченка); |
||
* «сваволя можновладців над беззахисною людиною» — «[[Вовк та Ягня]]» (однойменна байка [[Глібов Леонід Іванович|Л. Глібова]]); |
|||
* «борці за волю України» — каменярі (однойменна поезія [[Франко Іван Якович|І. Франка]]). |
* «борці за волю України» — каменярі (однойменна поезія [[Франко Іван Якович|І. Франка]]). |
||
Версія за 17:15, 27 вересня 2017
Алего́рія (дав.-гр. ἀλληγορία — іносказання) — спосіб двопланового художнього зображення, що ґрунтується на приховуванні реальних осіб, явищ і предметів під конкретними художніми образами з відповідними асоціаціями, з характерними ознаками приховуваного. Алегоричні образи переважно є втіленням абстрактних понять, які завжди можна розкрити аналітично. Значення алегорії, на відміну від багатозначного символу, однозначне і відділене від образу; зв'язок між значенням і образом встановлюється за подібністю (наприклад, лев — сила, влада чи царювання).
Образотворче мистецтво
В образотворчому мистецтві виражається певними атрибутами —
- Феміда — «правосуддя» зображають як жінку з терезами
- Час (тобто Хронос) — кремезний старий з косою та пісковим годинником
- Вакх (бог виноробства) — з гронами винограду
- Живопис — жінка з пензлями та палітрою художника
- Алегорія річки — старий з горщиком, з якого ллється вода як натяк на джерело.
Найхарактерніша для середньовічного мистецтва, епохи Відродження, бароко та класицизму.
Серед майстрів, що малювали алегорії, багато майстрів Італії (Боттічеллі «Алегорія сили», Гверчіно " Алегорія живопису і скульптури ", навіть портрет з алегорією маловідомого художника-італійця Джіроламо Бедолі.
В скульптурі мала поширення в декорі і садово-парковому мистецтві доби бароко, де використовували цілі комплекси алегорій — лише
- чотири пори року
- чотири пори доби
- сім смертних гріхів
- чотири континенти тощо.
Художня література
У художній літературі алегоричні образи найяскравіше представлені у байках і сатиричних творах. На А. ґрунтуються притчі, апологи, параболи, мораліте, які здавна використовувалися у релігійних проповідях, полемічних творах, шкільній релігійній драмі. А. вживав Г. Сковорода у філософських трактатах. Двоплановість алегоричного зображення переважно з цензурних мотивів маскується під езоповою мовою, наприклад, фантазія-сатира на 2 дії В. Самійленка «У Гайхан-бея». У драматичній поемі Лесі Українки «Оргія» під виглядом турецької провінції, окупованої римлянами Греції, зображено поневолену Україну. А., на відміну від метафори, ґрунтується не на перенесенні зовнішніх ознак і властивостей на інший предмет чи явище, а на асоціативному переосмисленні самої сутності явищ і предметів у їх сукупності. Не слід змішувати А. з символом, бо він буває багатозначним, а А. однозначно виражає суть явища чи предмета. Так само А. відрізняється від художнього моделювання чи уподібнення, в якому немає двоплановості зображення. Це стосується й міфу. Тому народні казки про тварин не мають алегоричного змісту, бо в них відсутня двоплановість зображення, персонажі мають характерні від природи риси (хитрість лисиці, хижацтво вовка, вайлуватість ведмедя). Вони тільки моделюють поведінку, взаємини людей (дружба, гостини, спільна праця тощо). Інше — літературні казки чи сучасні «химерно-міфологічні», «химерно-притчеві» твори: в них авторами свідомо закладена двоплановість зображення.
Приклади:
- «незборимий царизмом Кавказ» — Прометей (поема «Кавкаш з» Т. Шевченка);
- «борці за волю України» — каменярі (однойменна поезія І. Франка).
Галерея
-
Корнеліс Антоніс. Гравюра Алегорія чоловічої і жіночої мудрості, 1530 рік
-
Ск. М.Б. Браун. «Алегорія Пихи», цикл «Гріхи», замок Кукс, Чехія
-
Скульптор Клодіон, «Алегорія річки Рейн»
-
П'єтро Баратта, «Алегорія Миру», Павловськ, Великі круги
-
Художній надгробок з алегорією, церква Сен-Сюльпіс, Париж
Див. також
- Сад бароко
- Літній сад
- Садово-паркова скульптура
- Терракота
- Томас Квеллінус
- Матьяш Бернард Браун
- П'єтро Баратта
- Джованні Бонацца
- Серія «Чотири континенти»
- Серія Гендріка Гольціуса Сім планет
Джерела
- http://skripnikmarina.ucoz.ua/news/alegorija/2012-12-08-104 (тлумачення алегорії)
|
Це незавершена стаття з мистецтва. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про літературу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|