Мануел де Олівейра: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
м N.Português перейменував сторінку з Мануель де Олівейра на Мануел де Олівейра |
Немає опису редагування |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Кінематографіст2 |
{{Кінематографіст2 |
||
| Ім'я = |
| Ім'я = Мануел де Олівейра |
||
| Оригінал імені = {{lang-pt|Manoel de Oliveira}} |
| Оригінал імені = {{lang-pt|Manoel de Oliveira}} |
||
| Фото = Manoel de Oliveira 3 juillet 2008.jpg |
| Фото = Manoel de Oliveira 3 juillet 2008.jpg |
||
| Підпис = |
| Підпис = Мануел де Олівейра. 2008 |
||
| Ім'я при народженні = Мануель Кандіду Пінту де Олівейра <br/><small> Manoel Cândido Pinto de Oliveira <small>'' |
| Ім'я при народженні = Мануель Кандіду Пінту де Олівейра <br/><small> Manoel Cândido Pinto de Oliveira <small>'' |
||
| Дата народження = 11.12.1908 |
| Дата народження = 11.12.1908 |
||
Рядок 23: | Рядок 23: | ||
}} |
}} |
||
{{Othernames|Олівейра}} |
{{Othernames|Олівейра}} |
||
''' |
'''Мануел Кандіду Пінту де Олівейра''' ({{lang-pt|Manoel Cândido Pinto de Oliveira}}, [[11 грудня]] [[1908]], [[Порту]], [[Королівство Португалія]] — [[2 квітня]] [[2015]], там само) — португальський [[кінорежисер]] і [[сценарист]]. |
||
== |
== Біографія == |
||
Мануел де Олівейра народився в місті Порту, в сім'ї промисловців. Він дебютував як актор у 1928 році. У 1930 році він дебютував як режисер документальних фільмів. Перший повнометражний фільм зробив у 1942 році — «Аніка-Бобо» ({{lang-pt|Aniki Bóbó}}), у якому розповідається про повсякденне життя дітей у Порту. |
|||
Часто працював з однією групою акторів у декількох фільмах, з кінця 1980-х років ядро цієї групи становили Леонор Сілвейра, Луїш Мігель Синтра, Діогу Доріа, що знімалися практично у всіх картинах майстра. |
Часто працював з однією групою акторів у декількох фільмах, з кінця 1980-х років ядро цієї групи становили Леонор Сілвейра, Луїш Мігель Синтра, Діогу Доріа, що знімалися практично у всіх картинах майстра. |
||
Рядок 32: | Рядок 32: | ||
У 2008 році пана Олівейру нагородили [[Золота пальмова гілка|Золотою пальмовою гілкою]] [[Каннський кінофестиваль|Каннського фестивалю]] за його внесок до розвитку кінематографа, а також він отримав головну нагороду від уряду Франції — [[Орден Почесного легіону]].<ref>[http://culturebox.francetvinfo.fr/cinema/evenements/manoel-de-oliveira-106-ans-grand-officier-de-la-legion-dhonneur-francaise-207311 Manoel de Oliveira, 106 ans, grand officier de la Légion d'honneur française] {{ref-fr}}</ref>. |
У 2008 році пана Олівейру нагородили [[Золота пальмова гілка|Золотою пальмовою гілкою]] [[Каннський кінофестиваль|Каннського фестивалю]] за його внесок до розвитку кінематографа, а також він отримав головну нагороду від уряду Франції — [[Орден Почесного легіону]].<ref>[http://culturebox.francetvinfo.fr/cinema/evenements/manoel-de-oliveira-106-ans-grand-officier-de-la-legion-dhonneur-francaise-207311 Manoel de Oliveira, 106 ans, grand officier de la Légion d'honneur française] {{ref-fr}}</ref>. |
||
2014 року, на 106 році життя, |
2014 року, на 106 році життя, Мануел де Олівейра випустив короткометражну стрічку із назвою «Старий чоловік з Белема» ({{lang-pt|O Velho do Restelo}}). У фільмі літературні та історичні персонажі, такі як герой роману [[Сервантес]]а — [[Дон Кіхот]], португальський поет 16 століття [[Луїс де Камоенс]], письменник 19 століття [[Камілу Каштелу Бранку]], розмірковують про події сучасного світу та про занепад величі минулих часів. Фільм демонструвався на [[Венеційський кінофестиваль|Венеційському кінофестивалі]], Міжнародних кінофестивалях у Торонто й Нью-Йорку, де отримав позитивні відгуки.<ref>[http://ua.euronews.com/2014/12/12/portuguese-film-legend-manoel-de-oliveira-launches-new-film-at-106/ Мануел де Олівейра: у 106 років — новий фільм і нова нагорода // euronews 12.12.2014]</ref> |
||
Помер 2 квітня 2015 у віці 106 років.<ref>[http://www.bbc.co.uk/ukrainian/news_in_brief/2015/04/150402_she_manoel_olivera_died Помер 106-річний режисер Олівейра // bbc.co.uk, 02.04.2015]</ref> |
Помер 2 квітня 2015 у віці 106 років.<ref>[http://www.bbc.co.uk/ukrainian/news_in_brief/2015/04/150402_she_manoel_olivera_died Помер 106-річний режисер Олівейра // bbc.co.uk, 02.04.2015]</ref> |
||
Рядок 68: | Рядок 68: | ||
== Посилання == |
== Посилання == |
||
* {{IMDb name|0210701| |
* {{IMDb name|0210701|Мануел де Олівейра}} |
||
{{бібліоінформація}} |
{{бібліоінформація}} |
||
{{DEFAULTSORT:Олівейра |
{{DEFAULTSORT:Олівейра Мануел}} |
||
[[Категорія:Сторічні довгожителі]] |
[[Категорія:Сторічні довгожителі]] |
||
[[Категорія:Португальські кінорежисери]] |
[[Категорія:Португальські кінорежисери]] |
Версія за 07:24, 16 жовтня 2017
Мануел де Олівейра | |
---|---|
порт. Manoel de Oliveira | |
Мануел де Олівейра. 2008 | |
Ім'я при народженні |
Мануель Кандіду Пінту де Олівейра Manoel Cândido Pinto de Oliveira |
Дата народження | 11 грудня 1908 |
Місце народження | Порту, Королівство Португалія |
Дата смерті | 2 квітня 2015 (106 років) |
Місце смерті | Порту, Королівство Португалія |
Громадянство | Португалія |
Професія | кінорежисер, кіносценарист |
Роки активності | 1928 — 2015 |
IMDb | ID 0210701 |
Нагороди та премії | |
Золота пальмова гілка (2008) | |
Мануел де Олівейра у Вікісховищі |
Мануел Кандіду Пінту де Олівейра (порт. Manoel Cândido Pinto de Oliveira, 11 грудня 1908, Порту, Королівство Португалія — 2 квітня 2015, там само) — португальський кінорежисер і сценарист.
Біографія
Мануел де Олівейра народився в місті Порту, в сім'ї промисловців. Він дебютував як актор у 1928 році. У 1930 році він дебютував як режисер документальних фільмів. Перший повнометражний фільм зробив у 1942 році — «Аніка-Бобо» (порт. Aniki Bóbó), у якому розповідається про повсякденне життя дітей у Порту.
Часто працював з однією групою акторів у декількох фільмах, з кінця 1980-х років ядро цієї групи становили Леонор Сілвейра, Луїш Мігель Синтра, Діогу Доріа, що знімалися практично у всіх картинах майстра.
У 2008 році пана Олівейру нагородили Золотою пальмовою гілкою Каннського фестивалю за його внесок до розвитку кінематографа, а також він отримав головну нагороду від уряду Франції — Орден Почесного легіону.[1].
2014 року, на 106 році життя, Мануел де Олівейра випустив короткометражну стрічку із назвою «Старий чоловік з Белема» (порт. O Velho do Restelo). У фільмі літературні та історичні персонажі, такі як герой роману Сервантеса — Дон Кіхот, португальський поет 16 століття Луїс де Камоенс, письменник 19 століття Камілу Каштелу Бранку, розмірковують про події сучасного світу та про занепад величі минулих часів. Фільм демонструвався на Венеційському кінофестивалі, Міжнародних кінофестивалях у Торонто й Нью-Йорку, де отримав позитивні відгуки.[2]
Помер 2 квітня 2015 у віці 106 років.[3]
Фільмографія
- 1942 — Анікі-Бобо (порт. Aniki-Bóbó)
- 1963 — Закон весни (порт. O Acto da Primavera)
- 1964 — Полювання (порт. A Caça)
- 1972 — Сьогодення і минуле (порт. Passado e o Presente)
- 1974 — Benilde ou a Virgem Mãe
- 1975 — Бенільда або Діва-Мати (порт. Benilde ou a Virgem Mãe)
- 1979 — Приречена любов (порт. Amor de Perdição)
- 1981 — Франциска (порт. Francisca)
- 1982 — Візит або Спогади і признання (порт. Visita ou Memórias e Confissões)
- 1985 — Атласний черевичок (фр. Le Soulier de Satin)
- 1987 — Мій випадок (фр. Mon Cas)
- 1988 — Людожери (порт. Os Canibais)
- 1990 — (фр. Non, ou la vaine gloire de commander)
- 1991 — Божественна Комедія (порт. A Divina Comédia)
- 1992 — День відчаю (порт. O Dia do Desespero)
- 1993 — Долина Авраама (порт. Vale Abraão)
- 1994 — Коробка (порт. A Caixa)
- 1995 — Монастир (порт. O Convento)
- 1996 — Партія (порт. Party)
- 1997 — Подорож до початку світу (порт. Viagem ao Princípio do Mundo)
- 2006 — Завжди гарна (фр. Belle Toujours)
- 2007 — Христофор Колумб — Загадка (порт. Cristóvão Colombo — O Enigma)
- 2009 — Примхи одної блондинки (порт. Singularidades de uma Rapariga Loura)
- 2010 — Дивний випадок Анжеліки (порт. O Estranho Caso de Angélica)
- 2012 — Церква Диявола (порт. A Igreja do Diabo)
- 2012 — Жебо і тінь (порт. O Gebo e a Sombra)
Примітки
Посилання
- Мануел де Олівейра на сайті IMDb (англ.)
- Народились 11 грудня
- Народились 1908
- Померли 2 квітня
- Померли 2015
- Кавалери Великого хреста ордена Інфанта дона Енріке
- Кавалери Великого Хреста ордена Сантьяго (Португалія)
- Командори ордена Сантьяго (Португалія)
- Великі офіцери ордена Почесного легіону
- Сторічні довгожителі
- Португальські кінорежисери
- Кінорежисери-документалісти
- Кавалери бразильського ордена За заслуги в культурі