Кім Чен Ір: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
шаблон,
Рядок 31: Рядок 31:
Кім Чен Ір народився, згідно з північнокорейською історіографією, [[16 лютого]] [[1942]] року. Саме цей день відзначали в КНДР як національне свято. Місце народження: за офіційною версією,&nbsp;— табір корейських партизанів у районі гори [[Пекту]] (Північна Корея), за неофіційною,&nbsp;— село [[В'ятське (Хабаровський край)|В'ятське]], за 70&nbsp;км від [[Хабаровськ]]а (Далекий Схід, [[Росія]]). Саме через факт народження на радянській території Кім Чен Ір отримав при народженні російське<ref>Ім'я '''Юрій''' не є суто російським, але в цьому випадку його взято саме з російської традиції.</ref> ім'я Юрій та по батькові Ірсенович&nbsp;— Юрій Ірсенович Кім.
Кім Чен Ір народився, згідно з північнокорейською історіографією, [[16 лютого]] [[1942]] року. Саме цей день відзначали в КНДР як національне свято. Місце народження: за офіційною версією,&nbsp;— табір корейських партизанів у районі гори [[Пекту]] (Північна Корея), за неофіційною,&nbsp;— село [[В'ятське (Хабаровський край)|В'ятське]], за 70&nbsp;км від [[Хабаровськ]]а (Далекий Схід, [[Росія]]). Саме через факт народження на радянській території Кім Чен Ір отримав при народженні російське<ref>Ім'я '''Юрій''' не є суто російським, але в цьому випадку його взято саме з російської традиції.</ref> ім'я Юрій та по батькові Ірсенович&nbsp;— Юрій Ірсенович Кім.


Дитинство провів у селі Вятському, де розташовувалася 88-а окрема бригада [[Червона Армія|Радянської армії]], батальйоном якої командував його батько&nbsp;— майбутній керівник КНДР [[Кім Ір Сен]]. У листопаді 1945 року разом із сім'єю переїхав до [[Пхеньян]]у (Північна Корея).
Дитинство провів у селі Вятському, де розташовувалася 88-а окрема бригада [[Червона Армія|Радянської армії]], батальйоном якої командував його батько&nbsp;— майбутній керівник КНДР [[Кім Ір Сен]]. У листопаді 1945 року разом із сім'єю переїхав до [[Пхеньян]]а (Північна Корея).


Під час [[корейська війна|корейської війни]] (1950–1953 роки) із сім'єю евакуювався до [[КНР|Китаю]]. Закінчив китайську початкову школу. Після закінчення війни вступив до військового училища поблизу Пхеньяну.
Під час [[корейська війна|корейської війни]] 1950–1953 років із сім'єю евакуювався до [[КНР|Китаю]]. Закінчив китайську початкову школу. Після закінчення війни вступив до військового училища поблизу Пхеньяна.


У 1960–1964 роках навчався у Пхеньянському державному університеті імені Кім Ір Сена. Після його закінчення працював в особистій охороні батька, потім в апараті ЦК [[Трудова партія Кореї|Трудової партії Кореї]] (ТПК) під керівництвом дядька Кім Ен Дю, завідувача організаційно-інструкторським відділом ЦК ТПК.
У 1960–1964 роках навчався у Пхеньянському державному університеті імені Кім Ір Сена. Після його закінчення працював в особистій охороні батька, потім в апараті ЦК [[Трудова партія Кореї|Трудової партії Кореї]] (ТПК) під керівництвом дядька Кім Ен Дю, завідувача організаційно-інструкторським відділом ЦК ТПК.
Рядок 49: Рядок 49:
Автор численних робіт з теорії і практики ідей «[[чучхе]]». У Північній Кореї його називали «дорогим керівником», «дороговказною зіркою», «сонцем майбутнього».
Автор численних робіт з теорії і практики ідей «[[чучхе]]». У Північній Кореї його називали «дорогим керівником», «дороговказною зіркою», «сонцем майбутнього».


Кім Чен Ір рідко з'являвся на публіці, виступав зазвичай тільки перед військовими. До 2000 року за кордон не виїжджав і зустрічей із головами іноземних держав не проводив. Свій перший, неофіційний, візит провів 29—31 травня 2000 року до Китаю.
Кім Чен Ір рідко з'являвся на публіці, виступав зазвичай тільки перед військовослужбоцями. До 2000 року за кордон не виїжджав і зустрічей із головами іноземних держав не проводив. Свій перший, неофіційний, візит провів 29—31 травня 2000 року до Китаю.
[[Файл:The statues of Kim Il Sung and Kim Jong Il on Mansu Hill in Pyongyang (april 2012).jpg|міні|Пам'ятник вождям КНДР]]
[[Файл:The statues of Kim Il Sung and Kim Jong Il on Mansu Hill in Pyongyang (april 2012).jpg|міні|Пам'ятник вождям КНДР]]
Двічі, в 2001 і 2002 роках, відвідав Росію. Перший офіційний візит на запрошення президента [[Володимир Путін|Володимира Путіна]], тривав 24 дні, з 26 липня по 18 серпня 2001 року. Значну частину візиту до Росії Кім Чен Ір провів у поїзді, що перетнув Росію Транссибірською магістраллю. Кім Чен Ір боявся літати літаками.
Двічі, в 2001 і 2002 роках, відвідав Росію. Перший офіційний візит на запрошення президента [[Володимир Путін|Володимира Путіна]], тривав 24 дні, з 26 липня по 18 серпня 2001 року. Значну частину візиту до Росії Кім Чен Ір провів у поїзді, що перетнув Росію Транссибірською магістраллю. Кім Чен Ір боявся літати літаками.

Версія за 12:22, 7 листопада 2017

Кім Чен Ір
김정일
Кім Чен Ір
Кім Чен Ір
Кім Чен Ір
Великий керівник
Початок правління: 6 жовтня 1994
Кінець правління: 17 грудня 2011

Попередник: Кім Ір Сен
Наступник: Кім Чен Ин

Дата народження: 16 лютого 1941(1941-02-16)
Місце народження: В'ятське
Країна: КНДР
Дата смерті: 17 грудня 2011(2011-12-17) (70 років)
Місце смерті: Пхеньян
Поховання Кимсусанський меморіальний палац
Дружина: Кім Йон Сук
Сон Хе Рим
Хо Єн Хі
Ок Хі
Діти: Кім Чон Нам, Кім Чон Чхоль, Кім Чен Ин
Батько: Кім Ір Сен
Мати: Кім Чен Сук
Нагороди:
ювілейна медаль «50 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» ювілейна медаль «60 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» Ювілейна медаль «65 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «Сорок років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» Орден Нілу Орден Республіки Order of Merit Королівський орден Камбоджі National Order of Niger National Order of the Lion of Senegal Герой КНДР Орден Кім Ір Сена орден Державного Прапора Орден Свободи и Незалежності Order of Freedom and Independence, 1st class Order of Freedom and Independence, 1st class Order of Freedom and Independence, 2nd class Великий хрест Національного ордена Малі National Order of Mali National Order of Merit Order of Independence Національний орден Леопарда Order of the Most Ancient Welwitchia Mirabilis

Кім Чен Ір (кор. 김정일, за системою Концевича — Кім Джон'іль; ім'я при народженні — Юрій Ірсенович Кім[1]; 16 лютого 1941(19410216) або 1942 — 17 грудня 2011[2]) — голова Корейської Народно-Демократичної Республіки, генеральний секретар Трудової партії Кореї, Верховний Головнокомандувач Корейської народної армії, голова Державного Комітету оборони КНДР, син «великого вождя» Кім Ір Сена. На відміну від батька мав титул «Великий керівник» (위대한 령도자), раніше, до смерті батька — «Улюблений керівник» (친애하는 지도자). Його часто називали також «Полководцем» (장군).

Біографія

Кім Чен Ір народився, згідно з північнокорейською історіографією, 16 лютого 1942 року. Саме цей день відзначали в КНДР як національне свято. Місце народження: за офіційною версією, — табір корейських партизанів у районі гори Пекту (Північна Корея), за неофіційною, — село В'ятське, за 70 км від Хабаровська (Далекий Схід, Росія). Саме через факт народження на радянській території Кім Чен Ір отримав при народженні російське[3] ім'я Юрій та по батькові Ірсенович — Юрій Ірсенович Кім.

Дитинство провів у селі Вятському, де розташовувалася 88-а окрема бригада Радянської армії, батальйоном якої командував його батько — майбутній керівник КНДР Кім Ір Сен. У листопаді 1945 року разом із сім'єю переїхав до Пхеньяна (Північна Корея).

Під час корейської війни 1950–1953 років із сім'єю евакуювався до Китаю. Закінчив китайську початкову школу. Після закінчення війни вступив до військового училища поблизу Пхеньяна.

У 1960–1964 роках навчався у Пхеньянському державному університеті імені Кім Ір Сена. Після його закінчення працював в особистій охороні батька, потім в апараті ЦК Трудової партії Кореї (ТПК) під керівництвом дядька Кім Ен Дю, завідувача організаційно-інструкторським відділом ЦК ТПК.

У 1970‑ті роки увійшов до вищого партійного керівництва країни.

З 24 грудня 1991 року був верховним головнокомандувачем Корейською народною армією. 20 квітня 1992 року йому присвоєно звання маршала.

З 1993 року був головою Комітету оборони КНДР. Відповідно до змін у конституції, прийнятих 5 вересня 1998 року, це «найвища державна посада, що передбачає керівництво і командування політичними, військовими і економічними силами країни». Інститут президентства в країні було скасовано. Згодом його було переобрано 5 вересня 1998 року. 3 вересня 2003 року знову переобрано на посаду голови Комітету оборони на черговий п'ятирічний термін під час першої сесії Верховного народного зібрання 11-го скликання.

8 жовтня 1997 року його було обрано генеральним секретарем ТПК. Фактично з 1994 року, після смерті Кім Ір Сена, й по 17 грудня 2011 року, коли Кім Чен Ір помер, він одноосібно керував країною і ТПК.

Кім Чен Ір — двічі герой КНДР. Його було нагороджено орденом «Державного прапора» 1-го ступеня, трьома орденами Кім Ір Сена, медаллю «Золота зірка». Загалом, він мав приблизно 120 почесних нагород і титулів різних країн світу і самої КНДР.

Автор численних робіт з теорії і практики ідей «чучхе». У Північній Кореї його називали «дорогим керівником», «дороговказною зіркою», «сонцем майбутнього».

Кім Чен Ір рідко з'являвся на публіці, виступав зазвичай тільки перед військовослужбоцями. До 2000 року за кордон не виїжджав і зустрічей із головами іноземних держав не проводив. Свій перший, неофіційний, візит провів 29—31 травня 2000 року до Китаю.

Пам'ятник вождям КНДР

Двічі, в 2001 і 2002 роках, відвідав Росію. Перший офіційний візит на запрошення президента Володимира Путіна, тривав 24 дні, з 26 липня по 18 серпня 2001 року. Значну частину візиту до Росії Кім Чен Ір провів у поїзді, що перетнув Росію Транссибірською магістраллю. Кім Чен Ір боявся літати літаками.

Про сімейний стан Кім Чен Іра офіційно ніколи не повідомлялося. За неофіційними даними, у нього були чотири дружини і три сини.

Культ особи

За Кім Чен Іра в Північної Кореї було встановлено культ особи, що носив напіврелігійний характер. Портрети Кім Чен Іра прикрашали всі суспільні установи, а за будь-яку критику в бік керівника карали тюремним терміном у концентраційному таборі[4]. У країні вважали, що Кім Чен Ір чудовий композитор, при чому шість опер, авторство яких йому приписують, було написано за два роки. Північнокорейське телебачення щодня демонструвало любов народу до свого лідера, пропаганда розповідала про надздібності Кім Чен Іра маніпулювати часом і простором[5].

Хоча Кім Чен Ір народився 1941 року в Росії, на Далекому Сході, офіційна пропаганда стверджує, що він народився в партизанському таборі, розбитому на найвищій вершині Північної Кореї, і у цей момент на небі з'явилися подвійна веселка і яскрава зірка. Існує легенда про те, що трирічний Кім Чен Ір надихнув великий партизанський загін батька на вирішальну атаку, при чому в одній руці його був пістолет, а іншою він тримався за гриву коня. Кім Чен Іра було удостоєно звання Героя КНДР (двічі), Орденів Кім Ір Сена (тричі), премії Кім Ір Сена, нагороджено 89 орденами й медалями 29 країн, він мав звання почесного доктора наук кількох іноземних університетів. Його праці «Про ідеї чучхе», «Про деякі питання, що виникають при вивченні філософії чучхе», «Про кіномистецтво», «Про літературу, засновану на принципі чучхе» вважають класичними. Він також великий архітектор, що створив план «Башти Чучхе» в Пхеньяні[джерело?]. Кім Чен Ір у 2003–2011 роках щорічно входив до трійки лідерів найлютіших диктаторів, яку складає американський журнал «Parade». У 2003 і 2004 роках він посідав перше місце цього рейтингу. Поняття диктатор при цьому визначено як «глава держави, що деспотично розпоряджається життям своїх громадян і не може бути усунений від влади законними способами».

Деякі титули Кім Чен Іра
당중앙 Центр партії
친애하는 지도자 Улюблений Керівник
존경하는 지도자 Шановний Керівник
현명한 지도자 Мудрий Керівник
수령 Вождь
최고사령관 Верховний головнокомандувач
조국통일의 구성 Передумова об'єднання Батьківщини
민족의 운명 Доля нації
백두광명성 Яскрава зірка Пектусана
인민의 아버이 Батько народу
령도자가 갖추어야 할 풍모를 완벽하게 지닌 친애하는 지도자 Улюблений Керівник, який сповна втілює прекрасний лик, яким повинен володіти лідер
민족의 태양 Сонце нації
장군 Полководець
백전백승의 강철의 령장 Залізний всепереможний Полководець
사회주의 태양 Сонце соціалізму
21세기의 향도성 Дороговказна зоря XXI століття
21세기의 세계 수령 Світовий Вождь XXI століття
주체의 차란한 태양 Яскраве сонце чучхе
21세기의 차란한 태양 Яскраве сонце XXI століття
위대한 령도자 Великий Керманич

Передача влади

2009 року Кім Чен Ір вибрав своїм майбутнім наступником на посту керівника країни молодшого сина Кім Чен Ина, в якому вбачав найбільше своїх рис. У книзі спогадів колишнього шеф-кухаря Кім Чен Іра йдеться, що Кім Чен Ин дуже схожий на свого батька. 2009 року Кім Чен Ин отримав титул «блискучий товариш». За оцінками це означає, що Пхеньян має намір збудувати культ особи наступника, подібно до того, як це робилося по відношенню до Кім Чен Іра і Кім Ір Сена.

Засновник КНДР Кім Ір Сен за життя був відомий як «великий вождь» і отримав посмертний титул «вічного президента». Його син і Кім Чен Ір мав звання «дорогий вождь».

Смерть

Кимсусанський палац Сонця

Кім Чен Ір помер 17 грудня 2011 року в своєму поїзді, як повідомляють ЗМІ самої КНДР, від «фізичної та психічної перевтоми, працюючи на благо народу», однак офіційною причиною смерті названо серцевий напад (інфаркт)[6]. Наступником глави КНДР призначений Кім Чен Ин, третій син Кім Чен Іра.

За рішенням політбюро Трудової партії Кореї Кім Чен Ір похований разом зі своїм батьком у мавзолеї Кимсусанський меморіальний палац у Пхеньяні.[7]

Примітки

Література

Посилання