Користувач:Jarozwj/Чернетка: відмінності між версіями
Jarozwj (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Jarozwj (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
Це явище відкрили 1934 року [[Джеймс Чедвік|Чедвік]] і [[Моріс Гольдхабер|Гольдхабер]]<ref name="Чедвик"/> і далі досліджували [[Вальтер Боте|Боте]] і [[Вольфганг Гентнер]]<ref name="Боте"/>, а потім і [[Нільс Бор]]<ref name="Бор-1"/><ref name="Бор-2"/>. |
Це явище відкрили 1934 року [[Джеймс Чедвік|Чедвік]] і [[Моріс Гольдхабер|Гольдхабер]]<ref name="Чедвик"/> і далі досліджували [[Вальтер Боте|Боте]] і [[Вольфганг Гентнер]]<ref name="Боте"/>, а потім і [[Нільс Бор]]<ref name="Бор-1"/><ref name="Бор-2"/>. |
||
При поглинанні гамма-кванту ядро отримує надлишок енергії без зміни свого нуклонного складу, а ядро з надлишком енергії є {{нп|Складене ядро|складеним ядром|ru|составное ядро}}. Як і інші ядерні реакції, поглинання ядром гамма-кванту можливе лише при виконанні необхідних енергетичних і [[спін]]ових співвідношень. Якщо передана ядру енергія перевищує [[Енергія зв'язку|енергію зв'язку]] нуклона в ядрі, то розпад утвореного складеного ядра відбувається найчастіше з випромінювання нуклонів, переважно [[нейтрон]]ів. |
При поглинанні гамма-кванту ядро отримує надлишок енергії без зміни свого нуклонного складу, а ядро з надлишком енергії є {{нп|Складене ядро|складеним ядром|ru|составное ядро}}. Як і інші ядерні реакції, поглинання ядром гамма-кванту можливе лише при виконанні необхідних енергетичних і [[спін]]ових співвідношень. Якщо передана ядру енергія перевищує [[Енергія зв'язку|енергію зв'язку]] нуклона в ядрі, то розпад утвореного складеного ядра відбувається найчастіше з випромінювання нуклонів, переважно [[нейтрон]]ів. Такий розпад викликає ядерні реакції <math>(\gamma, n)</math> і <math>(\gamma, p),</math> які називаються '''фотоядерними''', а явище випромінювання нуклонів у цих реакціях — '''ядерним фотоефектом'''. Позначення: |
||
* <math>\gamma</math> — частинка [[гамма-випромінювання]] чи гамма-квант ([[фотон]] з високою енергією); |
|||
* <math>n</math> — [[нейтрон]]; |
|||
* <math>p</math> — [[протон]]. |
|||
== Примітки == |
== Примітки == |
||
Версія за 10:42, 12 листопада 2017
| Ядерна фізика |
|---|
 |
|
|
Фотоядерні реакції (англ. photodisintegration, phototransmutation) — ядерні реакції, що відбуваються при поглинанні гамма-квантів ядрами атомів[1]. Явище випромінювання ядрами нуклонів при ції реакції називається ядерним фотоефектом.
Це явище відкрили 1934 року Чедвік і Гольдхабер[2] і далі досліджували Боте і Вольфганг Гентнер[3], а потім і Нільс Бор[4][5].
При поглинанні гамма-кванту ядро отримує надлишок енергії без зміни свого нуклонного складу, а ядро з надлишком енергії є складеним ядром[ru]. Як і інші ядерні реакції, поглинання ядром гамма-кванту можливе лише при виконанні необхідних енергетичних і спінових співвідношень. Якщо передана ядру енергія перевищує енергію зв'язку нуклона в ядрі, то розпад утвореного складеного ядра відбувається найчастіше з випромінювання нуклонів, переважно нейтронів. Такий розпад викликає ядерні реакції і які називаються фотоядерними, а явище випромінювання нуклонів у цих реакціях — ядерним фотоефектом. Позначення:
- — частинка гамма-випромінювання чи гамма-квант (фотон з високою енергією);
- — нейтрон;
- — протон.
Примітки
- ↑ Климов А. Н. Ядерная физика и ядерные реакторы. — Москва : Энергоатомиздат, 1985. — С. 352. (рос.)
- ↑ Дж. Чедвик, М. Гольдхабер. Ядерный фото-эффект (разложение дейтона γ-лучами). — Т. 14, № 8. (рос.)
- ↑ W. Bothe und W. Gentner. Atomumwandlungen durch γ-Strahlen // Zeitschrift für Physik A Hadrons and Nuclei. — 1937. — Т. 106, № 3-4.
- ↑ N. Bohr. Nuclear Photo-effects // Nature. — 1938. — № 141.
- ↑ Н. Бор. Ядерный фотоэффект // УФН. — 1938. — № 7. (рос.)