Корсунська угода (1669): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Виправив помилку
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
Немає опису редагування
Рядок 51: Рядок 51:
[[Категорія:Міжнародні договори України]]
[[Категорія:Міжнародні договори України]]
[[Категорія:Міжнародні договори Османської імперії]]
[[Категорія:Міжнародні договори Османської імперії]]
[[Категорія:1669 у Європі]]
[[Категорія:1669 в Україні]]

Версія за 07:45, 17 листопада 2017

Корсунська угода 1669 року
Тип союзна угода
Підписано 1669 рік
Підписанти Гетьманщина і Османська імперія

Корсунська угода 1669 р. — договір, підписаний у м. Корсуні між гетьманом Правобережної України Петром Дорошенком і османським урядом.

Намагаючись нейтралізувати ворожі дії Криму і здобути допомогу в боротьбі проти Речі Посполитої і Московського царства, Дорошенко восени 1669 року уклав союзний договір із Османською імперією. Цей союз був затверджений Генеральною Військовою Радою 10-12 березня 1669 року в Корсуні.

Зміст угоди

Дорошенко отримав від османського султана Мехмеда IV титул бея українського санджаку[1][2]. На думку історика Наталії Яковенко основою воєнно-політичного союзу стала угода, підписана 18 років тому (у 1651) між Богданом Хмельницьким і османським султаном[3]. За цим старим договором:

  • територія Української держави мала охоплювати землі від Перемишля до Путивля;
  • підтверджувалося право вільного вибору гетьмана, який обирався довічно;
  • українська православна церква зберігала автономію у складі константинопольського Патріархату;
  • українське населення звільнялося від сплати податків і данини на користь османської казни;
  • на українських землях османи і татари не мали права споруджувати мечеті і брати ясир;
  • Османська імперія і Кримське ханство не повинні були укладати мирних договорів з Річчю Посполитою і Московією без згоди гетьмана;
  • султанські грамоти, які стосувалися України, мали писатися турецькою та українською мовами.

Див. також

Примітки

  1. Эвлия Челеби Книга путешествий
  2. Санджакбей — управитель санджака, основної адміністративної одиниці в Османскій імперії (Султанская власть).
  3. Довідник з історії України. — 2-ге вид. — К., 2001.