Кайло: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м стиль
м уточнення
Рядок 3: Рядок 3:
'''Ка́йло'''<ref>{{СУМ-11|Кайло}}</ref> (можливо, від {{lang-de|Keil}}&nbsp;— «клин»)<ref>{{ЕСУМ2}}</ref>&nbsp;— [[ручний інструмент]], вигнутий і загострений з одного або обох кінців; металевий [[молоток]] на довгому дерев'яному держакові для відколювання шматків ламких порід від масиву.
'''Ка́йло'''<ref>{{СУМ-11|Кайло}}</ref> (можливо, від {{lang-de|Keil}}&nbsp;— «клин»)<ref>{{ЕСУМ2}}</ref>&nbsp;— [[ручний інструмент]], вигнутий і загострений з одного або обох кінців; металевий [[молоток]] на довгому дерев'яному держакові для відколювання шматків ламких порід від масиву.


Застосовується з глибокої давнини, спочатку у вигляді [[Олень|оленячих]] рогів, пізніше з [[Бронза|бронзи]] і [[Залізо|сплавів заліза]]. Відомі одно-, двокінцеві кайла та з вставним [[Лезо|лезом]]. Сліди від кайлоподібних знарядь знаходять на стінках [[гірничі виробки|гірничих виробок]] кам'яної доби (в [[Україна|Україні]], наприклад, на стінках кремнієвидобувних штолень і шахт на [[Донбас]]і та на Правобережжі, в районі [[Біла Гора (поселення)|Білої Гори]])<ref>{{МГЕ|nocat=1}}</ref>.
Застосовується з глибокої давнини, спочатку у вигляді [[Олень|оленячих]] рогів, пізніше з [[Бронза|бронзи]] і [[Залізо#Застосування|сплавів заліза]]. Відомі одно-, двокінцеві кайла та з вставним [[Лезо|лезом]]. Сліди від кайлоподібних знарядь знаходять на стінках [[гірничі виробки|гірничих виробок]] кам'яної доби (в [[Україна|Україні]], наприклад, на стінках кремнієвидобувних штолень і шахт на [[Донбас]]і та на Правобережжі, в районі [[Біла Гора (поселення)|Білої Гори]])<ref>{{МГЕ|nocat=1}}</ref>.


=== Дотичні терміни ===
=== Дотичні терміни ===

Версія за 17:27, 24 листопада 2017

Кайло, Народний музей історії міста Торецька.

Ка́йло[1] (можливо, від нім. Keil — «клин»)[2] — ручний інструмент, вигнутий і загострений з одного або обох кінців; металевий молоток на довгому дерев'яному держакові для відколювання шматків ламких порід від масиву.

Застосовується з глибокої давнини, спочатку у вигляді оленячих рогів, пізніше з бронзи і сплавів заліза. Відомі одно-, двокінцеві кайла та з вставним лезом. Сліди від кайлоподібних знарядь знаходять на стінках гірничих виробок кам'яної доби (в Україні, наприклад, на стінках кремнієвидобувних штолень і шахт на Донбасі та на Правобережжі, в районі Білої Гори)[3].

Дотичні терміни

  • Кайловище — держак кайла[4]
  • Кайлувати — відбивати кайлом[5]

Див. також

Примітки

  1. Кайло // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с.
  3. Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
  4. Кайловище // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  5. Кайлувати // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.