Дзвіночок (часопис): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
оновлення даних, вікіфікація
Рядок 11: Рядок 11:
| видавець = [[Українська преса (концерн)]]
| видавець = [[Українська преса (концерн)]]
| редактор =
| редактор =
| головний редактор = [[Шкрумеляк Юрій Андрійович]]
| головний редактор = [[Диркавець Леся Яківна]]
| політична належність =
| політична належність =
| мова = українська
| мова = українська
Рядок 20: Рядок 20:
| веб-сторінка =
| веб-сторінка =
}}
}}
'''«Дзвіночок»''' — часопис-місячник для дітей з бібліотекою «Ранок», заснований у 1931 році [[Тиктор Іван Микитович|Іваном Тиктором]] у [[Львів|Львові]]. Видавався до 1939 року.
'''«Дзвіночок»''' — часопис-місячник для дітей з бібліотекою «Ранок», заснований у 1931 році [[Тиктор Іван Микитович|Іваном Тиктором]] у [[Львів|Львові]]. Видавався до 1939 року. Відроджено у 1993 році [[Диркавець Леся Яківна|Лесею Пилип'юк-Диркавець]].


== Тематика ==
== Тематика ==
У рекламному матеріалі «Під увагу добрим родичам!» [[Тиктор Іван Микитович|І.&nbsp;Тиктор]] зазначав, що часопис буде гарно оформленим, цікавим за змістом і повчальним для дітей молодшого шкільного та дошкільного віку<ref>[http://www.galychyna.if.ua/publication/culture/nove-zhittja-represovanogo-zhurnalu/ Нове життя репресованого журналу]</ref>.
У рекламному матеріалі «Під увагу добрим родичам!» [[Тиктор Іван Микитович|І.&nbsp;Тиктор]] зазначав, що часопис буде гарно оформленим, цікавим за змістом і повчальним для дітей молодшого шкільного та дошкільного віку<ref>[http://www.galychyna.if.ua/publication/culture/nove-zhittja-represovanogo-zhurnalu/ Нове життя репресованого журналу]</ref>.


Часопис публікував матеріали виховного, пізнавального та розважально-пізнавального характеру для дітей різного рівня розвитку:
Часопис публікував матеріали виховного, пізнавального та розважально-пізнавального характеру для дітей різного рівня розвитку:
Рядок 32: Рядок 32:
* казки, віршики, сміховинки, ігри та жарти для дітей дошкільного віку, що супроводжувались смішними ілюстраціями (художник&nbsp;— [[Козак Едвард|Е.&nbsp;Козак]]).
* казки, віршики, сміховинки, ігри та жарти для дітей дошкільного віку, що супроводжувались смішними ілюстраціями (художник&nbsp;— [[Козак Едвард|Е.&nbsp;Козак]]).


У кожному з 94 номерів журнал «Дзвіночок» демонстрував високу культуру видання, використовуючи ефективні засоби текстового та графічного мистецтва для оформлення рекламних сюжетів, роблячи їх зрозумілими, наочними і читабельними<ref>[http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article=1457 Відродження "Дзвіночка" – журналу українських дітей]</ref>.
У кожному з 94 номерів журнал «Дзвіночок» демонстрував високу культуру видання, використовуючи ефективні засоби текстового та графічного мистецтва для оформлення рекламних сюжетів, роблячи їх зрозумілими, наочними і читабельними<ref>[http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article=1457 Відродження «Дзвіночка»&nbsp;— журналу українських дітей]</ref>.


На обкладинці «Дзвіночка» від першого до останнього номера був маленький хлопчик-козачок із дзвіночком у руці, який весело запрошував у гості.
На обкладинці «Дзвіночка» від першого до останнього номера був маленький хлопчик-козачок із дзвіночком у руці, який весело запрошував у гості.


== Журналісти ==
== Журналісти ==
Редактором видання був відомий український письменник й публіцист [[Шкрумеляк Юрій Андрійович|Юрій Шкрумеляк]]. Автором літературних казок, опублікованих у журналі, був приятель Юрія Шкрумеляка колишній поручник УГА, вчитель [[Гуцуляк Михайло Максимович|Михайло Максимович Гуцуляк]] ("Повість про князенка Бориса" (1934), "Петрусь шукає княжої корони" (1935, Ч. 39–43) і "Павло Соловей" (1936)).
Редактором видання був відомий український письменник й публіцист [[Шкрумеляк Юрій Андрійович|Юрій Шкрумеляк]]. Автором літературних казок, опублікованих у журналі, був приятель Юрія Шкрумеляка колишній поручник УГА, вчитель [[Гуцуляк Михайло Максимович|Михайло Максимович Гуцуляк]] («Повість про князенка Бориса» (1934), «Петрусь шукає княжої корони» (1935, Ч. 39–43) і «Павло Соловей» (1936)).

З 1993 року головний редактор відновленого журналу&nbsp;— [[Диркавець Леся Яківна|Леся Пилип'юк-Диркавець]].


== Джерела ==
== Джерела ==
* Видавнича справа та редагування в Україні: постаті і джерела (ХІХ – перша тр. ХХ ст.): Навч. посіб. / За ред. Н. Зелінської. – Львів: Світ, 2003. – с.&nbsp;574
* Видавнича справа та редагування в Україні: постаті і джерела (ХІХ&nbsp;— перша тр. ХХ ст.): Навч. посіб. / За ред. Н. Зелінської.&nbsp;— Львів: Світ, 2003.&nbsp;— с.&nbsp;574
* Гавенко М. М. Реклама у періодичних виданнях Івана Тиктора (на прекладі дитячого часопису "Дзвіночок") / М. М. Гавенко, Н. В. Зелінська. - С. 43-46 // Поліграфія і видавнича справа: наук.-техн. зб. № 39 / М-во освіти і науки України, Українська акад. друкарства. - Л. : Українська академія друкарства, 2002. - 248 с.
* Гавенко М.&nbsp;М.&nbsp;Реклама у періодичних виданнях Івана Тиктора (на прекладі дитячого часопису «Дзвіночок») / М.&nbsp;М.&nbsp;Гавенко, Н.&nbsp;В.&nbsp;Зелінська.&nbsp;— С. 43-46 // Поліграфія і видавнича справа: наук.-техн. зб. №&nbsp;39 / М-во освіти і науки України, Українська акад. друкарства.&nbsp;— Л. : Українська академія друкарства, 2002.&nbsp;— 248 с.
* Благовірна Н. Б. Впровадження принципів комерціалізації пресо-та книговидання в Галичині в першій третині ХХ ст. (за матеріалами журналу "Дзвіночок") / Н. Б. Благовірна. - С. 37-43 // Поліграфія і видавнича справа: наук.-техн. зб. № 39 / М-во освіти і науки України, Українська акад. друкарства. - Л. : Українська академія друкарства, 2002. - 248 с.
* Благовірна Н.&nbsp;Б.&nbsp;Впровадження принципів комерціалізації пресо-та книговидання в Галичині в першій третині ХХ ст. (за матеріалами журналу «Дзвіночок») / Н.&nbsp;Б.&nbsp;Благовірна.&nbsp;— С. 37-43 // Поліграфія і видавнича справа: наук.-техн. зб. №&nbsp;39 / М-во освіти і науки України, Українська акад. друкарства.&nbsp;— Л. : Українська академія друкарства, 2002.&nbsp;— 248 с.


== Примітки ==
== Примітки ==

Версія за 19:33, 28 листопада 2017

Дзвіночок


Тип місячник
Мова українська
Видавець Українська преса (концерн)
Формат A4
Засновано 1931
Власник Тиктор Іван Микитович
Головний редактор Диркавець Леся Яківна
Припинення публікацій 1939
Головний офіс Львів
Наклад 18 тис.

«Дзвіночок» — часопис-місячник для дітей з бібліотекою «Ранок», заснований у 1931 році Іваном Тиктором у Львові. Видавався до 1939 року. Відроджено у 1993 році Лесею Пилип'юк-Диркавець.

Тематика

У рекламному матеріалі «Під увагу добрим родичам!» І. Тиктор зазначав, що часопис буде гарно оформленим, цікавим за змістом і повчальним для дітей молодшого шкільного та дошкільного віку[1].

Часопис публікував матеріали виховного, пізнавального та розважально-пізнавального характеру для дітей різного рівня розвитку:

  • виховання патріотичних почуттів — твори героїчної тематики, зокрема публікації про дітей-героїв і ознайомлення дітей з героїчними постатями української історії та недавніх визвольних змагань;
  • матеріяли на реліґійні теми, зокрема про відзначення християнських свят з віршами на відповідні теми, з текстами сценок та декламацій для дітей;
  • вивчення основних слів німецької та англійської мов для повсякденного спілкування;
  • пісні з нотами та малюнками-рухами до них;
  • казки, віршики, сміховинки, ігри та жарти для дітей дошкільного віку, що супроводжувались смішними ілюстраціями (художник — Е. Козак).

У кожному з 94 номерів журнал «Дзвіночок» демонстрував високу культуру видання, використовуючи ефективні засоби текстового та графічного мистецтва для оформлення рекламних сюжетів, роблячи їх зрозумілими, наочними і читабельними[2].

На обкладинці «Дзвіночка» від першого до останнього номера був маленький хлопчик-козачок із дзвіночком у руці, який весело запрошував у гості.

Журналісти

Редактором видання був відомий український письменник й публіцист Юрій Шкрумеляк. Автором літературних казок, опублікованих у журналі, був приятель Юрія Шкрумеляка колишній поручник УГА, вчитель Михайло Максимович Гуцуляк («Повість про князенка Бориса» (1934), «Петрусь шукає княжої корони» (1935, Ч. 39–43) і «Павло Соловей» (1936)).

З 1993 року головний редактор відновленого журналу — Леся Пилип'юк-Диркавець.

Джерела

  • Видавнича справа та редагування в Україні: постаті і джерела (ХІХ — перша тр. ХХ ст.): Навч. посіб. / За ред. Н. Зелінської. — Львів: Світ, 2003. — с. 574
  • Гавенко М. М. Реклама у періодичних виданнях Івана Тиктора (на прекладі дитячого часопису «Дзвіночок») / М. М. Гавенко, Н. В. Зелінська. — С. 43-46 // Поліграфія і видавнича справа: наук.-техн. зб. № 39 / М-во освіти і науки України, Українська акад. друкарства. — Л. : Українська академія друкарства, 2002. — 248 с.
  • Благовірна Н. Б. Впровадження принципів комерціалізації пресо-та книговидання в Галичині в першій третині ХХ ст. (за матеріалами журналу «Дзвіночок») / Н. Б. Благовірна. — С. 37-43 // Поліграфія і видавнича справа: наук.-техн. зб. № 39 / М-во освіти і науки України, Українська акад. друкарства. — Л. : Українська академія друкарства, 2002. — 248 с.

Примітки

  1. ↑ Нове життя репресованого журналу
  2. ↑ Відродження «Дзвіночка» — журналу українських дітей
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Дзвіночок_(часопис)&oldid=21524436