Дніпровський академічний український музично-драматичний театр імені Тараса Шевченка: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Taromsky (обговорення | внесок)
Рядок 105: Рядок 105:
[[Категорія:Театри, засновані 1927]]
[[Категорія:Театри, засновані 1927]]
[[Категорія:Організації, названі на честь Тараса Шевченка]]
[[Категорія:Організації, названі на честь Тараса Шевченка]]
[[Категорія:Половиця]]
[[Категорія:Культура у Половиці]]
[[Категорія:1918 у Києві]]
[[Категорія:1918 у Києві]]
[[Категорія:1927 у Дніпрі]]
[[Категорія:1927 у Дніпрі]]

Версія за 20:43, 5 грудня 2017

Дніпровський академічний український музично-драматичний театр імені Тараса Шевченка

48°28′05″ пн. ш. 35°02′37″ сх. д. / 48.468240000027776659° пн. ш. 35.04370000002777630° сх. д. / 48.468240000027776659; 35.04370000002777630Координати: 48°28′05″ пн. ш. 35°02′37″ сх. д. / 48.468240000027776659° пн. ш. 35.04370000002777630° сх. д. / 48.468240000027776659; 35.04370000002777630
Країна  Україна
Місто
Адреса
Вулиця Воскресенська, 5
Назва на честь
(епонім)
Шевченко Тарас Григорович
Місткість 760 місць
Тип театр, театральна організаціяd
Відкрито 1918 (у Києві); з 1927 у Дніпрі
ukrdrama.dp.ua
Ідентифікатори і посилання
UA-12-101-0013

Мапа

CMNS: Дніпровський академічний український музично-драматичний театр імені Тараса Шевченка у Вікісховищі

Дніпр́овський академі́чний украї́нський музи́чно-драмати́чний теа́тр і́мені Т. Г. Шевче́нка — перший державний театр України. Заснований 1918 року у Києві як перший професійний театр України. При заснуванні називався Державним драматичним театром.

Історія

Радянський період

1919 року Державний драматичний театр було перейменовано у Перший державний драматичний театр УРСР ім. Шевченка. У перші десятиріччя існування театру на чолі з Загаровим працювали: Лесь Курбас, Іван Мар'яненко, Ганна Борисоглібська, Любов Гаккебуш, Михайло. Тінський, М. Домашенко, Олександр Сердюк, Антін Хорошун, О. Смирнов, Г. Маринич, Є. Сидоренко, Н. Ужвій, І. Замичковський, К. Бережний, Г. Мещерська, В. Василько та інші особистості.

З 1921 по 1926 роки трупа успішно гастролює Україною. 1925—1926 років театр працює в Полтаві, де його очолює режисер Леонід Кліщеєв.

1927 року театр влаштовується у місті Дніпро. Він розмістився у збудованій 1913 року будівлі театру англійського клубу. Репертуар в ті роки відзначався наявністю великої кількості різноманітних п'єс. Тут були твори української, російської та західноєвропейської класики, модерного напряму, п'єси тогочасних авторів. Афіші театру сповіщали про вистави українських класиків: «Гайдамаки» Шевченка у постановці відомого театрального режисера і реформатора Леся Курбаса, «Лісова пісня», «На полі крові», «Камінний господар» Лесі Українки, п'єси І. К. Карпенка-Карого, І. Г. Котляревського, вистави за творами Г. Ібсена, К. Гольдоні, Ж.-Б. Мольєра, В. Шекспіра та інших зарубіжних драматургів.

У воєнні роки Перший державний драматичний театр УРСР ім. Т. Г. Шевченка було евакуйовано до Казахстану. Головний режисер театру І. Кобринський і народна артистка УРСР З. Хрукалова створювали концертні бригади, що працювали на фронті.

У повоєнні роки успіхом у глядачів користувалися переважно оперети та комедії: «Запорожець за Дунаєм» Г. Артемовського, «Майська ніч» М. Старицького та «Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ'яненка, «Трембіта» Ю. Мілютіна, «Вільний вітер» І. Дунаєвського. Багато з них не сходили з афіш протягом багатьох десятиліть. Перший державний драматичний театр УРСР ім. Т. Г. Шевченка завжди активно гастролював. Виїжджала трупа і за межі України, а саме до Ленінграда (1946 та 1956 рр.).

Розквітнули нові самобутні особистості: режисери К. Карпатський, Д. Лазуренко, О. Сумароков, актори Л. Задніпровський, М. Садовський, М. Ільченко, О. Аведіков, А. Верменич, І. Білгородський, художники Л. Скрипка та М. Корольов.

У 50-60-ті роки з'явилась плеяда талановитих митців, таких як В. Овчаренко, В. Курилов, А. Білгородський, К. Карпенко, С. Станкевич, Г. Березанська, П. Лисенко, М. Садовський, А. Вірменич, Л. Бондаренко, Л. Кушкова, О. Петренко, Л. Стілик, В. Шевченко, М. Стороженко, В.Чечот та багато інших блискучих талантів.

У репертуарі 70-х років, окрім української класики XIX сторіччя, велика кількість п'єс на тему Великої Вітчизняної війни: «Тил» М. Зарудного, «Солдатська вдова» В. Анкілова, «Голубі олені» О. Коломійця та інші. Постановки тоді здійснювали такі метри як В. Божко, О. Горбенко, А. Літко та інші.

1979 року відбулась реконструкція театру за проектом архітекторів Є. Яшунського і В. Халявського. На фасаді скульптором Ю. Павловим створені барельєфи на теми етапних постановок.

У 80-х роках морально-естетичні проблеми, проблеми духовних пошуків сучасника виходять у виставах на перший план: «Кафедра» В. Врублевської, «Енергійні люди» В. Шукшина, «Моя люба Памела» Дж. Патрика (реж. О. Михайлов), «Тев'є-молочник» Шолом-Алейхема (реж. В. Сміян), «Молода хазяйка Ніскавуорі» Х. Вуолійокі (реж. Гр. Богомаз-Бабій) та ін. У трупі працювали артисти: О. Гончаров, В. Варламов, О. Копитіна, М. Корольков, В. Головченко, В. Кривошапов, С. Кузнєцова, Л. Чайка та інші яскраві таланти, диригенти А. Мірзоян, Н. Нусбаум.

Сучасність

Після проголошення незалежності України у репертуарі з'являються п'єси за творами письменників, які за радянських часів були «persona non grata», наприклад драма «Маруся Чурай» за однойменним твором Ліни Костенко. Глядач знайомиться також з виставою про життя історика Дмитра Яворницького «Народжений під знаком Скорпіона» В. Савченка. Спектакль «Мазепа — гетьман України» за Б. Лепким розповідає про історичне минуле України.

У трупі театру служать народні артистисти України: режисер Лідія Кушкова, Валерій Ковтуненко, Григорій Маслюк, Михайло Чернявський, Василь Крачковський; заслужені артисти України: Віктор Гунькін, Ірина Медяник, Наталя Тафі, Неля Ніколаєва, Людмила Бєлінська, Жанна Дмитренко, Микола Постолака, Валентина Сушко, Валерій Мойсеєнко, Петро Кулик, провідні майстри сцени: Станіслав Дрожаков, Володимир Бережницький, Лариса Булдигіна, Любов Тимошенко, Нінель Мальцева, Олена Вербова, а також талановиті молоді артисти драми та балету.

Театр постійно збагачує репертуар творами української і світової драматургії, працює над створенням вистав за п'єсами сучасників. Репертуар шевченківців сьогодні складає українська класика, зокрема вистави: «Лісова пісня» Л. Українки, «Наталка-Полтавка» І. Котляревського, «Земля» за О. Кобилянською, «Закон» В. Винниченка, «Украдене щастя» І. Франка, «Хазяїн» І. К. Карпенка-Карого, «Назар Стодоля» Т. Шевченка. Вистави за п'єсами сучасних та зарубіжних драматургів: «Страсті по Торчалову» М. Воронова, «9 ночей» М. Вішнєка, «Новорічний єралаш» В. Шарика, «Наполеон і корсиканка» І. Губача, «Аршин мал алан» У. Гаджибекова, «Джокер» Г. Запольської, та ін. Для юних глядачів, у репертуарі казки: «Нові пригоди кота Леопольда» Б. Дмитрієва, «В країні сонячних зайчиків» В. Нестайка, «Коза-Дереза» Л. Кушкової.

2004 року театр отримує статус «академічний», його відзначають нагородами на різноманітних театральних фестивалях і конкурсах, таких як: «Мельпомена Таврії» (Херсон), «Січеславна» (Дніпро), «Данапріс» (м. Запоріжжя) та ін.

Театр очолюють: директор-художній керівник — народний артист України, кандидат мистецтвознавства Валерій Ковтуненко, головний режисер — Анатолій Канцедайло, заслужений діяч мистецтв України, завідуючий літературною частиною — Віктор Шевченко, постановочною частиною керує заступник директора з художньо-постановочної роботи заслужений працівник культури України Володимир Бобров, балетмейстр — В'ячеслав Івлюшкін. У театрі працює високопрофесійний оркестр під керівництвом Юрія Бєдника.

У 2009 році відбулася реставрація приміщення і фасаду театру, пройшли урочистості з нагоди 90-річчя від дня народження першого державного театру України.

Репертуар

Репертуар, що діє з 2011 року

Українська класична драматургія

Т. Шевченко «Назар Стодоля», І. Франко «Украдене щастя», М. Гоголь «Майська ніч», І. Котляревський «Наталка полтавка», Леся Українка «Лісова пісня», «На полі крові», «В катакомбах», І. Карпенко-Карий «Хазяїн», Г. Квітка-Основ'яненко «Сватання на Гончарівці», «Шельменко-денщик» та ін.

Зарубіжна драматургія

М. Себастіан (переклад Віктора Шевченка) «Безіменна зірка», І. Кальман «Сільва», І. Губач (переклад В. Неволова) «Наполеон і корсиканка», І.Кальман «Маріца», Дж. Маррелл «Сміх лангусти».

Сучасна драматургія

О. Арбузов «Старомодна комедія», Р. Галушко «Заради любові», В. Мережко «Двоє і ніч», В. Константинов, Б. Рацер «Діоген», Л. Кушкова «Бал», вистава-концерт за творами Т. Шевченка, О. Гаврош «Ромео і Жасмин», Л. Іцелєв «Історія Отелло» та ін..

Казки

Е. Т. А. Гофман «Лускунчик», Б. Дмитрієв (переклад В. Шевченка) «Нові пригоди кота Леопольда», Я.  Л. Кушкова «Коза-дереза», М.Кропивницький «По щучому велінню».

Митці

У різні роки театру служили: Режисери: Л. Курбас, М. Тінський, О. Загаров, М. Буторін, Л. Южанський, В. Галицький, І. Кобринський, К. Капатський, О. Сумароков, Д. Лазуренко, В. Овчаренко, І. Казнадій, В. Божко, О. Горбенко, А. Литко, О. Михайлов, В. Сміян, М. Мальцев, А. Москаленко, Гр. Богомаз-Бабій, М. Волошин, О. Зініна та ін..

Майстри української сцени: А. Хорошун, С. Станкевич, Ф. В. Левицький, І. О. Мар'яненко, Г. І. Борисоглібська, І. Е. Замичковський, Н. М. Ужвій , Г. Маринич, Л. Задніпровський, А. Верменич, У. Калініченко,З. Хрукалова, І. Михлик, Г. Козловська, М. Ільченко, М. Домашенко, Н. Горна, М. Садовський, Л. Бондаренко, К. Карпенко, А. Пуліна, Л. Стилик, П. Лисенко, О. Петренко, О. Аведіков, Г. Березанська, В. Баєнко, В. Шевченко, М. Стороженко, В. Курилов, Е. Верещагіна, Г. Босенко, А. Гайдабура та ін..

Диригенти: А. Батюк, І. Шмат, Л. Кауфман, А. Мірзоян, Н. Нусбаум, Ю. Алексєєв, В. Коритько, Ю. Кутєпов та ін..

Художники: М. Санніков, І. Шлеп'янов, І. Назаров, М. Корольов, Л. Скрипка, В. Зюзін, А. Пеньковський та ін.

Література

Посилання