Рауль Леоні: відмінності між версіями

Перейти до навігації Перейти до пошуку
м
уточнення
м (уточнення)
Упродовж правління Леоні започаткував важливі проекти: розвиток [[Важка промисловість|важкої промисловості]] в [[Гаяна|Гаяні]] (гідроелектроенергетика, залізо та сталь), відкриття Робітничого банку, а також будівництво дорожньої інфраструктури (автотраси, магістралі, мости — найважливіший з них перетинає [[Оріноко]]). Також відбулись важливі зміни в робітничій та соціальній галузях: профспілки набули ширших прав і повноважень, було змінено систему соціального забезпечення. Леоні спробував реформувати податкову систему, проте його стримала коаліція лівих та правих політиків, які відкрито відстоювали інтереси [[Нафта|нафтових]] компаній.
 
1 грудня 1968 року на президентських виборах перемогу здобув [[Рафаель Кальдера]] з [[КОПЕІ]], який отримав 29,1% голосів<ref>Dieter Nohlen (2005) ''Elections in the Americas: A data handbook, Volume II'', p555 {{ISBN|978-0-19-928358-3}}{{ref-en}}</ref>. 11&nbsp;березня 1969 року Леоні відповідно до пакту Punto Fijo передав владу новообраному президенту. Вперше в історії Венесуели як незалежної держави передачу було здійснено мирним шляхом чинною владою обраному членупредставнику опозиції, що переміг на виборах.
 
== Примітки ==
841

редагування

Навігаційне меню