Відмінності між версіями «Євроскептицизм»

Перейти до навігації Перейти до пошуку
нема опису редагування
м (Вніс поправку до одного речення.)
== Виникнення євроскептицизму ==
 
О. Тарнавський відзначає, що у середині ХХ століття ідея європейської інтеграції розділила суспільства деяких країн Європи та їх наукові і політичні еліти на три умовні групи<ref>Тарнавський О. Генезис євроскептицизму / Омелян Тарнавський. // Українська асоціація викладачів та дослідників європейської інтеграції. - 2017 - №1 - С. 306-311</ref>. До першої входили її палкі прихильники, до другої – ті, хто сумнівалися у доцільності чи/та успішності євроінтеграції, а третю формували категоричні противники будь-яких єврооб’єднавчих рухів. Це засвідчує перше міжнародне опитування громадської думки про ідею формування «Сполучених Штатів Європи», яке було проведено у вересні 1947 року. Тоді більшість німців, французів і голландців висловились на користь цієї ідеї, в той час як більшість норвежців і шведів проявили невпевненість щодо неї. Але певна частина кожного з тих суспільств таки виступила проти вказаного інтеграційного проекту. Цілком імовірно, що така їх відповідь мала євроскептичне забарвлення. Дослідження ж, проведене у ВеликобританіїВеликій Британії, показало, що більшість британців не зайняти конкретну позицію з цього питання та відповідали умовно: «важко відповісти».
 
Опитування 1947 р., демонструє, що у Німеччині, Франції та Нідерландах були як прихильники, яких було значно більше, так і противники/скептики, що знаходились у меншості, але ж, все таки, були. Це дозволяє припускати, що євроскептицизм стосовно створення «Об’єднаної Європи» був проявлений не лише у ВеликобританіїВеликій Британії, але також у Німеччині, Франції та інших названих країнах одночасно. Тому ще до створення ЄОВС (1951 р.), у цих державах можна було помітити не тільки прихильників, але і євроскептиків та противників інтеграційного процесу. О. Тарнавський зазначає, що ця теза дозволяє не погодитись із загальною думкою, що євроскептицизм виник у ВеликобританіїВеликій Британії.
 
Більшість дослідників пов’язують виникнення євроскептицизму з такими причинами як страх перед глобалізацією; занепокоєння щодо втрати державного суверенітету і суверенності національної влади; побоювання утворення наддержави у вигляді ЄС, де національні уряди не матимуть впливових повноважень, а всі рішення прийматиме центральна наднаціональна влада; через дефіцит демократії та ін. Проте, на думку О. Тарнавського, ранній євроскептицизм базувався переважно на страхах перед потенційними загрозами, які, однак, не підтверджуються дійсними процесами євроінтеграції. Тобто, підстави і аргументи ранніх євроскептиків (1950-ті рр.), а отже фундаторів цієї суспільно-політичної течії, були доволі гіпотетичними і ніяк не корелювали з тим, що насправді пропонували організації, які передували створенню [[Європейський Союз|ЄС]] ([[Європейська спільнота з вугілля та сталі|ЄОВС]], [[Європейська економічна спільнота|ЄЕС]], [[Європейська спільнота з атомної енергії|ЄСАЕ]]). Адже держави-члени спочатку ЄОВС та ЄЕС, а пізніше – ЄС мали і мають достатньо важелів, щоб не допустити того, чого євроскептики власне боялися і бояться донині.
 
=== Виникнення терміну "євроскептицизм" ===
З історичної точки зору термін «євроскептицизм» відносно новий. Одначе, стосовно того, коли саме він виник, досі тривають дискусії серед науковців різних країн світу. Хорватські дослідники Інес Керсан-Шкабіч і Данієл Томіч доводять, що термін євроскептицизм бере свої коріння з політичного дискурсу британської Консервативної партії у контексті її позиції щодо членства ВеликобританіїВеликої Британії у Європейському Економічному Співтоваристві (ЄЕС). За їх твердженням, ця партія категорично рекомендувала стояти осторонь процесу європейської інтеграції ще на початку 1950-х рр. і щодо референдуму з питання членства ВеликобританіїВеликої Британії у 1975 році.
 
Британські вчені Роберт Хармсен і Менно Спірінг, а також норвезький дослідник Саймон Ашуд, стверджують, що вперше термін євроскептицизм було вжито у виданні «The Times» у червні 1986 р. Тоді йшлося про те, що корінь євроскептицизму – у позиції ВеликобританіїВеликої Британії проти французько-німецького домінування в ЄС. Французька дослідниця Аґнес Александра-Кольєр доводить, що слово «євроскептицизм» вперше було озвучено прем’єр-міністром Великої Британії Маргарет Тетчер під час її знаменитої промови у м. Брюгге у 1988 р. Натомість, англійський дослідник Кріс Флуд переконаний, що перше використання терміну «євроскептицизм» засвідчено лише у 1991 р. у Британському Національному Корпусі – збірнику 100 мільйонів слів писемного та усного мовлення з широкого кола джерел. Дослідники Гарі Маркс і Лісбет Хюґ взагалі твердять, що цей термін вперше з’явився в «The Economist» лише в грудні 1992 р., де описувалася критична думка населення Німеччини з питань європейської інтеграції <ref>Тарнавський О. Історико-теоретичні аспекти виникнення концепту євроскептицизму / Омелян Тарнавський // Вісник Львівського університету. Філософсько-політологічні студії. - 2017 - №11. - С. 146-153 </ref>.
 
Очевидно, що термін євроскептицизм носить публіцистичне походження, але через велику увагу науковців за останні 20 років, він все частіше стає об’єктом наукових досліджень. За цей час учені узгодили розуміння щодо самого терміна, в якому «євро» означає ЄС, а «скептицизм» – сумнів. Більшість дослідників та експертів з європейських студій вважають, що будь–який сумнів певної держави–члена ЄС щодо європейських інституцій є проявом євроскептицизму<ref>Тарнавський О. Р. '''Формування поняття та типологій євроскептицизму''' / О. Р. Тарнавський // Гілея: науковий вісник. - 2016. - Вип. 109. - С. 338-343.</ref>.
102 076

редагувань

Навігаційне меню