Плазмовий дисплей: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Скасування редагування № 17191572 користувача 82.207.31.234 (обговорення)
Немає опису редагування
Рядок 2: Рядок 2:
[[Файл:Plasma display.jpg|thumb|200px|Плазмовий телевізор]]
[[Файл:Plasma display.jpg|thumb|200px|Плазмовий телевізор]]
[[Файл:Plasma-display-composition.svg|thumb|200px|Будова плазмової панелі]]
[[Файл:Plasma-display-composition.svg|thumb|200px|Будова плазмової панелі]]
'''Плазмовий дисплей''' (або Газорозрядний екран; також широко застосовується англійська калька «плазмова панель») — пристрій виведення інформації, [[дисплей]], дія якого ґрунтується на явищі свічення [[люмінофор]]у під впливом ультрафіолетових променів, що виникають при [[Газовий розряд|електричному розряді]] в йонізованому газі, тобто у [[Плазма (агрегатний стан)|плазмі]].
'''Плазмовий дисплей''' ( Газорозрядний екран; також широко застосовується англійська калька «плазмова панель») — пристрій виведення інформації, [[дисплей]], дія якого ґрунтується на явищі свічення [[люмінофор]]у під впливом ультрафіолетових променів, що виникають при [[Газовий розряд|електричному розряді]] в йонізованому газі, тобто у [[Плазма (агрегатний стан)|плазмі]].


== Будова ==
== Будова ==
Рядок 35: Рядок 35:
* глибина кольорів;
* глибина кольорів;


*
Недоліки:
* недовговічність (у середньому 30000 годин, вигоряння дисплея, як наслідок високих робочих температур);
* особливо видна пікселізація при відхиленні по вертикалі кута огляду, що також відбувається за рахунок виділення значної кількості тепла.

== Основні виробники плазмових панелей ==

* [[Panasonic Corporation]] (раніше [[Matsushita]])
* [[Samsung Electronics]]
* [[LG Electronics]]
* [[Gradiente]]
* [[Lanix]]
* [[ProScan]]
* [[Sanyo]]
* [[Funai]]
* [[Magnavox]]
* [[Toshiba]]


== Примітки ==
== Примітки ==

Версія за 18:12, 26 січня 2018

Плазмовий телевізор
Будова плазмової панелі

Плазмовий дисплей ( Газорозрядний екран; також широко застосовується англійська калька «плазмова панель») — пристрій виведення інформації, дисплей, дія якого ґрунтується на явищі свічення люмінофору під впливом ультрафіолетових променів, що виникають при електричному розряді в йонізованому газі, тобто у плазмі.

Будова

Плазмова панель являє собою матрицю газонаповнених комірок, уміщених між двома паралельними скляними пластинами, всередині яких розташовані прозорі електроди, що утворюють шини сканування, підсвічування та адресації. Розряд у газі відбувається між розрядними електродами (сканування та підсвічування) на лицевому боці екрану і електродом адресації на зворотному боці.

Особливості конструкції:

  • субпіксель плазмової панелі має розміри 200 мкм x 200 мкм x 100 мкм;
  • передній електрод виготовляється з оксиду індію та олова, оскільки він проводить струм і максимально прозорий;
  • при протіканні великих струмів по досить великому плазмовому екрану через опір провідників виникає суттєве падіння напруги, що призводить до спотворень сигналу, у зв'язку з чим додають проміжні провідники з хрому, незважаючи на його непрозорість;
  • для створення плазми комірки зазвичай заповнюються газами — неоном або ксеноном (рідше використовується гелій і аргон, або, частіше, їх суміші) з додаванням ртуті.

Хімічний склад люмінофору:

  • Зелений: Zn2SiO4:Mn2+ / BaAl12O19:Mn2+;+ / YBO3:Tb / (Y, Gd) BO3:Eu [1]
  • Червоний: Y2O3:Eu3+ / Y0,65Gd0,35BO3:Eu3+
  • Синій: BaMgAl10O17:Eu2+

Наявна проблема адресації мільйонів пікселів вирішується розташуванням пари передніх доріжок у вигляді рядків (шини сканування і підсвічування), а кожної задньої доріжки у вигляді стовпців (шина адресації). Внутрішня електроніка плазмових екранів автоматично вибирає потрібні пікселі. Ця операція проходить швидше, ніж сканування променем на моніторах з ЕПТ. В останніх моделях плазмових панелей оновлення екрану відбувається на частотах 400—600 Гц, що дозволяє людському оку не помічати мерехтіння екрану.

Принцип дії

Робота плазмової панелі складається з трьох етапів:

  1. ініціалізація, в ході якої впорядковується положення зарядів середовища та його підготовка до наступного етапу (адресації). При цьому на електроді адресації напруга відсутня, а на електрод сканування відносно електроду підсвічування подається імпульс ініціалізації, що має східчасту форму. На першій сходинці цього імпульсу впорядковується розташування іонізованого газового середовища, на другій — розряд у газі, а на третій — завершення упорядкування.
  2. адресація, в ході якої відбувається підготовка пікселя до підсвічування. На шину адресації подається позитивний імпульс (+75 В), а на шину сканування негативний (-75 В). На шині підсвічування напруга встановлюється рівною +150 В.
  3. підсвічування, в ході якого на шину сканування подається позитивний, а на шину підсвічування негативний імпульс, рівний 190 В. Сума потенціалів йонів на кожній шині і додаткових імпульсів призводить до перевищення порогового потенціалу і розряду в газовому середовищі. Після розряду відбувається повторний розподіл іонів біля шин сканування і підсвічування. Зміна полярності імпульсів призводить до повторного розряду у плазмі. Таким чином, зміною полярності імпульсів забезпечується багаторазовий розряд комірки.

Один цикл «ініціалізація — адресація — підсвічування» формує одне підполе зображення. Додаючи декілька підполів можна забезпечувати зображення заданої яскравості і контрасту. У стандартному виконанні кожен кадр плазмової панелі формується додаванням восьми підполів.

Таким чином, при підведенні до електродів високочастотної напруги, відбувається йонізація газу або утворення плазми. У плазмі відбувається ємнісний високочастотний розряд, що викликає ультрафіолетове випромінювання, яке спричиняє свічення люмінофора: червоне, зелене або синє. Це свічення, проходячи через передню скляну пластину, потрапляє в око глядача.

Переваги і недоліки

Переваги:

  • висока контрастність;
  • глибина кольорів;

Примітки