Імені Тараса Шевченка (станція): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 69: Рядок 69:


У [[1897]] році Фастівська залізниця була поглинута Південно-Західною залізницею, а з [[1936]] року станція Бобринська стала станцією [[Одеська залізниця|Одеської залізниці]].
У [[1897]] році Фастівська залізниця була поглинута Південно-Західною залізницею, а з [[1936]] року станція Бобринська стала станцією [[Одеська залізниця|Одеської залізниці]].

Вночі з [[21 лютого|21]] на [[22 лютого]] [[1918]] року Звенигородський кіш (батальйон) [[Вільне козацтво|вільного козацтво]] [[Юрій Тютюнник|Юрка Тютюнника]] розбив на станції переважаючі сили більшовиків (8-ми тисячну групу [[Муравйов Михайло Артемович|Михайла Муравйова]]).


Друге переобладнання станція пережила у [[1958]]–[[1964]] роках, тоді ж на станції з'явився електричний транспорт.
Друге переобладнання станція пережила у [[1958]]–[[1964]] роках, тоді ж на станції з'явився електричний транспорт.

Версія за 08:35, 29 січня 2018

Станція Імені Тараса Шевченка

Імені Тараса Шевченка — Помічна,
Миронівка — Імені Тараса Шевченка,
Імені Тараса Шевченка —  Знам'янка,
Гребінка — Імені Тараса Шевченка
Одеська залізниця
Шевченківська дирекція
Сміла

Південний вокзал
Південний вокзал
49°12′12″ пн. ш. 31°53′40″ сх. д. / 49.20333° пн. ш. 31.89444° сх. д. / 49.20333; 31.89444Координати: 49°12′12″ пн. ш. 31°53′40″ сх. д. / 49.20333° пн. ш. 31.89444° сх. д. / 49.20333; 31.89444
Дата відкриття 15 серпня
Рік відкриття 1876 (148 років)
Попередня назва Бобринська
Тип дільнична
Відстань до Києва, км 212
Код станції 420008 ?
Код «Експрес-3» 2208350 ?
Послуги Залізнична станція Квиткова каса Оформлення багажу
Мапа
Імені Тараса Шевченка на Вікісховищі

Íмені Тарáса Шевчéнка (до 1936 року та у 19411944 роках — Бóбринська[1], у 19361938 роках — Íмені Пóстишева, у 19381940 роках — Íмені Єжóва) — вузлова електрифікована дільнична залізнична станція Шевченківської дирекції Одеської залізниці, розташована у місті Сміла за адресою: провулок Тараса Шевченка, 1.

Історія

У 1872 році під тиском цукрозаводчиків генерал-губернатор князь Дундуков-Корсаков був змушений піти на з'єднання Києво-Брестської та Харково-Миколаївської залізниць що кінчалися станціями Фастів та Знам'янка відповідно. З цією метою було утворено Товариство Фастівської залізниці. Товариство планувало прокладення залізниці через район Новомиргород-Златопілля, однак Міністр шляхів сполучення граф Бобринський домігся виконання Уставу Товариства, яким було зобов'язано прокласти колію через Смілу з правом експлуатації до 1957 року.

Тож на околиці Сміли паралельно з будівництвом залізниці будується головна станція Фастівської залізниці. Назву їй було обрано Бобринська на честь графів Бобринських.

Граф задумав будівництво станції заздалегідь, тож назва Бобринська уперше з'явилася на карті 1870 року, що нині зберігається у бібліотеці імені Салтикова-Щедріна (Санкт-Петербург).

Рух поїздів розпочався 23 листопада 1876 року, як свідчать телеграми з Фастова та Сміли у Товариство залізниці, що засідало у Петербурзі. Управління ж залізниці було розміщено у Смілі.

На Бобринській було облаштовано депо на дев'ять паровозів і сарай на 8 вагонів. Там же були: головна майстерня для ремонту паровозів та вагонів (зараз Смілянський електромеханічний завод), магазин для запчастин і матеріалів.

Незважаючи на низький вантажообіг, наявність станції дала швидкий імпульс зростання розвитку міста та скорочення безробіття. Умови роботи були надзвичайно важкі — працювали по 12 годин, а заробіток одержували по 80-90 карбованців на рік. Робітники та стрілочники жили у тісних холодних бараках по дві-три родини разом. Лікарні у залізничників не було, тож доводилося користуватися лікарнею графа Бобринського за плату.

Напередодні Першої світової війни станцію було переобладнано. У цей час було збудовано залізницю Одеса-Москва, і через станцію пішов потік поїздів з півдня у центр Російської імперії.

У 1897 році Фастівська залізниця була поглинута Південно-Західною залізницею, а з 1936 року станція Бобринська стала станцією Одеської залізниці.

Вночі з 21 на 22 лютого 1918 року Звенигородський кіш (батальйон) вільного козацтво Юрка Тютюнника розбив на станції переважаючі сили більшовиків (8-ми тисячну групу Михайла Муравйова).

Друге переобладнання станція пережила у 19581964 роках, тоді ж на станції з'явився електричний транспорт.

У 1991 році увійшла до підпорядкування «Укрзалізниці».

Впродовж 20052008 рр. станцію було реконструйовано у зв'язку з відкриттям швидкісної лінії «Київ — Дніпро».

13 вересня 2012 року локомотивне депо станції імені Тараса Шевченка було нагороджено як найкраще локомотивне депо у галузевому змаганні першого півріччя 2012 року. Зокрема, відзначена висока продуктивність праці, зростання обсягів перевезень та ефективна економія експлуатаційних витрат за виконання плану поточних ремонтних робіт, впровадження технологічних новацій у оснащенні та відсутності виробничого травматизму[2].

Пасажирське сполучення

Станція обслуговує пасажирські та вантажні поїзди, що курсують між регіонами України, країнами СНД та деякими європейськими країнами.

Згідно розкладу на 2017 рік на станції зупиняються пасажирські потяги[3]:

№ поїзда Маршрут руху № поїзда Маршрут руху Курсування
12 «Славутич» Київ — Новоолексіївка 11 «Славутич» Новоолексіївка — Київ Щоденно
42 Трускавець — Дніпро 41 Дніпро — Трускавець Щоденно
52 «Нічний експрес» Київ — Запоріжжя, Новоолексіївка* 51 «Нічний експрес» Новоолексіївка*, Запоріжжя — Київ Через день
62 Москва — Миколаїв, Херсон 61 Херсон, Миколаїв — Москва Через день
70 Львів — Маріуполь 69 Маріуполь — Львів Щоденно
71 «Запоріжжя» Запоріжжя — Київ 72 «Запоріжжя» Київ — Запоріжжя Щоденно
79 «Дніпро» Дніпро — Київ 80 «Дніпро» Київ — Дніпро Щоденно
83 «Азов» Маріуполь — Київ 84 «Азов» Київ — Маріуполь Щоденно
86 Львів — Новоолексіївка 85 Новоолексіївка — Львів Через день
88 «Лісова пісня» Ковель — Новоолексіївка 87 Лісова пісня» Новоолексіївка — Ковель Через день
96 «Тясмин» Львів — Черкаси 95 «Тясмин» Черкаси — Львів 1 раз в 4 дня
102 Київ — Херсон 102 Херсон — Київ Щоденно
103 «Нічний експрес» Маріуполь — Київ 104 «Нічний експрес» Київ — Маріуполь Через день
110 Львів — Херсон 109 Херсон — Львів Через день
119 Запоріжжя — Львів 120 Львів — Запоріжжя Щоденно
121 «Миколаїв» Київ — Миколаїв 121 «Миколаїв» Миколаїв — Київ Щоденно
134 Івано-Франківськ — Миколаїв 133 Миколаїв — Івано-Франківськ Через день
138 Одеса — Черкаси 137 Черкаси — Одеса 1 раз в 4 дня
148 «Хаджибей» Київ — Одеса 148 «Хаджибей» Одеса — Київ Щоденно
162* Київ — Миколаїв, Херсон 162* Херсон, Миколаїв — Київ Через день
179* Дніпро — Київ 180* Київ — Дніпро За вказівкою
188* Львів — Бердянськ 187* Бердянськ — Львів Через день
204* Київ — Херсон 201* Херсон — Київ За вказівкою
206* Київ — Миколаїв 205* Миколаїв — Київ За вказівкою
228* Київ — Бердянськ 227* Бердянськ — Київ Щоденно
232* Івано-Франківськ — Генічеськ 231* Генічеськ — Івано-Франківськ Через день
248* Київ — Одеса 247* Одеса — Київ 1 раз в 4 дня
256* Львів — Херсон 255* Херсон — Львів Через день
282/294* Хмельницький — Генічеськ 281/293* Генічеськ — Хмельницький Через день
284* Барановичі — Херсон 283* Херсон — Барановичі Через день
298* Київ — Херсон 297* Херсон — Київ Щоденно
732 «Інтерсіті+» Київ — Запоріжжя 731 «Інтерсіті+» Запоріжжя — Київ Щоденно
734 «Інтерсіті+» Київ — Покровськ 731 «Інтерсіті+» Покровськ — Київ Щоденно
736 «Інтерсіті+» Київ — Запоріжжя 735 «Інтерсіті+» Запоріжжя — Київ Щоденно
794 «Дніпровські зорі» Ім. Тараса Шевченка — Харків 793 «Дніпровські зорі» Харків — Ім. Тараса Шевченка Щоденно

Зірочкою помічено поїзда, які курсують в літній період.

Скасовані поїзди

До 2014 року станція обслуговувала такі пасажирські поїзди, наприклад:

Примітки

  1. Постанова ЦВК СРСР «Про присвоєння станції, депо, заводу і відділенння Бобринське імені т. Постишева П.П.»
  2. Локомотивне депо станції імені Т.Шевченка Одеської залізниці — краще в Україні
  3. Розклад руху пасажирських поїздів по станції ім. Т. Шевченка. Офіційний веб-сайт «Укрзалізниці».

Джерела