Капітолійські музеї: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Немає опису редагування |
мНемає опису редагування |
||
Рядок 2: | Рядок 2: | ||
[[Файл:CampidoglioEng.jpg|thumb|right|300px|Проект забудови Капітолійського пагорба за Мікеланджело. Гравюра Етьєна Дюперака, 1568]] |
[[Файл:CampidoglioEng.jpg|thumb|right|300px|Проект забудови Капітолійського пагорба за Мікеланджело. Гравюра Етьєна Дюперака, 1568]] |
||
'''Капітолійські музеї''' ({{lang-it|Musei Capitolini}}) — [http://books.google.com/books?id=ppFwc9uSGNcC&pg=PA157&dq=%22world%27s+oldest+public+museum&as_brr=0&sig=ACfU3U0F0BzY3B-6Bu8eknm2FdZn6kTAGQ найстаріший публічний] [[музей]] у світі, початок якому поклав папа [[Сікст IV]] у 1471 |
'''Капітолійські музеї''' ({{lang-it|Musei Capitolini}}) — [http://books.google.com/books?id=ppFwc9uSGNcC&pg=PA157&dq=%22world%27s+oldest+public+museum&as_brr=0&sig=ACfU3U0F0BzY3B-6Bu8eknm2FdZn6kTAGQ найстаріший публічний] [[музей]] у світі, початок якому поклав папа [[Сікст IV]] у [[1471]], передавши в дар «народу [[Рим]]a» збори античної бронзи, що розміщувалися до того часу у стінах [[Латеранський палац|Латерана]]. |
||
Говорять про «музеї» у множині, так як пізніше до оригінальної колекції стародавніх скульптур була додана папою [[Бенедикт XIV|Бенедиктом XIV]] у |
Говорять про «музеї» у множині, так як пізніше до оригінальної колекції стародавніх скульптур була додана папою [[Бенедикт XIV|Бенедиктом XIV]] у 18 столітті картинна галерея. Відкритий для публіки у [[1734]] під час [[понтифікат]]у [[Климент XII|Климента XII]] його вважають першим відкритим музеєм у світі. Місце, де мистецтво було для всіх, а не тільки його власників. |
||
== Будівлі == |
== Будівлі == |
Версія за 09:08, 5 лютого 2018
Капітолійські музеї італ. Musei Capitolini[1] | |
---|---|
41°53′35″ пн. ш. 12°28′58″ сх. д. / 41.89305555558333083° пн. ш. 12.48277777780555553° сх. д.Координати: 41°53′35″ пн. ш. 12°28′58″ сх. д. / 41.89305555558333083° пн. ш. 12.48277777780555553° сх. д. | |
Країна | Італія[2] |
Розташування | Рим[2][3] |
Тип |
художня галерея[4][3] нерухомість археологічний музей[3][5] музей[6] і museum of a public entityd[5] |
Площа | 14 156 квадратний метр[7] і 14 027 квадратний метр[8] |
Архітектор | Мікеланджело Буонарроті[9] |
Засновник | Сікст IV[10] |
Дата заснування | 1471[11] |
Адреса | Капітолійська площаd |
| |
Медіафайли у Вікісховищі |
Капітолійські музеї (італ. Musei Capitolini) — найстаріший публічний музей у світі, початок якому поклав папа Сікст IV у 1471, передавши в дар «народу Римa» збори античної бронзи, що розміщувалися до того часу у стінах Латерана.
Говорять про «музеї» у множині, так як пізніше до оригінальної колекції стародавніх скульптур була додана папою Бенедиктом XIV у 18 столітті картинна галерея. Відкритий для публіки у 1734 під час понтифікату Климента XII його вважають першим відкритим музеєм у світі. Місце, де мистецтво було для всіх, а не тільки його власників.
Будівлі
Музеї розміщуються в трьох палацах на спроектованій Мікеланджело Буонарроті площі Капітолію у Римі:
- середньовічний сенаторський палац (Palazzo senatorio) з 12 століття,
- перебудований Мікеланджело ренесансний Палаццо консерваторе (Palazzo dei Conservatori) та
- побудований у XVII столітті навпроти нього Новий палац (Palazzo Nuovo), який повторює його вигляд.
У XX столітті частина експозиції була перенесена в сусідній палаццо Кафареллі-Клементина. Палаццо деі Консерваторі згадується в багатьох книгах з історії мистецтва як перша будівля, при перебудові якої був застосований гігантський ордер — пілястри, що простяглися на кілька поверхів. Архітектурні мотиви цього палацу (палаццо) помітні в будівлях різних часів на різних континентах. На Капітолійській площі встановлена точна копія єдиної античної кінної статуї що збереглася до наших часів з античності — кінна статуя імператора Марка Аврелія, якого в середні віки помилково приймали за імператора Костянтина.
Галерея
-
Кінна статуя Марка Аврелія
-
Кінна статуя імператора Марка Аврелія
-
Camillus
-
Антіной Капітолійський
-
Фрагмент колосса Констянтина
-
Дитина в масці
-
Поранена амазонка, копія з оригіналу Фідаса
-
Аполлон
-
Погруддя Олександра-Геліоса
-
Вірогідно, копія статуї Артеміди Кефісодота
-
Погруддя Августа
-
Погруддя Клеопатри, Чентрале Монтемартіні
-
Костянтин I, можливо оригінал з Базиліки Максенція
-
Голова колоса Костянтина I
-
Ерос Капітолійський
-
Статуя з Хорті Ламіані
-
Маенад, що танцює
-
Мозаїка. Римська робота другого кварталу 4 століття
-
Статуя Афіни, Чентрале Монтемартіні
-
Сатир, що відпочиває
-
Поранений воїн
-
Дитя Геракл душить змій, посланих вбити його в колисці (римський мармур, II століття)
-
Двір Капітолійського музею
Див. також
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Musei Capitolini |
- ↑ https://www.museiincomuneroma.it/sites/default/files/f_servizio-scientifico/Carta%20dei%20servizi%202020.pdf#page=16 — Musei in Comune, 2020. — P. 15.
- ↑ а б dati.beniculturali.it — 2014.
- ↑ а б в Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2022.
- ↑ http://www.museicapitolini.org/en/il_museo/storia_del_museo
- ↑ а б Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2024.
- ↑ ISTAT Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2021.
- ↑ Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2020.
- ↑ ISTAT ISTAT 2015 survey on museums and similar institutions — 2017.
- ↑ https://www.archeoroma.org/sites/piazza-del-campidoglio/
- ↑ http://www.museicapitolini.org/en/il_museo/storia_del_museo/fondazione_e_prime_acquisizioni
- ↑ італійська Вікіпедія — 2001.