Красний Пінхас Абрамович: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Особа |
|||
| ⚫ | |||
| ім'я =Красний Пінхас Абрамович |
|||
| |
|||
| ⚫ | |||
== Біографія == |
== Біографія == |
||
| Рядок 9: | Рядок 12: | ||
У кінці 1920 Красний емігрував, а в 1927 повернувся до [[СРСР|Радянського Союзу]]. У 1938 був заарештований, в 1939 страчений за звинуваченням у створенні та керівництві антирадянською сіоністською терористичною організацією. |
У кінці 1920 Красний емігрував, а в 1927 повернувся до [[СРСР|Радянського Союзу]]. У 1938 був заарештований, в 1939 страчений за звинуваченням у створенні та керівництві антирадянською сіоністською терористичною організацією. |
||
В 1928 вийшла книга «Трагедія українського єврейства (до |
В 1928 вийшла книга «Трагедия украинского еврейства (к процесу Шварцбарда)» " ({{lang-uk|«Трагедія українського єврейства (до процесу Шварцбарда)}})» (Харків, 1928), в якій Красний звинуватив Директорію і особисто [[Петлюра Симон Васильович|Симона Петлюру]] в організації єврейських погромів. |
||
28 лютого 1938 заарештований, 11 травня 1939 засуджений до 10-ти років ув’язнення. Реабілітований 1993 року. |
|||
== Джерела == |
== Джерела == |
||
Версія за 00:18, 5 березня 2018
| Красний Пінхас Абрамович | |
|---|---|
| Народився |
1881 Бердичів, Київська губернія, Російська імперія |
| Помер | 1939 |
Пі́нхас Кра́сний (1881, Бердичів, Київська губернія, — 1939) — єврейський громадський і політичний діяч.[1]
Біографія
Був членом правління, а після лютневої революції 1917 року — одним із керівників Фолкспартей. Брав участь в організації єврейських шкіл в Україні. З квітня 1918 — член Президії парламенту України — Української Центральної Ради — Малої Ради.
З лютого 1919 по листопад 1920 займав посаду міністра з єврейських справ в різних урядах Директорії. За його ініціативи Директорія прийняла постанову про створення надзвичайної державної комісії для розслідування погромів та притягнення винних до кримінальної відповідальності.
У кінці 1920 Красний емігрував, а в 1927 повернувся до Радянського Союзу. У 1938 був заарештований, в 1939 страчений за звинуваченням у створенні та керівництві антирадянською сіоністською терористичною організацією.
В 1928 вийшла книга «Трагедия украинского еврейства (к процесу Шварцбарда)» " (укр. «Трагедія українського єврейства (до процесу Шварцбарда))» (Харків, 1928), в якій Красний звинуватив Директорію і особисто Симона Петлюру в організації єврейських погромів.
28 лютого 1938 заарештований, 11 травня 1939 засуджений до 10-ти років ув’язнення. Реабілітований 1993 року.
Джерела
- ↑ Красний Пінхас Абрамович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — ISBN 966-02-2074-X.
Посилання
- Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — С. Пінхас Красний. — ISBN 966-02-2074-X.