Чанов Віктор Вікторович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Рядок 120: Рядок 120:
[[Категорія:Тренери ФК ЦСКА Київ]]
[[Категорія:Тренери ФК ЦСКА Київ]]
[[Категорія:Померли в Києві]]
[[Категорія:Померли в Києві]]
[[Категорія:Поховані на Байковому кладовищі]]

Версія за 19:21, 7 березня 2018

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Чанов.
У Вікіпедії є статті про інших людей з іменем Віктор Чанов.
Ф
Віктор Чанов
Віктор Чанов
Віктор Чанов
Особисті дані
Повне ім'я Віктор Вікторович Чанов
Народження 21 липня 1959(1959-07-21)
  Донецьк, СРСР
Смерть 8 лютого 2017(2017-02-08) (57 років)
  Київ, Україна
Поховання Байкове кладовище
Зріст 184 см
Вага 76 кг
Громадянство  СРСР
 Україна
Позиція Воротар
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1978—1981
1982—1990
1990—1993
1993—1994
1994—1995		 СРСР «Шахтар» (Донецьк)
СРСР Динамо (Київ)
Ізраїль Маккабі (Хайфа)
Ізраїль Бней-Єгуда
Україна ЦСКА-Борисфен		 62 (-62)
202(-167)
78 (-86)
28 (?)
10 (-5)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1982—1990 СРСР СРСР 21 (-8)
Звання, нагороди
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Заслужений майстер спорту СРСР
Заслужений майстер спорту СРСР
Майстер спорту СРСР міжнародного класу
Майстер спорту СРСР міжнародного класу

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Віктор Вікторович Чанов (21 липня 1959, Донецьк, нині Україна — 8 лютого 2017, Київ) — радянський і український футболіст, грав на позиції воротаря. Майстер спорту міжнародного класу (1980). Заслужений майстер спорту СРСР (1986). Український футбольний тренер.

Біографія

Віктор Чанов народився 21 липня 1959 року в Донецьку (нині Україна) в спортивній родині. Батько Віктор Гаврилович виступав за донецький «Шахтар», його брат, В'ячеслав Вікторович, за донецький «Шахтар» та московське «Торпедо».

Пан Віктор розпочинав кар'єру гравця у донецькому «Шахтарі», де відіграв три роки (1978-1981), звідки потрапив до юнацької збірної СРСР, з якою виграв першість Європи. Потім перейшов до київського «Динамо», якому Чанов присвятив найкращі роки своєї кар'єри. У 1982-1990 роках в рамці воріт київського «Динамо» провів 202 матчі у рамках чемпіонату СРСР[1].

Один з найкращих воротарів СРСР 1980-х років. Коли він став воротарем збірної, то перший м'яч пропустив лише у 10-й за рахунком грі.

У 1990 році Чанов зіграв свій останній сезон у київському «Динамо» та переїхав до Ізраїлю, де виступав за місцеві футбольні клуби «Маккабі» (Хайфа) та «Бней-Єгуда» (Тель-Авів)[2]. Під час виступів за «Маккабі» Чанов встановив рекорд клубу — чотирма першими «сухими» матчами поспіль.

Був тренером (1995-1996) і головним тренером (1996) клубу ЦСКА-Борисфен (Київ).

З грудня 2006 року повернувся у футбол та працював тренером воротарів київському «Динамо», але швидко пішов з цієї посади.

8 лютого 2017 року легендарний голкіпер київського «Динамо» Віктор Чанов помер[3] внаслідок травм від жорстокого побиття[4]. Однак, інформацію про побиття спростовують невістка[5] та колишній одноклубник Чанова[6]. 11 лютого 2017 року відбулося прощання з Віктором Чановим на стадіоні "Олімпійський" в Києві[7].

Збірна СРСР

  • Всього зіграв 21 матч, пропустив 8 м'ячів.
  • Перший матч: 10 березня 1982 року з Грецією 2:0
  • Останній матч: 16 травня 1990 року з Ізраїлем 2:3
  • Неперевершене досягнення: суперники змогли забити йому перший гол лише через 7,5 років після дебюту в збірній, у 17-му за ліком матчі. До 21 вересня 1989 року Чанов пропустив лише автогол від власного захисника.

Досягнення

Державні нагороди

Поховання

Віктор Чанов похований 11 лютого 2017 року на Байковому кладовищі у місті Києві.[11]

Примітки

  1. ↑ У «Динамо» підтвердили смерть видатного воротаря Чанова
  2. ↑ Помер легендарний воротар Віктор Чанов
  3. ↑ Пішов з життя легендарний воротар Віктор Чанов. ukranews.com. Українські новини. 8 лютого 2017.
  4. ↑ Воротар Динамо Чанов перед смертю був жорстоко побитий — ЗМІ
  5. ↑ Невістка Чанова: Не вірте чуткам, що Віктора Вікторовича побили, і не пишіть неправдиву інформацію
  6. ↑ Чанов помер від безглуздої побутової травми, жодного побиття не було, — Кузнецов
  7. ↑ Фото дня: У Києві попрощалися з відомим українським футболістом Віктором Чановим. ukranews.com. Українські новини. 11 лютого 2017.
  8. ↑ газета «Український футбол», 27.12.2016
  9. ↑ Указ Президента України від 13 травня 2016 року № 210/2016 «Про відзначення державними нагородами України ветеранів команди товариства «Футбольний клуб „Динамо“ Київ»»
  10. ↑ Ви завжди будете взірцем того, як треба перемагати — Президент зустрівся зі складом команди «Динамо» Київ 1986 року // Офіційне інтернет-представництво Президента України, 14 травня 2016 р.
  11. ↑ Прощання з Віктором Чановим /Газета.UA? 11.02.2017./

Джерела

  • Гнатюк В.. Футбольні зірки України. 1936—2006 рр. Хто э хто. — Кривий Ріг, 2007. — 116 с.
  • «Динамо» Київ. 80 років. — Київ: Медіа-центр ФК «Динамо» Київ, 2007. — 36 с.
  • Бондар Ю., Шпак В.. У боротьбі за футбольний трон. — Київ: ДП «ІВЦ ДПА України», 2009. — 624 с.
  • Александренко Д., Кузьмин Г. «Динамо» Киев. Фотоальбом. — Киев: Мыстэцтво, 1988.(рос.)
  • Ландер Ю., Травкин Н. Сборная СССР. — Харьков, 1991. — 256 с.(рос.)
  • Бабешко Ал., Бабешко Ан.. «Шахтёру» — 70 лет. Кто есть кто. Футболисты «Шахтёра» 1936—2005. — Донецк: Новый мир, 2005. — 156 с.(рос.)
  • Бабешко Ал., Бабешко Ан.. «Шахтер» (Донецк). История команды. 1936—2006. — Донецк: Новый мир, 2006. — 528 с.(рос.)
  • Коломиец А. Киевский футбол на рубежах времён. Люди, события, факты. Том 2 (1961—1991). — Киев: А-депт, 2010. — 630 с.: ISBN 978-966-2966-07-7(рос.)
  • Хохлюк В. Вратари. — Луганск: Максим, 2012. — с. 30.(рос.)

Посилання


СРСР
СРСР
СРСР
СРСР
СРСР
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Чанов_Віктор_Вікторович&oldid=22198703