Параноя: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [неперевірена версія] |
мНемає опису редагування |
|||
| Рядок 14: | Рядок 14: | ||
== Причини захворювання == |
== Причини захворювання == |
||
Висунуто декілька теорій, що пояснюють механізм виникнення параної. Одна з них — теорія, що припускає, що основою параної слугує [[фіксація]], або затримка, на певній стадії сексуального розвитку дитини. Йдеться про стадію гомоеротики — періоду, коли хлопчики грають з хлопчиками, а дівчатка — з дівчатками (приблизно між 4 і 11 роками). Коли хлопчик, у якого відбулася фіксація на гомоеротичній стадії, досягає свободи дорослого, над ним тяжіє незадоволене ваблення до маленьких хлопчиків, і він вимушений або залучитися до гомосексуальної активності, або, підкоряється соціальному тиску, шукати компенсацію в таких формах поведінки, як [[алкоголізм]] або [[чоловіча агресія]]. Дана поведінка стає свого роду клоакою неусвідомлених прагнень до гомоеротичних контактів. |
|||
Якщо як [[компроміс]] виникає параноя, то [[манія]] [[переслідування]] виявляється проекцією внутрішнього фантазійного бажання: проблеми, пов'язані з гомосексуальністю, як би містяться не в самій людині, а нав'язані йому ззовні. Дійсно, чоловіків-параноїків звичайно «переслідують» чоловіки або чоловічі організації, а паранояльних жінок — особи жіночої статі. Сексуальна |
Якщо як [[компроміс]] виникає параноя, то [[манія]] [[переслідування]] виявляється проекцією внутрішнього фантазійного бажання: проблеми, пов'язані з гомосексуальністю, як би містяться не в самій людині, а нав'язані йому ззовні. Дійсно, чоловіків-параноїків звичайно «переслідують» чоловіки або чоловічі організації, а паранояльних жінок — особи жіночої статі. Сексуальна |
||
адаптація, зокрема шлюб, найчастіше відсутня. У хворих параноєю, які одружуються, йдучи назустріч вимогам гетеросексуальної, наголошується погана адаптація до сімейного життя або домашній розлад. Одержимий параноєю індивід, незалежно від того, до якого соціально-економічного шару він належить, назавжди присвячує себе агресивності, боротьбі з уявними ворогами і демонстрації підкреслено чоловічої поведінки, що граничить з героїзмом. Цикл ніколи не приходить до кінця: як тільки переможений один ворог, з'являється іншій, ще небезпечніший. Параною слід відрізняти від інших маревних розладів, званих параноїчними; вони часто пов'язані з органічною патологією (церебральним атеросклерозом, сенільними психозами) чи ж з [[функціональними психозами]], зокрема з [[шизофренія|шизофренією]]. [[Марення]] при параноїчних розладах мінливе і не так логічно пропрацюване, як при параної. Крім того, його можуть супроводжувати [[галюцинації]], зміни емоційних станів і соціально неприйнятна поведінка. |
адаптація, зокрема шлюб, найчастіше відсутня. У хворих параноєю, які одружуються, йдучи назустріч вимогам гетеросексуальної, наголошується погана адаптація до сімейного життя або домашній розлад. Одержимий параноєю індивід, незалежно від того, до якого соціально-економічного шару він належить, назавжди присвячує себе агресивності, боротьбі з уявними ворогами і демонстрації підкреслено чоловічої поведінки, що граничить з героїзмом. Цикл ніколи не приходить до кінця: як тільки переможений один ворог, з'являється іншій, ще небезпечніший. Параною слід відрізняти від інших маревних розладів, званих параноїчними; вони часто пов'язані з органічною патологією (церебральним атеросклерозом, сенільними психозами) чи ж з [[функціональними психозами]], зокрема з [[шизофренія|шизофренією]]. [[Марення]] при параноїчних розладах мінливе і не так логічно пропрацюване, як при параної. Крім того, його можуть супроводжувати [[галюцинації]], зміни емоційних станів і соціально неприйнятна поведінка. |
||
Версія за 19:26, 2 травня 2018
| Параноя | |
|---|---|
| Спеціальність | психіатрія, психологія і психотерапія |
| Симптоми | Paranoid Behaviord |
| Класифікація та зовнішні ресурси | |
| МКХ-10 | F20.0, F22.0, F22.8 |
| МКХ-9 | , 297.2 |
| MeSH | D010259 |
 Paranoia у Вікісховищі | |
Парано́я (манія переслідування; дав.-гр. παράνοια «божевілля, безумство») хронічне психічне захворювання, що характеризується виникненням логічно збудованої системи поведінки, яка заснована на стійких ідеях переслідування, ревнощів тощо, що опановують свідомість хворого, зі збереженням в іншому логічності мислення. Під час параної вміст патологічних ситуацій часто ґрунтується або включає багато елементів реальності, формально правдоподібно пов'язаних із хворобливими уявленнями.
Ця система зазвичай не змінюється; вона була б абсолютно адекватна, якби початкові патологічні ідеї були правильні.
Ознаки порушення
Оскільки деградація у хворих параноєю найчастіше відбувається лише на кінцевих стадіях захворювання (їм часто вдається надати видимість реальності своєму маревному мисленню, залучаючись до судових процесів або інших сутяжницьких видів діяльності), вони рідко опиняються в психіатричних лікарнях. У хворих параноєю немає химерної поведінки, емоційної нестабільності, гротескових галюцинацій і незвичайних ідей, що відзначаються при інших психопатологічних станах. Багато хто з них здатний підтримувати, хоча б поверхнево, економічну і соціальну адаптацію. Тільки коли їх дії приходять в конфлікт з суспільним благополуччям, стає очевидно, що необхідна госпіталізація. З іншого боку, зустрічаються випадки параної, коли хворий виражає дивні ідеї: наприклад, одна пацієнтка стверджувала, що заміжня за богом.
Причини захворювання
Якщо як компроміс виникає параноя, то манія переслідування виявляється проекцією внутрішнього фантазійного бажання: проблеми, пов'язані з гомосексуальністю, як би містяться не в самій людині, а нав'язані йому ззовні. Дійсно, чоловіків-параноїків звичайно «переслідують» чоловіки або чоловічі організації, а паранояльних жінок — особи жіночої статі. Сексуальна адаптація, зокрема шлюб, найчастіше відсутня. У хворих параноєю, які одружуються, йдучи назустріч вимогам гетеросексуальної, наголошується погана адаптація до сімейного життя або домашній розлад. Одержимий параноєю індивід, незалежно від того, до якого соціально-економічного шару він належить, назавжди присвячує себе агресивності, боротьбі з уявними ворогами і демонстрації підкреслено чоловічої поведінки, що граничить з героїзмом. Цикл ніколи не приходить до кінця: як тільки переможений один ворог, з'являється іншій, ще небезпечніший. Параною слід відрізняти від інших маревних розладів, званих параноїчними; вони часто пов'язані з органічною патологією (церебральним атеросклерозом, сенільними психозами) чи ж з функціональними психозами, зокрема з шизофренією. Марення при параноїчних розладах мінливе і не так логічно пропрацюване, як при параної. Крім того, його можуть супроводжувати галюцинації, зміни емоційних станів і соціально неприйнятна поведінка.
Лікування
Лікування параної залишається незадовільним. Основна причина полягає в тому, що хворі параноєю рідко звертаються по допомогу. В результаті дослідження, засноване на спостереженні і лікуванні, виявляється неможливим. Наразі в медицині, на жаль, немає специфічних способів лікування параної.
Цікаві факти
Відомо, що герой повістей Ярослава Гашека Швейк хворів цією недугою і через це з ним траплялись комічні, а інколи, і трагічні пригоди.
Посилання
|
Це незавершена стаття з психології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |