Лев XII: відмінності між версіями
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м вилучена Категорія:Папи за допомогою HotCat |
AHbot (обговорення | внесок) м правопис |
||
| Рядок 22: | Рядок 22: | ||
[[Граф]] ''Аннібале Франческо Клементе Мелькіоре Джироламо Нікола Серматтеї делла Дженґа'' народився 22 серпня 1760 року в родинному замку [[Дженга]] біля [[Сполето]]. Він був шостим з десяти дітей графа ''Флавіо делла Дженґа'' та графині ''Марії Луїзи Паріберті ді Фабріано''. Рід графів '''делла Дженґа''' належав до древньої аристократії й вів свій початок від графа ''Альберіґо (Альберіха)'', що жив у XI столітті. |
[[Граф]] ''Аннібале Франческо Клементе Мелькіоре Джироламо Нікола Серматтеї делла Дженґа'' народився 22 серпня 1760 року в родинному замку [[Дженга]] біля [[Сполето]]. Він був шостим з десяти дітей графа ''Флавіо делла Дженґа'' та графині ''Марії Луїзи Паріберті ді Фабріано''. Рід графів '''делла Дженґа''' належав до древньої аристократії й вів свій початок від графа ''Альберіґо (Альберіха)'', що жив у XI столітті. |
||
У 1783 році отримав сан священика. Став [[канонік]]ом собору [[Собор Святого Петра|Святого Петра]] в Римі. З 1794 виконував різні функції на дипломатичній службі в апостольській столиці ([[титулярний єпископ]] Тира (1794-1816; номінований на єпископа Папою Пієм VI 21 лютого, висвячений 24 лютого 1794), [[апостольський нунцій]] в Німеччині (1794-1804), |
У 1783 році отримав сан священика. Став [[канонік]]ом собору [[Собор Святого Петра|Святого Петра]] в Римі. З 1794 виконував різні функції на дипломатичній службі в апостольській столиці ([[титулярний єпископ]] Тира (1794-1816; номінований на єпископа Папою Пієм VI 21 лютого, висвячений 24 лютого 1794), [[апостольський нунцій]] в Німеччині (1794-1804), архієпископ [[Сенігаллія|Сенігаллії]] (1816)). 8 березня 1816 отримав від Папи Пія VII звання [[кардинал-священик|кардинала-священика]] з [[титулярна церква|титулярним престолом]] в церкві [[Санта Марія ін Трастевере]] в Римі, а через п'ять років - посаду генерального вікарія Риму та архисвященика [[Базиліка Санта Марія Маджоре|Собору Санта Марія Маджоре]] (1821/23). |
||
== Понтифікат == |
== Понтифікат == |
||
Версія за 09:46, 20 травня 2018
| Лев XII (Leo PP. XII) | ||
.jpg) | ||
| ||
| ||
|---|---|---|
| 28 вересня 1823 — 10 лютого 1829 | ||
| Попередник: | Пій VII | |
| Наступник: | Пій VIII | |
| Ім'я при народженні: | італ. Annibale Francesco Clemente Melchiorre Girolamo Nicola della Genga | |
| Дата народження: | 2 серпня 1760[1][2][…] або 22 серпня 1760[4] | |
| Місце народження: | Дженга, Папська держава | |
| Дата смерті: | 10 лютого 1829[1][2][…] (68 років) | |
| Місце смерті: | Рим, Папська держава[5] | |
| Поховання: | собор Святого Петра | |
| Громадянство: | Папська держава | |
| Релігія: | католицька церква[6] | |
| Освіта: | Папська церковна академія | |
| Інтронізація: | 5 жовтня 1823 | |
| У миру: | Аннібале Франческо Клементе Мелькіоре Джироламо Нікола Серматтеї делла Дженґа | |
 Медіафайли у Вікісховищі
| ||
Лев XII (лат. Leo PP. XII, італ. Leoni XII, Анібале Франческо Клементе Мелькіоре Джироламо Нікола Серматтеї, граф делла Дженґа); (22 серпня 1760 — †10 лютого 1829) — 252-й папа римський з 28 вересня 1823 по 10 лютого 1829.
Клерикальна кар'єра
Граф Аннібале Франческо Клементе Мелькіоре Джироламо Нікола Серматтеї делла Дженґа народився 22 серпня 1760 року в родинному замку Дженга біля Сполето. Він був шостим з десяти дітей графа Флавіо делла Дженґа та графині Марії Луїзи Паріберті ді Фабріано. Рід графів делла Дженґа належав до древньої аристократії й вів свій початок від графа Альберіґо (Альберіха), що жив у XI столітті.
У 1783 році отримав сан священика. Став каноніком собору Святого Петра в Римі. З 1794 виконував різні функції на дипломатичній службі в апостольській столиці (титулярний єпископ Тира (1794-1816; номінований на єпископа Папою Пієм VI 21 лютого, висвячений 24 лютого 1794), апостольський нунцій в Німеччині (1794-1804), архієпископ Сенігаллії (1816)). 8 березня 1816 отримав від Папи Пія VII звання кардинала-священика з титулярним престолом в церкві Санта Марія ін Трастевере в Римі, а через п'ять років - посаду генерального вікарія Риму та архисвященика Собору Санта Марія Маджоре (1821/23).
Понтифікат
Конклав вибрав його 28 вересня 1823 року папою римським. Папа Лев XII одразу ж засудив поширені в той час толерантизм, індиферентизм та приналежність до різноманітних біблійних товариств, які скрізь утворювались. Таким чином він покінчив із політикою реформ попереднього Державного секретаря Святого Престолу і Ватикану Ерколе Консальві, що служив при папі Пію VII. За час понтифікату Лева XII лише раз святкувався Ювілейний рік за все 19 століття. Внутрішньополітично проводив реакційну політику, що не дозволяла розвиватися папській державі. У 1824 році навіть заборонив щеплення проти віспи. В Римі поліція слідкувала за суспільною мораллю, і прояви її розкладу жорстко придушувались. Присмирення таємних організацій набрало великого розмаху. Не було недостачі і смертних кар.
Похований в Соборі Святого Петра в Римі.
Див. також
Примітки
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #119180413 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б autori vari Enciclopedia dei Papi — 2000.
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ BeWeB
- ↑ Зведений список імен діячів мистецтва — 2015.
- ↑ Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.
Посилання
| ||||||||
