Камбоджа

Королівство Камбоджа Preăh Réachéanachâkr Kâmpŭchea
Прапор Герб
Девіз: "Нація, Релігія, Король"
Гімн: Національний гімн Камбоджі
Розташування Камбоджі
Столиця	Пномпень 11°33′ пн. ш. 104°55′ сх. д.
Найбільше місто	столиця
Офіційні мови	Кхмерська
Форма правління	Конституційна монархія
- Король	Нородом Сіамоні
- Прем'єр-міністр	Гун Сен
Незалежність	від Французької республіки
- Проголошена	1949
- Визнана	1953
Площа
- Загалом	181 035 км² (89-та)
- Внутр. води	2,5 %
Населення
- оцінка 2010	14.138.255 (63-тя)
- перепис 1998	11 437 656
- Густота	78/км² (112-та)
ВВП (ПКС)	2006 р., оцінка
- Повний	$36,82 мільярдів (89-та)
- На душу населення	$2 600 (133-тя)
ІЛР (2004)	▲0.583 (середній) (129-та)
Валюта	Камбоджійський рієль (៛)1 (KHR)
Часовий пояс	(UTC+7)
- Літній час	(UTC+7)
Коди ISO 3166	KH / KHM / 116
Домен	.kh
Телефонний код	+855
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Камбоджа

Ангкор-Ват

Пномпень

Річка Тонлесап

Королі́вство Камбо́джа, кхмер. ព្រះរាជាណាចក្រកម្ពុជា (Preăh Réachéanachâkr Kâmpŭchea) (колишня Кхмерська Республіка 1970–1976 роки, Демократична Кампучія 1976–1979 роки, Народна Республіка Кампучія 1979–1989 рр.) — держава Південно-Східної Азії, що межує на півночі і північному заході із Таїландом, на півночі з Лаосом, на сході і південному сході з В'єтнамом та омивається на південному сході Південнокитайським морем; територія 181035 кв. км; столиця Пномпень.

Голова держави: принц Нородом Сіамоні з 2004 року; глава уряду: Гун Сен з 1998 року; політична система: перехідна.

Природа

Рельєф: в основному плоска лісиста рівнина, гори — на південному заході і півночі, з півночі на південь протікає річка Меконг.

Населення

За даними на 2010 рік населення країни становить 14 138 255 осіб, близько 90 % з них — кхмери. Частина, що залишилася представлена головним чином в'єтнамцями, китайцями, тямамі і гірськими кхмерами. Приріст населення складає на 2010 рік приблизно 1,71 %. Гендерний склад: 960 чоловіків на 1000 жінок. Середня тривалість життя становить 62,7 року (60,3 років — у чоловіків і 65,1 років — у жінок). Міське населення за даними на 2010 рік — 24 %. Рівень грамотності на 2004 рік: 73,6 % (84,7 % чоловіків і 64,1 % жінок).

Найбільші міста Камбоджі:

• Пномпень — 2 234 566 чол.
• Баттамбанг — 250 000 чол.
• Сіемреап — 171 800 чол.
• Сіануквіль — 132 000 чол.
• Пойпет — 89 549 чол.

Мови

Близько 96 % населення країни говорить кхмерскою мовою, яка відноситься до австроазійської мовної сім'ї і є єдиною офіційною мовою Камбоджі. Як друга мова внаслідок спадщини колоніальних часів поширена французька, однак її поширеність різко скоротилася останнім часом. Французька використовується як мова освіти в багатьох школах і університетах, а також, дуже обмежено, урядом країни. Крім того, цю мову пам'ятають багато людей похилого віку. В останні десятиліття найбільш привабливими і досліджуваними іноземними мовами стали англійська і китайська.

Поширені також і мови національних меншин країни: сіамські і китайські діалекти, в'єтнамська, лаоська, тайська мова і ін. На власних мовах говорять гірські народи: зярай (джарай), еде (раде), стіенгі, с'оуть, поар, самрае і куой.

Економіка

Експорт: каучук, рис, перець, деревина, велика рогата худоба.

Недавня історія

У 1953 отримано незалежність від Франції. У період правління Червоних кхмерів (1975—1979) принаймні 1,5 мільйона камбоджійців було вбито. В'єтнамське вторгнення 1978 р.; республіка відомої як Народна Республіка Кампучія доти, доки, в'єтнамські війська не були виведені з її території.

Мирна угода 1991 року встановила перехідний уряд ООН в Кампучії для управління країною в перехідний період разом з багатопартійною Національною Верховною Радою. Відмова від комунізму в 1991 р.; звільнення політичних в'язнів, проголошення свободи слова й освіти, нових політичних партії в 1992 р. Відмова Червоних кхмерів від роззброєння відповідно до процесу мирного врегулювання; рішення Ради Безпеки ООН накласти обмежене ембарго на торгівлю з областями країни, контрольованими кхмерськими партизанами в 1992 р.

На вільних виборах 1993 року переміг Об'єднаний Фронт за Незалежну, Нейтральну, Мирну і Об'єднану Камбоджу. У 1995 році червоні кхмери все ще контролювали одну п'яту частину території країни.

Адміністративний поділ

Територія країни поділяється на 20 провінцій (кхет) та 4 міста центрального підпорядкування (кронг). Провінції діляться на округи (срок), які, в свою чергу, складаються з комун (кхум). Міста центрального підпорядкування поділяються на райони (кхан), що складаються з кварталів (сангкат).

Адміністративний поділ Камбоджі

Перелік адміністративних одиниць Камбоджі

Бантеаймеантьєй Баттамбанг Кампонгтям Кампонгчнанг Кампонгспи Кампонгтхом Кампот Кандаль Кахконг Каеп Кратьєх Мондолькірі

13. Оддармеантьєй 14. Пайлін 15. Пномпень 16. Сіануквіль 17. Преахвіхеа 18. Поусат 19. Прейвенг 20. Ратанакірі 21. Сіемреап 22. Стингтраенг 23. Свайріенг 24. Такео

Див. також

• Список міст Камбоджі

Посилання

• И. Г. Косиков «Кампучия» (Серия «У карты мира»)— М., «Мысль», 1982. (рос.)
• «Юго-Восточная Азия» (серия «Страны и народы» в 20 томах), Москва, «Мысль», 1979, стр. 89—98 (рос.)
• Дахно І. І. Країни світу: енциклопедичний довідник. Київ. «МАПА». 2004. -608с. с.210-213.
• БСЭ — Камбоджа (рос.)
• Фотографії Камбоджі