Рубль: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
→‎В народній мові: оформлення, уточнення, доповнення, вікіфікація
Рядок 7: Рядок 7:
Слово «рубль» з'явилося в [[Київська Русь|давньоруських]] пам'ятках з [[XIII століття]]. Спочатку воно не стосувалося грошової одиниці, а позначало «обрубок», «цурка», «затичка». До [[XIV століття]] основною грошовою одиницею на [[Русь|Русі]] була [[гривня]]. Під час [[монголо-татарська навала|монголо-татарської навали]] (з другої половини [[XIII століття]]) срібні гривні стали ділити, рубаючи їх навпіл. Так з'явилися рублі (від слова «рубати», тобто «обрубок гривні»)<ref>[http://zavantag.com/docs/1821/index-12622-1.html?page=8 Л.&nbsp;В.&nbsp;Адонина, О.&nbsp;С.&nbsp;Фисенко. Когнитивная лингвистика]</ref>. Інші версії порівнюють це слово з {{lang-tr|rublija}}, {{lang-ar|rub'ijje}}, які походять від назви індійської монети [[Індійська рупія|«рупія»]]<ref>Етимологічний словник української мови у 7 томах. К.: Наукова думка, 1982 - 2009.</ref>.
Слово «рубль» з'явилося в [[Київська Русь|давньоруських]] пам'ятках з [[XIII століття]]. Спочатку воно не стосувалося грошової одиниці, а позначало «обрубок», «цурка», «затичка». До [[XIV століття]] основною грошовою одиницею на [[Русь|Русі]] була [[гривня]]. Під час [[монголо-татарська навала|монголо-татарської навали]] (з другої половини [[XIII століття]]) срібні гривні стали ділити, рубаючи їх навпіл. Так з'явилися рублі (від слова «рубати», тобто «обрубок гривні»)<ref>[http://zavantag.com/docs/1821/index-12622-1.html?page=8 Л.&nbsp;В.&nbsp;Адонина, О.&nbsp;С.&nbsp;Фисенко. Когнитивная лингвистика]</ref>. Інші версії порівнюють це слово з {{lang-tr|rublija}}, {{lang-ar|rub'ijje}}, які походять від назви індійської монети [[Індійська рупія|«рупія»]]<ref>Етимологічний словник української мови у 7 томах. К.: Наукова думка, 1982 - 2009.</ref>.


== В народній мові ==
== У народній мові ==


В СРСР та Росії має також збірне значення [[гроші|грошей]] взагалі. «Подивилася&nbsp;— як рублем одарила», «Гнатися за довгим рублем» (в сенсі прагнути великого і легкого заробітку), «Бити рублем» (про фінансові стягнення).
У СРСР та Росії має також збірне значення [[гроші|грошей]] взагалі, наприклад у приказках, мовних зворотах: «глянула&nbsp;— як рублем одарила», «гнатися за довгим рублем» (в сенсі прагнути великого і легкого заробітку), «бити рублем» (про фінансові стягнення).
В народній мові здебільшого зустрічаються форми ''рубель'',<ref name="rubelj"/> ''руб'',<ref>[http://sum.in.ua/s/rub Словник української мови: в 11 томах.&nbsp;— Том 8, 1977.&nbsp;— Стор. 890.]</ref> а також ''рублик'',<ref>[http://sum.in.ua/s/rublyk Словник української мови: в 11 томах.&nbsp;— Том 8, 1977.&nbsp;— Стор. 894.]</ref>, ''рублевий''.<ref>[http://sum.in.ua/s/rublevyj Словник української мови: в 11 томах.&nbsp;— Том 8, 1977.&nbsp;— Стор. 894.]</ref>
У народній мові здебільшого зустрічаються форми ''рубель'',<ref name="rubelj"/> ''руб'',<ref>{{СУМ-11|Руб}}&nbsp;— Т. 8, С. 890.</ref> а також ''рублик'',<ref>{{СУМ-11|Рублик}}&nbsp;— Т. 8, С. 894.</ref>, ''рублевий''.<ref>{{СУМ-11|Рублевий}}&nbsp;— Т. 8, С. 894.</ref> російській розмовній&nbsp;— ''рупь, рэ'', про монету чи банкноту&nbsp;— ''рублевик, рублёвка'').


За СРСР використовували зневажливу назву ''дерев'яний'' або ''рваний'' (про радянські не конвертовані карбованці, на відміну від вільно конвертованої валюти).
За СРСР використовували зневажливу назву ''дерев'яний'' або ''рваний'' (про радянські неконвертовані карбованці, на відміну від вільно [[конвертована валюта|конвертованої валюти]]).


Також використовувалося як [[синонім]] до рубля слово ''цілковий''.<ref>[http://sum.in.ua/s/cilkovyj Словник української мови: в 11 томах.&nbsp;— Том 11, 1980.&nbsp;— Стор. 232.]</ref>
Також використовувалося як [[синонім]] до рубля слово ''цілковий''<ref>{{СУМ-11|Цілковий}}&nbsp;— Т. 11, С. 232.</ref>.


== Примітки ==
== Примітки ==

Версія за 15:02, 12 липня 2018

Рубль, ру́бе́ль, карбованець[1][2] — назва сучасних валют Росії (див. Російський рубль), Білорусі (див. Білоруський рубль), Придністров'я (Придністровський рубль). Російський рубль також використовується в Південній Осетії і Абхазії[3].

У минулому — валюта російських республік і князівств, Великого князівства Московського, Московського Царства, Російської імперії і різних утворень на її території, РРФСР (1917—1923), Радянського Союзу (1923—1991), Латвії (1992—1993), України (1991−1992), Таджикистану (1995—2000). Ділиться на 100 копійок. Код російського рубля відповідно до стандарту ISO 4217 — RUB (RUR до деномінації 1998 року), числовий код — 643; білоруського — BYR, числовий код — 974; придністровського — PRB (неофіційний, числового немає).

Етимологія

Слово «рубль» з'явилося в давньоруських пам'ятках з XIII століття. Спочатку воно не стосувалося грошової одиниці, а позначало «обрубок», «цурка», «затичка». До XIV століття основною грошовою одиницею на Русі була гривня. Під час монголо-татарської навали (з другої половини XIII століття) срібні гривні стали ділити, рубаючи їх навпіл. Так з'явилися рублі (від слова «рубати», тобто «обрубок гривні»)[4]. Інші версії порівнюють це слово з тур. rublija, араб. rub'ijje‎, які походять від назви індійської монети «рупія»[5].

У народній мові

У СРСР та Росії має також збірне значення грошей взагалі, наприклад у приказках, мовних зворотах: «глянула — як рублем одарила», «гнатися за довгим рублем» (в сенсі прагнути великого і легкого заробітку), «бити рублем» (про фінансові стягнення).

У народній мові здебільшого зустрічаються форми рубель,[1] руб,[6] а також рублик,[7], рублевий.[8] (у російській розмовній — рупь, рэ, про монету чи банкноту — рублевик, рублёвка).

За СРСР використовували зневажливу назву дерев'яний або рваний (про радянські неконвертовані карбованці, на відміну від вільно конвертованої валюти).

Також використовувалося як синонім до рубля слово цілковий[9].

Примітки

Див. також

Джерела та література