Рубль: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Немає опису редагування |
→В народній мові: оформлення, уточнення, доповнення, вікіфікація |
||
Рядок 7: | Рядок 7: | ||
Слово «рубль» з'явилося в [[Київська Русь|давньоруських]] пам'ятках з [[XIII століття]]. Спочатку воно не стосувалося грошової одиниці, а позначало «обрубок», «цурка», «затичка». До [[XIV століття]] основною грошовою одиницею на [[Русь|Русі]] була [[гривня]]. Під час [[монголо-татарська навала|монголо-татарської навали]] (з другої половини [[XIII століття]]) срібні гривні стали ділити, рубаючи їх навпіл. Так з'явилися рублі (від слова «рубати», тобто «обрубок гривні»)<ref>[http://zavantag.com/docs/1821/index-12622-1.html?page=8 Л. В. Адонина, О. С. Фисенко. Когнитивная лингвистика]</ref>. Інші версії порівнюють це слово з {{lang-tr|rublija}}, {{lang-ar|rub'ijje}}, які походять від назви індійської монети [[Індійська рупія|«рупія»]]<ref>Етимологічний словник української мови у 7 томах. К.: Наукова думка, 1982 - 2009.</ref>. |
Слово «рубль» з'явилося в [[Київська Русь|давньоруських]] пам'ятках з [[XIII століття]]. Спочатку воно не стосувалося грошової одиниці, а позначало «обрубок», «цурка», «затичка». До [[XIV століття]] основною грошовою одиницею на [[Русь|Русі]] була [[гривня]]. Під час [[монголо-татарська навала|монголо-татарської навали]] (з другої половини [[XIII століття]]) срібні гривні стали ділити, рубаючи їх навпіл. Так з'явилися рублі (від слова «рубати», тобто «обрубок гривні»)<ref>[http://zavantag.com/docs/1821/index-12622-1.html?page=8 Л. В. Адонина, О. С. Фисенко. Когнитивная лингвистика]</ref>. Інші версії порівнюють це слово з {{lang-tr|rublija}}, {{lang-ar|rub'ijje}}, які походять від назви індійської монети [[Індійська рупія|«рупія»]]<ref>Етимологічний словник української мови у 7 томах. К.: Наукова думка, 1982 - 2009.</ref>. |
||
== |
== У народній мові == |
||
У СРСР та Росії має також збірне значення [[гроші|грошей]] взагалі, наприклад у приказках, мовних зворотах: «глянула — як рублем одарила», «гнатися за довгим рублем» (в сенсі прагнути великого і легкого заробітку), «бити рублем» (про фінансові стягнення). |
|||
У народній мові здебільшого зустрічаються форми ''рубель'',<ref name="rubelj"/> ''руб'',<ref>{{СУМ-11|Руб}} — Т. 8, С. 890.</ref> а також ''рублик'',<ref>{{СУМ-11|Рублик}} — Т. 8, С. 894.</ref>, ''рублевий''.<ref>{{СУМ-11|Рублевий}} — Т. 8, С. 894.</ref> (у російській розмовній — ''рупь, рэ'', про монету чи банкноту — ''рублевик, рублёвка''). |
|||
За СРСР використовували зневажливу назву ''дерев'яний'' або ''рваний'' (про радянські |
За СРСР використовували зневажливу назву ''дерев'яний'' або ''рваний'' (про радянські неконвертовані карбованці, на відміну від вільно [[конвертована валюта|конвертованої валюти]]). |
||
Також використовувалося як [[синонім]] до рубля слово ''цілковий'' |
Також використовувалося як [[синонім]] до рубля слово ''цілковий''<ref>{{СУМ-11|Цілковий}} — Т. 11, С. 232.</ref>. |
||
== Примітки == |
== Примітки == |
Версія за 15:02, 12 липня 2018
Рубль, ру́бе́ль, карбованець[1][2] — назва сучасних валют Росії (див. Російський рубль), Білорусі (див. Білоруський рубль), Придністров'я (Придністровський рубль). Російський рубль також використовується в Південній Осетії і Абхазії[3].
У минулому — валюта російських республік і князівств, Великого князівства Московського, Московського Царства, Російської імперії і різних утворень на її території, РРФСР (1917—1923), Радянського Союзу (1923—1991), Латвії (1992—1993), України (1991−1992), Таджикистану (1995—2000). Ділиться на 100 копійок. Код російського рубля відповідно до стандарту ISO 4217 — RUB (RUR до деномінації 1998 року), числовий код — 643; білоруського — BYR, числовий код — 974; придністровського — PRB (неофіційний, числового немає).
Етимологія
Слово «рубль» з'явилося в давньоруських пам'ятках з XIII століття. Спочатку воно не стосувалося грошової одиниці, а позначало «обрубок», «цурка», «затичка». До XIV століття основною грошовою одиницею на Русі була гривня. Під час монголо-татарської навали (з другої половини XIII століття) срібні гривні стали ділити, рубаючи їх навпіл. Так з'явилися рублі (від слова «рубати», тобто «обрубок гривні»)[4]. Інші версії порівнюють це слово з тур. rublija, араб. rub'ijje, які походять від назви індійської монети «рупія»[5].
У народній мові
У СРСР та Росії має також збірне значення грошей взагалі, наприклад у приказках, мовних зворотах: «глянула — як рублем одарила», «гнатися за довгим рублем» (в сенсі прагнути великого і легкого заробітку), «бити рублем» (про фінансові стягнення).
У народній мові здебільшого зустрічаються форми рубель,[1] руб,[6] а також рублик,[7], рублевий.[8] (у російській розмовній — рупь, рэ, про монету чи банкноту — рублевик, рублёвка).
За СРСР використовували зневажливу назву дерев'яний або рваний (про радянські неконвертовані карбованці, на відміну від вільно конвертованої валюти).
Також використовувалося як синонім до рубля слово цілковий[9].
Примітки
- ↑ а б Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 892.
- ↑ Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко: в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 4, ст. 84.
- ↑ В Абхазии и Южной Осетии законным платежным средством стал российский рубль (рос.)
- ↑ Л. В. Адонина, О. С. Фисенко. Когнитивная лингвистика
- ↑ Етимологічний словник української мови у 7 томах. К.: Наукова думка, 1982 - 2009.
- ↑ Руб // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8, С. 890.
- ↑ Рублик // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8, С. 894.
- ↑ Рублевий // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8, С. 894.
- ↑ Цілковий // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11, С. 232.
Див. також
Джерела та література
- Шуст Р. М. Рубль // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 344. — 944 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1290-5.
- Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс. М. Р. Фасмер. 1964—1973. (рос.)
- Л. В. Адонина, О. С. Фисенко. Когнитивная лингвистика (рос.)
- Большой толковый словарь русского языка. — 1-е изд-е: СПб.: Норинт. С. А. Кузнецов. 1998. (рос.)
- Словарь синонимов ASIS, Тришин В. Н., 2010. (рос.)