Артист: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Alfashturm (обговорення | внесок)
Alfashturm (обговорення | внесок)
Рядок 6: Рядок 6:


==Професія та/або офіційне звання в Радянському Союзі==
==Професія та/або офіційне звання в Радянському Союзі==
* '''[[Художня самодіяльність|Самодіяльний артист]]''' — офіційний артист не професійного рівня в СРСР.
* '''[[Художня самодіяльність|Самодіяльний артист]]''' — офіційна аматорська біляестрадна діяльність в СРСР.
* '''Артист естради''' — професія та/ або звання в офіційної радянської [[Естрада|естради]], яка розвивалася за законами і принципами радянського суспільства, носила яскраво виражений ідеологічний характер і мала монополістичний спосіб організації в умовах закритого суспільства.
* '''Артист естради''' — професія та/ або звання в офіційної радянської [[Естрада|естради]], яка розвивалася за законами і принципами радянського суспільства, носила яскраво виражений ідеологічний характер і мала монополістичний спосіб організації в умовах закритого суспільства.



Версія за 10:45, 29 липня 2018

  • Арти́ст (в перекладі з французької — artiste) — синонім слова митець. Жіночий рід — артистка.
  • Артист у вузькому сенсі — актор.
  • Нерідко артистами називають пройдисвітів та шахраїв. (розмов.)
  • Артист в Середньовіччі — людина, що займається одним з семи вільних мистецтв.

Професія та/або офіційне звання в Радянському Союзі

  • Самодіяльний артист — офіційна аматорська біляестрадна діяльність в СРСР.
  • Артист естради — професія та/ або звання в офіційної радянської естради, яка розвивалася за законами і принципами радянського суспільства, носила яскраво виражений ідеологічний характер і мала монополістичний спосіб організації в умовах закритого суспільства.

Артист — звання в епоху СРСР. Найперше звання удостоювалися виключно працівники культури, що займаються класичним виконавством: великі режисери, великі актори, оперні співаки. Вкрай рідко і неохоче «народного артиста СРСР вручали» зіркам естради. Першим такого звання в 1965 році удостоївся Леонід Утьосов. Потім — Клавдія Шульженко. Третім, через 20 років, став співак Юрій Богатиков, а останньою — Алла Пугачова. В цій процедурі потрібно було узгодити звання з 10-15 сходинками радянсько-бюрократичної системи і отримати згоду від секретарів 15 союзних республік, що вони не заперечують. Висоцький — мав посмертно таке звання (багато артистів, удостоєні звання, до нього не доживали). Навіть найталановитіший артист не міг стати народним. Спершу потрібно було зібрати інші "бонуси": спочатку стати заслуженим артистом, потім — народним артистом республіки, потім — народним артистом РРФСР і нарешті — вершина. Але винятки теж бували. Так, наприклад, вождь народів міг запросто присудити звання артистці, що йому сподобалася в кіно. Без проміжних етапів став народним артистом СРСР Муслім Магомаєв. Коли народний артист помирає, держава забезпечує йому похорон в престижних місцях. Через звання, купа грошей не додавалася, але народні артисти швидше отримували квартири, народні артисти мали кращі номера в готелі. Існували будинки творчості при союзах композиторів, театральних діячів та інших організаціях — там можна було взяти дачу підвищеної комфортності на пару місяців з величезною знижкою. Звання «Народний артист СРСР» до сих пір вважається серед артистів вищою метою.

Примітки