Вільям Ровен Гамільтон

|портрет=

Вільям Ровен Гамільтон
англ. William Rowan Hamilton
Вільям Ровен Гамільтон
Народився	4 серпня 1806(1806-08-04) Дублін, Ірландія
Помер	2 вересня 1865(1865-09-02) (59 років) Дублін, Ірландія
Поховання	Mount Jerome Cemeteryd
Місце проживання	Ірландія
Країна	Велика Британія
Діяльність	математик, фізик, астроном, науково-педагогічний працівник, викладач університету, фізик-теоретик
Alma mater	Дублінський Триніті Коледж
Галузь	математика, механіка, астрономія, фізика, математична фізика, оптика і кватерніони
Науковий ступінь	бакалавр мистецтв (1827) і Master of Artsd (1837)
Вчителі	Джон Брінклі
Членство	Лондонське королівське товариство Національна академія наук США Петербурзька академія наук Американська академія мистецтв і наук Ірландська королівська академія Прусська академія наук Туринська академія наук Російська академія наук
Відомий завдяки:	кватерніони і гамільтоніан
Батько	Archibald Rowan-Hamiltond
У шлюбі з	Helen Maria Baylyd
Діти (3)	William Edwin Hamiltond
Нагороди	Королівська медаль (1835) Член Американської академії мистецтв і наук (1864) медаль Каннінгемаd (1834, 1848)
Вільям Ровен Гамільтон у Вікісховищі

Сер Ві́льям Ро́вен Га́мільтон (англ. William Rowan Hamilton; *4 серпня 1806 — †2 вересня 1865) — один з найбільших світових математиків XIX століття. Зробив внески в алгебру, теорію диференціальних рівнянь, фізику, астрономію, оптику, динаміку.

Біографія

Народився в Дубліні у родині юриста. Через фінансові труднощі з трьох років його виховував стрий (дядько за батьком) — Джеймс Гамільтон, вікарій та вчитель. Уже в дитинстві проявив незвичайне обдарування. У 7 років він знав єврейську мову; у 12 — під керівництвом свого дядька, хорошого лінгвіста, знав уже 12 мов і серед них перську, арабську та малайську. У 12 років він добре рахував подумки; коли в той час показували в Дубліні американського хлопчика, Кольбурна, що швидко розв'язував різні арифметичні задачі, то Гамільтон не поступався останньому. За 2 роки перед цим він випадково отримав латинський переклад «Елементів геометрії» Евкліда і вивчив цей твір; у 13 років Гамільтон прочитав «Arithmetica Universalis» Ньютона; у 16 років — велику частину «Principia», в 17 років — почав вивчення «Mécanique Céleste» Лапласа.

Вступивши в Trinity College у Дубліні, він показав такі блискучі здібності, що у 22 роки був призначений професором астрономії в Дублінському університеті. У 1835 році, будучи секретарем Britisch Association, що зібралася того року в Дубліні, Гамільтон отримав титул баронета від віце-короля Ірландії. У 1837 обраний президентом Королівської ірландської академії і членом-кореспондентом Петербурзької академії наук. Його твори носять знак геніальності, і можна сказати, що в них він випередив своїх сучасників.

Науковий внесок

Перша з його чудових робіт, озаглавлена спочатку «Caustics», була представлена в 1823 році докторові Брінклею, його попередникові по кафедрі, потім, після великих доповнень і роз'яснень, надрукована в 1828 році в «Transactions of the Royal Irish Academy» під заголовком «Theory of Systems of Rays». Після в тих же записках з'явилися три доповнення до цієї статті, в третьому з яких було теоретично доведено, що кристали з двома оптичними осями, в яких спостерігається подвійне променезаломлення, повинні проявляти конічне променезаломлення в напрямах осей. Значні мемуари «On а general method in Dynamics», поміщені в «Philosophical Transactions» у 1834 і 1835 роках, містять у собі найважливіші відкриття з механіки та теорії інтегрування систем диференціальних рівнянь, розвинені потім математиком Якобі. У цих мемуарах Гамільтон привів систему диференціальних рівнянь (другого порядку) рухомої матеріальної системи до подвоєного числа диференціальних рівнянь першого порядку, представлених у канонічному вигляді; він відкрив новий метод отримання розв'язків цих рівнянь, що полягає в тому, що потрібно знайти повний інтеграл деякого диференціального рівняння з частинними похідними першого порядку і тоді шукані розв'язки складуться за певними загальними формулами без жодного інтегрування. Ці ж мемуари вказали можливість отримання диференціальних рівнянь руху, виходячи з нового принципу, названого принципом Гамільтона. Гамільтону ж належить введення в механіку особливого наочного прийому зображення змін величин і напрямів швидкості точки, що здійснює який-небудь прямо— або криволінійний рух (див. Годограф).

Також Гамільтон поклав початок ученню про кватерніони.

Див. також

• Механіка Гамільтона
• Оператор Гамільтона
• Гамільтоніан
• Гіперкомплексні числа
• Кватерніони
• Список об'єктів, названих на честь Вільяма Ровена Гамільтона

Література

• Гамільтон, Вільям // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
• Клейн Ф. Лекции о развитии математики в XIX столетии. Том I. М.-Л., ГОНТИ, 1937, стр. 222—231.
• Полак Л. С. Уильям Гамильтон, 1805—1865. М.: Наука, 1993.