Відмінності між версіями «Берестейський повіт (Велике князівство Литовське)»

Перейти до навігації Перейти до пошуку
м
нема опису редагування
(Створена сторінка: {{Otheruses|Берестейський повіт}} {{Адміністративна одиниця | назва = Берестейський повіт | мі...)
 
м
| скасований = [[1795]]
}}
'''Берест́ейський пов́іт''' — адміністративно-територіальна одиниця у складі [[Підляське воєводство (1513—1795)|Підляського]], пізніше [[Берестейське воєводство (Велике князівство Литовське)|Брестського воєводства]] [[Велике князівство Литовське|Великого князівства Литовського]]. Центр — [[місто]] [[Берестя]].
 
== Символіка ==
Повітова [[хоругва]] була блакитного кольору із зображенням [[Погоня (герб)|«Погоні»]] уна червоному полі<ref name="evkl">Пазднякоў В. Берасцейскі павет // ВКЛ. Энцыкл. Т. 1.&nbsp;— Менск, 2005. С. 321.</ref>.
 
Міські герби отримали [[Біла Підляська|Біла]], [[Герб Берестя|Берестя]], [[Високе (місто)|Високе]], [[Городець (Кобринський район)|Городець]], [[Кам'янець]], [[Герб Кобрина|Кобрин]], Кодань, Малеч, Милейчичі, Піщатка, [[Герб Пружан|Пружани]], Славатиче, [[Шерешово]], Янів Підляський.
 
== Історія ==
Утворений у 1513 році у складі Підляського воєводствовоєводства<ref>Камінскі М. Брэсцкі павет // ЭГБ. Т. 2.&nbsp;— Менск, 1994. С. 105.</ref>. Згідно з адміністративно-територіальною реформою (1565—1566) увійшов до складу [[Берестейське воєводство (Велике князівство Литовське)|Брестського воєводства]]. Одночасно до його складу увійшла територія скасованих [[Кобринський повіт (Велике князівство Литовське)|Кобринського]] і Кам'янецького повітів.
 
У 1616 від Берестейського повіту Великого князівства Литовського до [[Мельницький повіт (Підляшшя)|Мельницького повіту]] [[Підляське воєводство (1513—1795)|Підляського воєводства]] Королівства Польського передані володіння Бокавичи, Вітулін, Городище, Константинув, [[Межиріччя (місто)|Межиріччя]], Полюбичи, Росаш, Яблонь і інші<ref>Спірыдонаў М. [http://www.lingvo.minsk.by/~bha/09/spirydonau2.htm Агляд працы: Michaluk, Dorota. Ziemia mielnicka wojwództwa podlaskiego w XVI—XVII w: Osadnictwo, własność ziemska i podziały kościelne. Torn, 2002. 220, 11 map.] // «Беларускі гістарычны агляд». Том 9. Сшытак 1—2 (16—17), снежань 2002</ref>.
== Географія ==
[[Файл:Bieraście Litoŭskaje. Берасьце Літоўскае (E. Dahlbergh, 1657).jpg|міні|Облога Берестя, 1657]]
На півночі межував з [[Мельницький повіт (Підляшшя)|Мельницьким повітом]] [[Підляське воєводство (1513—1795)|Підляського воєводства]] і [[Волковиський повіт (Велике князівство Литовське)|Волковиським повітом]] [[Новогрудське воєводство (Велике князівство Литовське)|Новогрудського воєводства]], на сході&nbsp;— зіз [[Слонімський повіт|Слонімським повітом]] Новогрудського воєводства і [[Пінський повіт (Велике князівство Литовське)|Пінським повітом]] [[Берестейське воєводство (Велике князівство Литовське)|Берестейського воєводства]], на півдні і заході&nbsp;— з [[Королівство Польське (1385—1569)|Королівством Польським]].
 
До складу Берестейського повіту входила територія Берестейського городового, Зелавського, Кам'янецького, Кобринського, Шерешовського староств (державних волостей) і прилеглі приватні маєтки.
Найзначніші міста і містечка: [[Біла Підляська|Біла]], [[Береза (місто)|Береза-Картузька]], Вішніце, Вовчин, [[Високе (місто)|Високе]], Ганна, Городище, Дивин, [[Кам'янець]], [[Кобринь]], [[Кодень]], Докудов, [[Межиріччя (місто)|Межиріччя]], [[Пружани]], Піщатка, Ряжанка, Славатиче, [[Володава]], Чернавчици, [[Шерешово]], Янів Підляський<ref name="evkl"/>. Також на території повіту знаходилися міста і містечка [[Антополь]], [[Городець (Кобринський район)|Городець]], [[Домачеве]], Малеч, Милейчичі, Селець.
 
[[Магдебурзьке право|Магдебурзькі права]] отримали [[Біла Підляська|Біла]] (1.06.1621), [[Берестя]] (15.08.1390), [[Високе (місто)|Високе]] (1494), [[Городець (Кобринський район)|Городець]] (10.12.1589), Дивин (1642), [[Кам'янець]] (26.06.1503), [[Кобринь]] (10.12.1589), [[Кодень]] (1511), Малеч (6.06.1645), [[Межиріччя (місто)|Межиріччя]] (XV&nbsp;ст.), Милейчичі (1516), [[Пружани]] (6.05.1589), Піщатка (1530), Славатиче (1577), [[Володава]] (1534), Чернавчици (1718), [[Шерешово]] (1726).
 
== Демографія ==

Навігаційне меню