Опорець: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
зображення
доповнення
Рядок 42: Рядок 42:
== Географія ==
== Географія ==


Село розташоване на крайньому півдні [[Львівська область|Львівської області]] у [[Сколівські Бескиди|Сколівських Бескидах]], на висоті 706 м над рівнем моря, в долині річки [[Опір (річка)|Опір]], від якої Опорець і отримав свою назву. На північному сході переходить в село [[Лавочне]]. На південному заході від Опорця розташований [[Воловецький перевал]] та [[Бескидський тунель]], який сполучає населений пункт з [[Закарпаття]]м.
Село розташоване на крайньому півдні [[Львівська область|Львівської області]] у [[Сколівські Бескиди|Сколівських Бескидах]], на висоті 706 м над рівнем моря, в долині річки [[Опір (річка)|Опір]], від якої Опорець і отримав свою назву. На північному сході переходить в село [[Лавочне]]. На південному заході від Опорця розташований [[Воловецький перевал]] та [[Бескидський тунель]], який сполучає населений пункт з [[Закарпаття]]м.


== Інфраструктура ==
== Інфраструктура ==


В селі функціонує загальноосвітня школа I-II ступенів, народний дім «Просвіта», [[фельдшерсько-акушерський пункт]], магазин та бар.
В селі функціонує загальноосвітня школа I—II ступенів, народний дім «Просвіта», [[фельдшерсько-акушерський пункт]], магазин та бар.


Мешканці села займаються здебільшого [[скотарство]]м, а також зайняті на будівництві Бескидського тунелю.
Мешканці села займаються здебільшого [[скотарство]]м, а також зайняті на будівництві Бескидського тунелю.
Рядок 54: Рядок 54:
== Церква Здвиження ==
== Церква Здвиження ==


В селі Опорець розташована церква Здвиження та її дзвіниця — пам'ятки традиційної бойківської архітектури під №518/1 та №518/2. Тризрубна церква збудована в [[1844]] році зі [[Смерека|смерекових]] брусів майстром Білинем з села [[Хітар]] на кошти німецьких [[Палац Гредлів|баронів Гредлів]] зі [[Сколе|Сколього]].
В селі Опорець розташована церква Здвиження та її дзвіниця — пам'ятки традиційної бойківської архітектури під № 518/1 та № 518/2. Тризрубна церква збудована в [[1844]] році зі [[Смерека|смерекових]] брусів майстром Білинем з села [[Хітар]] на кошти німецьких [[Палац Гредлів|баронів Гредлів]] зі [[Сколе|Сколього]].

== Відомі мешканці ==

=== Народились ===
* [[Вітів Анатолій Миколайович]] — український політичний діяч, [[народний депутат України]], член [[ВО «Свобода»]].


== Пам'ятники ==
== Пам'ятники ==
Рядок 70: Рядок 75:
|
|
|[[Файл:|125пкс]]
|[[Файл:|125пкс]]
|Меморіал являє собою [[мармур]]овий хрест зі скульптурою [[Матір Божа|Матері Божої]] на підвищенні, під куполом, увінчаним хрестом. З трьох боків від скульптури розташовані мармурові плити з написами: ''«1940-і—1950-і рр. Загинули за Волю України в лавах УПА»'' (всього перелічено 10 осіб), ''«1939-1956. Вони померли в московських концтаборах, щоб воскресла Україна»'' (понад 25 осіб) та ''«1939-1945. Полягли на війні»'' (понад 12 осіб). Вгору до скульптурної композиції ведуть сходи. Пагорб з меморіалом обгороджений подвійною огорожею (зовнішня — дерев'яна, внутрішня — металева); обабіч підвищення — [[Прапор України|державний прапор]] на [[флагшток]]у.
|Меморіал являє собою [[мармур]]овий хрест зі скульптурою [[Матір Божа|Матері Божої]] на підвищенні, під куполом, увінчаним хрестом. З трьох боків від скульптури розташовані мармурові плити з написами: ''«1940-і—1950-і рр. Загинули за Волю України в лавах УПА»'' (всього перелічено 10 осіб), ''«1939-1956. Вони померли в московських концтаборах, щоб воскресла Україна»'' (понад 25 осіб) та ''«1939-1945. Полягли на війні»'' (понад 12 осіб). Вгору до скульптурної композиції ведуть сходи. Пагорб з меморіалом обгороджений подвійною огорожею (зовнішня — дерев'яна, внутрішня — металева); обабіч підвищення — [[Прапор України|державний прапор]] на [[флагшток]]у.
|-
|-
|'''Радянським воїнів, загиблих у роки Другої Світової Війни''',<br/>''братська могила''
|'''Радянським воїнів, загиблих у роки Другої Світової Війни''',<br/>''братська могила''
Рядок 77: Рядок 82:
|[[Файл:|125пкс]]
|[[Файл:|125пкс]]
|
|
На постаменті напис: ''«Вічна слава односельчанам, які загинули за радянську нашу Батьківщину. 1941—1945 рр.»'' На кам'яній плиті над похованням викарбувані імена близько 15 солдат; станом на серпень [[2015]] року плита перебуває у жалюгідному стані (розколота і поросла травою).
На постаменті напис: ''«Вічна слава односельчанам, які загинули за радянську нашу Батьківщину. 1941—1945&nbsp;рр.»'' На кам'яній плиті над похованням викарбувані імена близько 15 солдат; станом на серпень [[2015]] року плита перебуває у жалюгідному стані (розколота і поросла травою).
|-
|-
|}
|}

Версія за 10:25, 9 вересня 2018

село Опорець
Вигляд на церкву Здвиження
Вигляд на церкву Здвиження
Вигляд на церкву Здвиження
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район Сколівський район
Рада Опорецька сільська рада
Основні дані
Засноване 1842
Населення 1035
Площа 22,91 км²
Густота населення 45,18 осіб/км²
Поштовий індекс 82652
Телефонний код +380 3251
Географічні дані
Географічні координати 48°46′58″ пн. ш. 23°20′20″ сх. д. / 48.78278° пн. ш. 23.33889° сх. д. / 48.78278; 23.33889Координати: 48°46′58″ пн. ш. 23°20′20″ сх. д. / 48.78278° пн. ш. 23.33889° сх. д. / 48.78278; 23.33889
Середня висота
над рівнем моря
706 м
Найближча залізнична станція Бескид, Опорець
Місцева влада
Адреса ради 82655, Львівська обл., Сколівський р-н, с. Опорець, тел. 4-83-36
Карта
Опорець. Карта розташування: Україна
Опорець
Опорець
Опорець. Карта розташування: Львівська область
Опорець
Опорець
Мапа
Мапа

CMNS: Опорець у Вікісховищі

Опоре́ць — село в Україні, в Сколівському районі Львівської області. Населення становить 1035 осіб. Орган місцевого самоврядування — Опорецька сільська рада.

Географія

Село розташоване на крайньому півдні Львівської області у Сколівських Бескидах, на висоті 706 м над рівнем моря, в долині річки Опір, від якої Опорець і отримав свою назву. На північному сході переходить в село Лавочне. На південному заході від Опорця розташований Воловецький перевал та Бескидський тунель, який сполучає населений пункт з Закарпаттям.

Інфраструктура

В селі функціонує загальноосвітня школа I—II ступенів, народний дім «Просвіта», фельдшерсько-акушерський пункт, магазин та бар.

Мешканці села займаються здебільшого скотарством, а також зайняті на будівництві Бескидського тунелю.

Поблизу села розташовані залізнична станція Бескид та зупинний пункт Опорець, які дають змогу безперешкодно дістатись до Сколього, Стрия, Сваляви чи Мукачевого. Автомобільне сполучення з селом ускладнене: центральна дорога (вул. Шевченка) неасфальтована, частково бетонована.

Церква Здвиження

В селі Опорець розташована церква Здвиження та її дзвіниця — пам'ятки традиційної бойківської архітектури під № 518/1 та № 518/2. Тризрубна церква збудована в 1844 році зі смерекових брусів майстром Білинем з села Хітар на кошти німецьких баронів Гредлів зі Сколього.

Відомі мешканці

Народились

Пам'ятники

Назва Розташування Дата встановлення Фото Короткі відомості
Борцям за волю України,
меморіал
по вул. Шевченка, неподалік залізничної платформи [[Файл:|125пкс]] Меморіал являє собою мармуровий хрест зі скульптурою Матері Божої на підвищенні, під куполом, увінчаним хрестом. З трьох боків від скульптури розташовані мармурові плити з написами: «1940-і—1950-і рр. Загинули за Волю України в лавах УПА» (всього перелічено 10 осіб), «1939-1956. Вони померли в московських концтаборах, щоб воскресла Україна» (понад 25 осіб) та «1939-1945. Полягли на війні» (понад 12 осіб). Вгору до скульптурної композиції ведуть сходи. Пагорб з меморіалом обгороджений подвійною огорожею (зовнішня — дерев'яна, внутрішня — металева); обабіч підвищення — державний прапор на флагштоку.
Радянським воїнів, загиблих у роки Другої Світової Війни,
братська могила
по вул. Шевченка, біля сільської ради [[Файл:|125пкс]]

На постаменті напис: «Вічна слава односельчанам, які загинули за радянську нашу Батьківщину. 1941—1945 рр.» На кам'яній плиті над похованням викарбувані імена близько 15 солдат; станом на серпень 2015 року плита перебуває у жалюгідному стані (розколота і поросла травою).

Фотогалерея

Церква Здвиження (1844)

Посилання