Григорович Віктор Іванович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
{{особа}}
[[Файл:Grigorovich, Viktor Ivanovich.jpg|thumb|Віктор Іванович Григорович]]
{{othernames|Григорович}}
{{othernames|Григорович}}
'''Ві́ктор Іва́нович ́Григоро́вич''' ({{ДН|12|5|1815|30|4}}, [[Балта]], тепер [[Одеська область|Одеської області]] — {{ДС|31|12|1876|19}}, [[Єлисаветград]], нині [[Кропивницький]]) — український [[славіст]], педагог, член-кореспондент [[Петербурзька Академія Наук|Петербурзької АН]], член багатьох іноземних наукових товариств. Один з основоположників слов'янської [[філологія|філології]] в [[Російська імперія|Російській імперії]].
'''Ві́ктор Іва́нович ́Григоро́вич''' ({{ДН|12|5|1815|30|4}}, [[Балта]], тепер [[Одеська область|Одеської області]] — {{ДС|31|12|1876|19}}, [[Єлисаветград]], нині [[Кропивницький]]) — український [[славіст]], педагог, член-кореспондент [[Петербурзька Академія Наук|Петербурзької АН]], член багатьох іноземних наукових товариств. Один з основоположників слов'янської [[філологія|філології]] в [[Російська імперія|Російській імперії]].

Версія за 19:32, 22 вересня 2018

Григорович Віктор Іванович
Народився 30 квітня (12 травня) 1815
Балта, Подільська губернія, Російська імперія[1]
Помер 19 (31) грудня 1876 (61 рік)
Єлисаветград, Херсонська губернія, Російська імперія
Поховання Кропивницький
Країна  Російська імперія
Діяльність славіст, історик, викладач університету
Галузь слов'янознавство[2] і історія[2]
Alma mater ХНУ імені В. Н. Каразіна і Дерптський імператорський університетd
Відомі учні Pyotr Pashinod
Знання мов російська і українська[2]
Заклад Імператорський Казанський університет
Членство Петербурзька академія наук, Російська академія наук і Сербське вчене товариствоd
Нагороди
орден Святого Володимира III ступеня

Ві́ктор Іва́нович ́Григоро́вич (30 квітня (12 травня) 1815(18150512), Балта, тепер Одеської області — 19 (31) грудня 1876, Єлисаветград, нині Кропивницький) — український славіст, педагог, член-кореспондент Петербурзької АН, член багатьох іноземних наукових товариств. Один з основоположників слов'янської філології в Російській імперії.

Життєпис

Пам'ятник Григоровичу в Кропивницькому

Закінчив 1838 Харківський та 1839 — Дерптський (тепер Тартуський) університети.

У 1842–1863 роках — професор кафедр історії і літератури слов'янських наріч у Казанському, в 1848–1849 — Московському, а у 1865–1876 роках — Новоросійському (сьогодні – Одеський національний університет імені І. І. Мечникова) університетах.

Статський радник, доктор наук, кавалер ордена Святого Володимира 3 ступеню.

Наукова діяльність

Вивчав пам'ятки слов'янської писемності, історичні зв'язки слов'янських літератур і мов, болгарські і македонські діалекти, походження та історію старослов'янської мови (праці «Спроба викладу літератури слов'ян у її найголовніших епохах», «Короткий огляд слов'янських літератур», обидві — 1841, «Про праці, що стосуються давньої слов'янської мови до М. Смотрицького», «Зауваження про лексичне вивчення рукописів, писаних давньосло-в'янською мовою», обидві — 1851).

Автор досліджень з історії Сербії, археології і етнографії Півдня Росії («Записка антиквара про поїздку його на Калку і Калміус в Корсунську землю і на південні побережжя Дніпра й Дністра», 1874). В праці «Слов'янські наріччя» (1884) дав характеристику й української мови.

У 18441847 здійснив подорож по слов'янських землях, що перебували під турецьким владицтвом, збираючи пам'ятники південнослов'янської писемності, що збагатили джереловідчу базу славістики («Очерк путешествия по Европейской Турции», 1848). Широко використовував візантійські джерела для вивчення історії балканських слов'ян («О Сербии в ее отношениях к соседним державам, преимущественно в XIV и XV столетиях», 1859, та інші).

Під час подорожі до південнослов'янських країн (18441847) знайшов Хіландарські листки — пам'ятку слов'янської писемності 11 ст., яку пізніше подарував Новоросійському університету (сьогодні – Одеський національний університет імені І. І. Мечникова) (зараз зберігається у Російській державній бібліотеці у Москві). У бібліотеці Одеського національного університету імені І.І.Мечникова зберігається «Отдел по славянской филологии профессора В. И. Григоровича» — слов'янська навчальна бібліотека, подарована В. І. Григоровичем вищому навчальному закладу.

Література

  • Бацак Н.І. Григорович Віктор Іванович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 201. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.
  • Горпинич В. О. Григорович Віктор Іванович // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови ; ред. В. М. Русанівський [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія, 2000. — ISBN 966-7492-07-9.
  • Алексеенко М. В. К истории создания «Отдела по славянской филологии профессора В. И. Григоровича» в библиотеке Новороссийского университета // Стародруки і рідкісні видання в університетській бібліотеці: матеріали ІІ Міжнародних книгознавчих читань (м. Одеса, 18-19 вересня 2013 р.): зб. ст. — Одеса: ОНУ, 2013. — С. 8-23.
  • Бернштейн С. Б. Памяти В. И. Григоровича. ИАН СЛЯ, 1965, т. 24, в. 4;
  • Булахов M.Г. Виктор Иванович Григорович / M.Г. Булахов // Восточнославянские языковеды: Био-библиографический словарь. — Минск, 1976. — Т. 1.
  • Дьомін О. Б. Шукач слов’янських скарбів В. І. Григорович : монографія / О. Б. Дьомін, М. В. Алєксєєнко ; авт. передмови І. М. Коваль ; наук. ред. В.О. Колесник ; відп. ред. М. О. Подрезова ; бібліогр. ред. Г. В. Великодна ; Одес. нац. ун-т ім. І. І. Мечникова, Наук. б-ка. – Одеса : ОНУ, 2015. – 482 с. , [12] арк. іл. – (Розвиток науки в Одеському національному університеті імені І. І. Мечникова ; вип. : «Славістика»).
  • Матвеева Л. Виктор Григорович — первый украинский славяновед-византолог (1815–1876). — Киев, 2010.
  • Мочульский В. Описание рукописей В. И. Григоровича / В. Н. Мочульский. — Одесса: типо-литография Штаба Одесского военного округа, 1890. — 81 с.
  • Петровский H.М. Библиографический список печатных трудов Виктора Ивановича Григоровича /H.М.Петровский // Изв. Отделения рус. языка и словесности имп. Академии наук. — 1914. — Т. 19, кн. 3.
  • Петрунь Ф. З історії збирання рукописів на балканському півострові: До 80-ліття «Очерка путешествия по Европейской Турции», В. Григоровича, Казань, 1848 г. // Бібліологічні вісті. — Київ, 1929. — № 2-3 (19-20). — С. 36-47.
  • Петрунь Ф. Е. К библиографии печатных трудов В. И. Григоровича / Фёдор Евстафьевич Петрунь // Известия по русскому языку и словесности Академии наук СССР. — 1929. — Т. 2, вып. 1. — С. 337–345.
  • Попруженко М. Г. В. И. Григорович в Одессе // Собрание сочинений Виктора Ивановича Григоровича (1864–1876) / Издание историко-филологического Общества при имп. Новороссийском университете под ред. М. Г. Попруженко. — Одесса: «Экономическая» тип., 1916. — XXXIII с.
  • Сергеев В. И. Исторические взгляды В. И. Григоровича / Александр Васильевич Сергеев. — Казань: изд. Казанского университета, 1978. — 132 с.
  1. Григорович Виктор Иванович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. а б в Czech National Authority Database