Вільгельм Штекель: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 7: | Рядок 7: | ||
|місце народження = [[Бояни]],[[Чернівецька область]] |
|місце народження = [[Бояни]],[[Чернівецька область]] |
||
|дата смерті = 25.6.1940 |
|дата смерті = 25.6.1940 |
||
|місце смерті = [[Лондон]], [[ |
|місце смерті = [[Лондон]], [[Велика Британія]] |
||
|резиденція = |
|резиденція = |
||
|національність = |
|національність = |
||
|громадянство = [[Австро-Угорщина]], [[Австрія]], [[ |
|громадянство = [[Австро-Угорщина]], [[Австрія]], [[Велика Британія]] |
||
|галузь = [[психіатрія]] |
|галузь = [[психіатрія]] |
||
|заклад = |
|заклад = |
Версія за 21:59, 28 жовтня 2018
Вільгельм Штекель | |
---|---|
Wilhelm Stekel | |
Народився |
25 березня 1868 Бояни,Чернівецька область |
Помер |
25 червня 1940 (72 роки) Лондон, Велика Британія ·інтоксикація[d] |
Країна | Австро-Угорщина, Австрія, Велика Британія |
Діяльність | психолог, лікар, психоаналітик, психіатр |
Alma mater | Віденський університет |
Галузь | психіатрія |
Вчене звання | професор |
Науковий ступінь | докторський ступінь[1] |
Війна | Перша світова війна |
Відомий завдяки: | автор терміну парафілія |
У шлюбі з | Malvine Stekeld[1] |
Діти | Éric-Paul Stekeld |
Вільгельм Штекель у Вікісховищі |
Вільгельм Штекель (англ. Wilhelm Stekel; 18 березня 1868, Бояни — 25 червня 1940, Лондон) — австрійський психіатр і композитор — самоук, один з піонерів психоаналізу, винахідник терміну «парафілія».
Велику роль в створеному Вільгельмом Штекелем активному психоаналізі грає ефект раптовості, бо саме через те інтерпретації робляться активніше. Також для підходу Штекеля є характерною опора безпосередньо на інтуїцію. Штекель твердо дотримувався теорії Едипового комплексу і невпинно підкреслював роль несвідомих процесів у виникненні невротичних розладів. Завдяки дослідженням і працям Штекеля психоаналітична короткострокова терапія збагатилася новими знаннями[2].
Біографія
Цей розділ статті ще не написано. |
Штекель пішов з життя добровільно в 1940 році.
Творчість
Вільгельм Штекель відрізнявся поміж інших науковців свого часу величезною літературною плодючістю. Як приклад — праця Штекеля під назвою «Розлади в життя потягів і афектів» (Stekel, 1908) складається з десяти томів.[3]
Для Вільгельма Штекеля незаперечним авторитетом серед колег був Зігмунд Фрейд, але Фрейд часто публічно критикував активну техніку Вільгельма Штекеля, де той легковажно використовував мало аргументовані інтерпретації несвідомих мотивів.[4]Розбіжності між позиціями Штекеля і Фрейда незабаром стали настільки непереборними, що Штекель, слідом за вченим Альфредом Адлером, був змушений покинути членство у Віденському психоаналітичному товаристві.[5]
У 1911 році Вільгельм Штекель опублікував головну наукову працю свого життя — «Мова сновидінь». В цій праці Штекель розвинув свою теорію символів. Книга мала вирішальний вплив на формування психоаналізу.
Примітки
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118617605 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ 3.2. Вильгельм Штекель. Психоанализ [Введение в психологию бессознательных процессов]. psy.wikireading.ru (рос.). Процитовано 6 липня 2018.
- ↑ Эрнест, Джонс. Вильгельм Штекель (1868–1940) - Жизнь и творения Зигмунда Фрейда. www.e-reading.club. Процитовано 6 липня 2018.
- ↑ Sceptic-Ratio. Вильгельм Штекель. sceptic-ratio.narod.ru. Процитовано 6 липня 2018.
- ↑ 3.2. Вильгельм Штекель. Психоанализ [Введение в психологию бессознательных процессов]. psy.wikireading.ru (рос.). Процитовано 6 липня 2018.
В іншому мовному розділі є повніша стаття Wilhelm Stekel(англ.). Ви можете допомогти, розширивши поточну статтю за допомогою перекладу з англійської.
|