Спангліш: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 31: Рядок 31:


У США був прийнятий {{нп|Закон Джонса-Шефрота||en|ones–Shafroth Act}}<ref>[https://www.loc.gov/rr/hispanic/1898/jonesact.html Jones-Shafroth Act] The Library of Congress{{ref-en}}</ref>, підписаний президентом [[Вудро Вільсон|Вудро Вільсоном]] [[2 березня]] [[1917]] року, за яким мешканці [[Пуерто-Ріко]] отримали американське громадянство. Це збільшило кількість громадян США носіїв іспанської мови, та спростило їх пересування по країні. Це у свою чергу призвело до утворення центрів імміграції у великих північних містах, таких як Нью-Йорк, Чикаго, Детройт, а також у штаті [[Нью-Джерсі]], котрі стали ареалами спаґлішу.
У США був прийнятий {{нп|Закон Джонса-Шефрота||en|ones–Shafroth Act}}<ref>[https://www.loc.gov/rr/hispanic/1898/jonesact.html Jones-Shafroth Act] The Library of Congress{{ref-en}}</ref>, підписаний президентом [[Вудро Вільсон|Вудро Вільсоном]] [[2 березня]] [[1917]] року, за яким мешканці [[Пуерто-Ріко]] отримали американське громадянство. Це збільшило кількість громадян США носіїв іспанської мови, та спростило їх пересування по країні. Це у свою чергу призвело до утворення центрів імміграції у великих північних містах, таких як Нью-Йорк, Чикаго, Детройт, а також у штаті [[Нью-Джерсі]], котрі стали ареалами спаґлішу.

У роки [[Друга світова війна|Другої світової війни]] в США виник брак робочої сили, особливо у сільському господарстві та залізничному транспорті. Тому урядом США було прийнято {{нп|Програма «Брасеро»|програму «Брасеро»|en|Bracero program}}, у рамках якої були залучені мексиканські наймані робітники, які після завершення дії програми поверталися на батьківщину. З [[1942]] по [[1964]] рік, під час дії програми «Брасеро», у пікові періоди кількість «брасерос» на території Сполучених Штатів доходило до півмільйона осіб<ref>''Cohen D.'' Braceros: Migrant Citizens and Transnational Subjects in the Postwar United States and Mexico. New York: The University of North Carolina Press, 2011.{{ref-en}}</ref>. Завдяки цій програмі стали більш інтенсивними процеси мовного обміну та змішання.


Основні носії спанґлішу зараз&nbsp;— американці мексиканського походження та інші латиноамериканці в США. Оскільки вихідці з Латинської Америки стали найчисленнішою меншиною США, спанґліш поширюється все інтенсивніше, на відміну від інших іммігрантських мов. Спанґліш уособлює головну проблему латиноамериканців країни, особливо в регіонах їх традиційного компактного проживання (Південно-Захід США)&nbsp;— відсутність повноцінної системи освіти на іспанській мові в США і проблема збереження рідної мови. Цей феномен знайшов відображення в [[Преса|пресі]], [[кінематограф]]ії, народному [[гумор]]і і&nbsp;т.&nbsp;д.
Основні носії спанґлішу зараз&nbsp;— американці мексиканського походження та інші латиноамериканці в США. Оскільки вихідці з Латинської Америки стали найчисленнішою меншиною США, спанґліш поширюється все інтенсивніше, на відміну від інших іммігрантських мов. Спанґліш уособлює головну проблему латиноамериканців країни, особливо в регіонах їх традиційного компактного проживання (Південно-Захід США)&nbsp;— відсутність повноцінної системи освіти на іспанській мові в США і проблема збереження рідної мови. Цей феномен знайшов відображення в [[Преса|пресі]], [[кінематограф]]ії, народному [[гумор]]і і&nbsp;т.&nbsp;д.

Версія за 23:32, 24 листопада 2018

Спангліш
Espanglish
Поширена в США, Мексика
Носії декілька тисяч
Писемність латиниця
Класифікація Змішані мови
Склад Змішана мова на основі англійської й іспанської мов
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-1
ISO 639-2
ISO 639-3

Спа́нгліш (англ. і ісп. espanglish, espaninglish, el Spanish broken, ingléspañol, ingleñol, espan'glés, espanolo), також jerga fronteriza («прикордонний жаргон») — збірна назва для цілої групи змішаних мов і діалектів мексикано-американського прикордоння, які об'єднують у собі риси англійської та іспанської мов в найрізноманітніших комбінаціях залежно від близькості до кордону, індивідуальних особливостей мовця тощо. Спангліш також є виявом мовного явища перемішування мов[en] (Code-mixing) та перескакування між мовами (Code switching).

Історія

Спангліш став масовим мовним явищем вже в новий час (кінець XIX — XX ст.) у результаті масової легальної та нелегальної імміграції мексиканців і латиноамериканців у прикордонні штати США (Каліфорнія, Техас, Нью-Мексико та інші) з одного боку і проникненням американського капіталу та інших форм впливу в країни Латинської Америки з іншого.

Коріння спанглішу слід шукати у мові тоді ще нечисленного іспанізованого населення (метиси, креоли) територій на північ від річки Ріо-Гранде, які після мирної угоди Ґвадалупе-Ідальґо 1848 року (американо-мексиканська війна) перейшли під управління США. Так, іспаномовне населення округу Сан-Антоніо швидко стає двомовним, засвоїло американську культуру, і в умовах заборони на освіту іспанською мовою широко використовує англійську мову, хоча так до кінця на неї не переходить. Явище стало масовим вже в другій половині XX століття.

У США був прийнятий Закон Джонса-Шефрота[en][1], підписаний президентом Вудро Вільсоном 2 березня 1917 року, за яким мешканці Пуерто-Ріко отримали американське громадянство. Це збільшило кількість громадян США носіїв іспанської мови, та спростило їх пересування по країні. Це у свою чергу призвело до утворення центрів імміграції у великих північних містах, таких як Нью-Йорк, Чикаго, Детройт, а також у штаті Нью-Джерсі, котрі стали ареалами спаґлішу.

У роки Другої світової війни в США виник брак робочої сили, особливо у сільському господарстві та залізничному транспорті. Тому урядом США було прийнято програму «Брасеро»[en], у рамках якої були залучені мексиканські наймані робітники, які після завершення дії програми поверталися на батьківщину. З 1942 по 1964 рік, під час дії програми «Брасеро», у пікові періоди кількість «брасерос» на території Сполучених Штатів доходило до півмільйона осіб[2]. Завдяки цій програмі стали більш інтенсивними процеси мовного обміну та змішання.

Основні носії спанґлішу зараз — американці мексиканського походження та інші латиноамериканці в США. Оскільки вихідці з Латинської Америки стали найчисленнішою меншиною США, спанґліш поширюється все інтенсивніше, на відміну від інших іммігрантських мов. Спанґліш уособлює головну проблему латиноамериканців країни, особливо в регіонах їх традиційного компактного проживання (Південно-Захід США) — відсутність повноцінної системи освіти на іспанській мові в США і проблема збереження рідної мови. Цей феномен знайшов відображення в пресі, кінематографії, народному гуморі і т. д.

Спанґліш не існує у чистому та незмінному вигляді, а знаходиться в постійному русі, невпинно адаптуючись до нових умов. Є кілька різновидів спанґлішу: чиказький, кубинський, пуерто-ріканський, техасько-мексиканський, домініканський тощо. Спанґліш абсолютно природним чином присутній як на вулицях так і у школах, його вживають політики, релігійні діячі та журналісти на радіо і телебаченні, а також в інтернеті.

Приклади змішаного тексту на спангліші

Ábrela tú.

¿Por qué yo? Tú tienes las keys. Yo te las entregué a ti. Además, I left mine adentro.

¿Por qué las dejaste adentro?

Porque I knew you had yours.

¿Por qué dependes de mí?

Just open it, and make it fast.

Кальки

В іспанській мові США часто трапляються кальки англійських фраз і висловів.

  • llamar para atrás < англ. call back букв. «дзвонити назад» (передзвонити), замість правильн. ісп. devolver la llamada букв. «повернути дзвінок».
  • te veo < англ. see you (soon) букв. «побачу тебе» (до побачення), замість правильн. ісп. hasta pronto або hasta la vista букв. «до швидкого».
  • no hace sentido < англ. it does not make sense букв. «це не робить сенсу» (дурість), замість правильн. ісп. no tiene sentido «не має сенсу».

Особливу роль грають когнати, пароніми та фальшиві друзі:

  • англ. application > спангл. aplicacion «заява» замість «застосування»
  • англ. exit > спангл. exito «вихід» замість «успіх»
  • англ. grocery > спангл. groseria «бакалея» замість «грубість»

З другого боку, в стандартній англійській мові США, особливо у ЗМІ, іспанський вплив відчувається в лексиці, де він слугує для створення гумористичного, комічного, іронічного, гротескного ефекту: solo, si, adios, amigo, buenos dias тощо, а також численні брехливі іспанізми.

Див. також

Література

  • Ольга Пелипенко. Спангліш як соціолінгвістичне явище. Наукові записки. Серія «Філологічна», Вип. 8. 2007. с. 371-376.
  • Людмила Ткаченко, Надія Лебедєва. Спангліш як мовне явище зміни коду. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія: «Лінгвістика». Херсон. 2017

Посилання


  1. Jones-Shafroth Act The Library of Congress(англ.)
  2. Cohen D. Braceros: Migrant Citizens and Transnational Subjects in the Postwar United States and Mexico. New York: The University of North Carolina Press, 2011.(англ.)